Про це повідомляє сайт каналу ZIK.

10 листопада цього року лікарю було висунуто обвинувачення у скоєнні злочину – причетності до смерті дитини. На суді був присутній постраждалий у справі – батько померлої дівчинки Остап Пудляк та інші сім’ї, які теж втратили своїх немовлят у цьому ж пологовому.

Прокуратура та слідство пропонували обрати лікарю запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи, що перебуваючи на волі він може впливати на свідків та експертів у справі, знищити важливі для слідства документи. Однак головуюча суддя Катерина Котельва вирішила розглядати клопотання у закритому режимі – без присутності журналістів, і в кінцевому результаті визнала докази слідства недостатніми. Відтак завідувачу відділенням суд обрав запобіжний захід – «особисте зобов’язання». Водночас підозрюваного зобов’язали прибувати на вимоги до слідчого, не залишати межі Львова без згоди слідства. Ухвала не підлягає оскарженню.

Як повідомила журналістка ZIK Наталія Шутка, суддя мотивувала видалення журналістів з розгляду питання тим, що будуть розголошені особисті дані лікаря. Проте журналісти були допущені на зачитування ухвали суду, де були названі його особисті дані.

«Попри резонанс запобіжний захід завідувачу пологовим відділенням обирали у закритому режимі, мотивуючи тим, що будуть розголошені його особисті дані. Так вирішила суддя Катерина Котельва. Журналістів впустили на зачитування ухвали, де і були озвучені адреса, дата і місце народження, сімейний стан підозрюваного», - написала журналістка у Facebook.

У коментарі Інституту масової інформації (ІМІ) Наталія Шутка підтвердила, що єдиною підставою для судді обрати запобіжний захід у закритому режимі був захист персональних даних.

Медіаюрист Інституту масової інформації Максим Ратушний, розгланувши таке рішення судді, заявив, що формально у цьому випадку не можна говорити про перешкоджання журналістській діяльності.

«Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, а саме ч. 2 ст. 27, має місце судова дискреція для здійснення окремої частини кримінального провадження у закритому судовому засіданні, але лише у випадках: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом, та необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», - сказав юрист.

«Проте ч. 7 ст. 27 КПК України передбачає, що у випадку, коли судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення. Що ставить під сумнів адекватність та професійність прийняття рішення щодо проведення у закритому режимі обрання запобіжного заходу, з мотивацією нерозголошення особистих даних, що могло б створити небезпеку учаснику процесу, а потім таки озвучення цих даних при оголошенні суддівської ухвали», - зауважив Максим Ратушний.

Нагадаємо, в українських ЗМІ розповдюжується інформація, що начебто Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) своїм рішенням скасував необхідність дотримання журналістами певних процедур для отримання дозволу на фото- і відеозйомку під час судових засідань. Як пояснив у коментарі «Детектору медіа» юрист Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) Олександр Бурмагін, рішення ЄСПЛ у справі Pinto Coelho проти Португалії (no. 48718/11) насправді не дає підстав для такого висновку.