Про це вона написала у своїй статті «Право на заборону» на «Радио Свобода».

Наталя Геворкян наводить приклад, коли канал «Дождь» показує сюжет про нову рок-н-рольну школу з вертолітним майданчиком у Москві і титрує організаторку проекту росіянку Катерину Тихонову як таку, яку «агентства "Рейтер" і "Блумберг "називають дочкою російського президента».  

Вона згадує двох симпатичних дівчат-школярок, які розповідали подругам про свого  тата: Марія була в той момент в дев'ятому класі, Катерина - в восьмому.  Дівчаток забрали зі школи, як тільки Володимир Путін став наступником Бориса Єльцина.  На думку журналістки, батьки боялися чеченців - почалася друга чеченська війна.

«Я навіть уявити не могла тоді, що через 16 років ці дві симпатичні дівчата перетворяться в фата-моргана, що ніхто не буде знати їх в обличчя, що вони стануть надсекретними дочками і що їх ідентичність охоронятимуть настільки ж ретельно, як ідентичність нелегалів в кращі роки життя Путіна в КДБ.

Що журналісти всього світу будуть шукати хоч якісь фотографії дорослих дівчаток, але, навіть знайшовши якісь, не будуть упевнені, хто зображений на цих фотографіях. Що Катя стане Катериною Тихоновою. Чому Тихоновою? Її бабусю по материнській лінії звали Катериною Тихонівною, може, тому? Або чи не тому?

Я також не могла уявити, що через роки російські журналісти, які спробують щось дізнатися і написати про дітей російського президента, виявляться в зоні ризику, цілком реального, має конкретні неприємні наслідки для деяких з цих журналістів і видань, в яких вони працювали», - зазначає Наталія Геворкян.

Тема особистого життя президента Росії залишається забороненою зверху, тобто особисто першою особою, у повному обсязі. Єдина стовідсотково перевірена інформація - розлучення, тому що він сам про це розповів, констатує вона.

«Президенти багатьох країн обмежують спілкування журналістів зі своїми дітьми. Це цілком зрозуміло. Але в країнах з нормально працюючою системою виборів ніхто не дозволяє собі обмежити знання про сімейне життя президента - фігури публічної і обирається, що само по собі передбачає право виборця на інформацію і про його родину. Так хто б наважився! І хто в цих країнах запитує президентів, хочеться або не хочеться читати або дивитися про себе в ЗМІ! У нас же це перетворилося в акт цензури в чистому вигляді, журналісти не мають права знати про сім'ю президента. Заборонена тема. Табу», - пише журналістка.

На думку Наталії Геворкян, російські журналісти вже змирилася із таким станом речей.

«Давайте називати речі своїми іменами: російські журналісти бояться згадувати дочок президента Путіна, тому що Путіну це не подобається. Але проблема ж не в тому, що неприємно президенту. Це його проблеми. А в тому, що ми дозволили йому зробити, це наша проблема», - заявляє вона.

Наталія Геворкян зазначає, російські журналісти вводили самоцензуру поступово.

«Нагадати, що Путіну ще було неприємно? На різних етапах різний. Спочатку - питання про Чечню і Північний Кавказ, в результаті туди практично перестали їздити нормальні журналісти, і у нас немає ніякої неупередженої картинки того, що там зараз відбувається. Йому було неприємно говорити про ЮКОС, в результаті він придумав казку про "руки в крові", щоб перевести розмову в зручний для нього формат, і вірні журналісти цю тему підхопили. Його дратували питання західних репортерів, в результаті він тепер дає прес-конференції о другій ночі в аеропорту для тих, від кого незручних запитань гарантовано не буде, - кремлівського пулу.

Він не любить, коли журналісти копаються в фінансах, нерухомості і офшорах його друзів, в результаті журналісти або дослідники, які цим займаються, перебувають в зоні ризику (кримінальні переслідування, ризик стати "іноземним агентом" та інше). Йому не подобається критика (Україна, Сирія, санкції, "список Магнітського", збитий малайзійський "Боїнг"), в результаті за всіма ключовими темам на рівні наймасовіших ЗМІ панує гнітюче пропутінську однаковість. Він боїться масових акцій протесту, в результаті цілий штат журналістів виробляє спецрепортажі і телефейкі про опозицію», - наголошує Наталія Геворкян.

Вона впевнена, що президент Росії переміг чесну журналістику, тому що російські журналісти не чинили опору.

«Звичайно, Путін переміг журналістику, тому що вона не опиралася і вважала за краще пожертвувати професією заради ... далі допишіть, що вам сподобається: кар'єра, гарантований заробіток, безпеку себе, безпеку редакції, цинізм. Конформізм став нормою на шкоду професіоналізму», - заявляє журналістка.

Вона додає: «16 років Путін форматував ЗМІ під власне уявлення про їх роль і завдання. Не один, у нього досить помічників. Вони впоралися. Тому що журналісти не вперлися. Навчилися виживати в запропонованих умовах. Прогинатися і приймати викривлену форму відповідно викривленої реальності. А деякі вірні професії не роблять погоди, на жаль. І коли на них тиснуть, вони залишаються навіть не в меншості, а на самоті…

Це ми подарували Путіну право нам забороняти. Кожна поступка з нашого боку - його перемога над нами. Ми боїмося назвати його дочку його донькою, чи не прикрившись західними джерелами. Навіть не відчуваючи, наскільки абсурдно це виглядає? Його заборона працює».

Нагадаємо, 29 жовтня у Москві, а також декількох інших містах Росії розпочалася дводенна акція під назвою «Повернення імен» на згадку про жертв політичних репресій. Захід ініціювала організація «Міжнародний меморіал» до Дня пам’яті жертв політичних репресій, що відзначають у Росії 30 жовтня.

На фото - Наталія Геворкян

Фото: «Радио Свобода»