Про його смерть повідомила у Facebook громадська діячка Галина Климук-Хом'як, передає «Радіо Свобода».

Святослав Караванський народився 24 грудня 1920 року в Одесі. Під час Другої світової війни потрапив у полон нацистів. Звільнившись у 1942 році, він навчався в Одеському університеті, брав участь у підпіллі ОУН(б) під псевдо «Бальзак».

В 1944 році його десантували з літака на територію СРСР. Однак за кілька днів Святослава Караванського заарештували. 7 лютого 1945 року військовий трибунал присудив йому 25 років таборів. З радянського ув'язнення Святослава Караванського звільнили майже через 16 років за амністією. Він зайнявся журналістською, літературною й філологічною працею, яку розпочав ще в таборах.

За написану 1965 року самвидавну статтю «Про одну політичну помилку» із критикою русифікації вищої школи Караванського заарештував КДБ. Його відправили в табори суворого режиму. Загальний термін, проведений ним у радянських таборах, склав 31 рік.

У лютому 1979 року його оголосили членом Української Гельсінкської групи. Після звільнення, 30 листопада 1979 року Святослав Караванський із дружиною Ніною Строкатою емігрували до США.

Святослав Караванський був найстаршим серед правозахисників Гельсінської групи і мовознавців, які обрали об’єктом дослідження українську мову. Він писав блоги, у яких застерігав світ. «Росія – це фашистська держава, подібна до Третього Райху Гітлера», - цитує його «Радіо Свобода».