ЗМІ часто вживають мову морожнечі на адресу вразливих груп населення – заступниця Нищука
ЗМІ часто вживають мову морожнечі на адресу вразливих груп населення – заступниця Нищука
Про це вона сказала на конференції «Два з половиною роки конфлікту: вплив на толерантність і сприйняття меншин», повідомляє «Центр інформації про права людини».
За словами пані Фоменко в Україні непогане законодавство щодо захисту національних меншин, однак існує проблема впровадження цього законодавства на місцях. «Коли ми готуємо звіти по роботі Міністерства культури, формально виглядає все непогано – проводиться чимало культурних заходів, триває діалог між представниками громадськості. Однак повідомлення у ЗМІ є зворотною реакцією на нашу роботу. І поки ці результати невтішні», - зазначила вона.
За словами заступниці міністра мови ворожнечі у ЗМІ найчастіше звучить на адресу вразливих груп населення: внутрішньо переміщених осіб, ромів, біженців та мігрантів, представників ЛГБТ-спільноти.
«Тривалий час Міністерство культури розглядало свою роботу з точки зору забезпечення мовних прав, дбало про культурну сферу. А проблема дискримінації ніколи не була на порядку денному. Нині треба актуалізовувати питання саме недискримінації, протидіяти мові ворожнечі, расовій ненависті тощо», – наголосила Світлана Фоменко.
Вона додала, що в рамках діяльності міністерства роботу щодо культурної взаємодії національних меншин слід виконувати «за штатним розкладом», але свою увагу вже слід зосереджувати на питаннях недискримінації.
Під час зустрічі учасникам представили відео з різних новин, де мовою ворожнечі послуговувалися як пересічні громадяни, так і представники медичної сфери, місцевих органів влади аж до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
«Мені зараз було соромно за те, що я побачила у відеоролику. Така концентрація проблем свідчить про те, що ані зусилля органів виконавчої влади, ані місцевих рад, не достатні, щоб протидіяти мові ворожнечі. Так само недостатньо і наших зусиль», – зауважила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська і закликала як державну владу, так і правозахисників краще працювати.
Більш оптимістично налаштована перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова. «Повернувшись у Крим, ми – кримські татари – для України були тривалий час недостатньо освічені, недостатньо могли представляти себе на публічному рівні. Нині я тут виступаю і як кримська татарка, і як внутрішньо переміщена особа, і як перший заступник міністра інформаційної політики. Сьогодні міністерства можуть представляти і представники національних меншин, ми можемо обіймати високі посади. Україна готова до змін», – вважає пані Джапарова.
За словами заступниці міністра інформаційної політики, ключова робота міністерства полягає в проведенні комунікаційної стратегії, яка напряму стосується зменшення рівня нетолерантності. Вона наголосила, що зараз у першу чергу йдеться про переселенців. «У нашої стратегії кілька напрямків. По-перше, це зруйнувати негативний імідж навколо ВПО, по-друге, змінити сприйняття ВПО органами місцевого самоврядування. Переселенці – це не проблема, а чинник, який сприяє розвитку громади. По-третє, сприяти тому, щоб внутрішньо переміщенні особи усвідомили, що вони самі можуть визначати своє майбутнє», – зазначила Еміне Джапарова.
Вона розповіла також, що планується створення медійної платформи, за допомогою якої, зокрема, можна буде зменшувати рівень нетолерантності та протидіяти мові ворожнечі.
Фото - http://hatespeechandsocialmedia.blogspot.com