ЄСПЛ не відміняв процедур для отримання журналістами дозволу вести фото- і відеозйомку у суді (ОНОВЛЕНО)
ЄСПЛ не відміняв процедур для отримання журналістами дозволу вести фото- і відеозйомку у суді (ОНОВЛЕНО)
Як пояснив у коментарі «Детектору медіа» юрист Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) Олександр Бурмагін, рішення ЄСПЛ у справі Pinto Coelho проти Португалії (no. 48718/11) насправді не дає підстав для такого висновку.
За його словами, рішення ЄСПЛ у справі Pinto Coelho проти Португалії від 22 березня 2016 року стосується поширення журналісткою частини запису засідання суду під час кримінального процесу. Співробітниця одного з португальських телеканалів підготувала сюжет про судовий розгляд у справі про пограбування. В її репортажі зокрема були використані уривки аудіозаписів судового засідання. При цьому голоси суддів були змінені.
«Журналістка написала певний репортаж, описала цю ситуацію, там була використана частина відеозйомки судового процесу. Фактично це була прихована зйомка, оскільки вона не використала процедури, які є у них в законодавстві щодо дотримання дозволу на відеозйомку у суді. За це журналістка була оштрафована на півтори тисячі євро – за те, що вона пішла усупереч процедурі і здійснювала зйомку без дозволу суду. Але не можна робити висновок, що цим рішенням ЄСПЛ дозволив всім журналістам без погодження та проходження необхідних процедур вести у судах відеозйомку», - зазначив медіаюрист.
За його словами, у цій конкретній справі ЄСПЛ розглянув ситуацію і зробив висновок, що національні суди у Португалії неретельно вивчили справу і не врахували, що піднята журналісткою тема була суспільно важливою (обвинувачуваний у пограбуванні – 18-річний юнак).
«Суд зазначив, що така інформація, навіть, якщо її було зібрано із порушенням процедури отримання дозволу, все одно мала право на поширення. І якщо б національні суди зважили всі ці обставини щодо суспільного значення розповсюдженої інформації, використання лише частини запису, відсутності порушення у даному конкретному випадку презумпції невинуватості підозрюваного, то зробили б висновок, що підстав для винесення журналістці такого великого за розміром штрафу немає. Тобто ЄСПЛ вирішив, що таке покарання для журналістки за порушення процедури дозволу є надмірним. Не було підстав у демократичному суспільстві штрафувати журналістку на таку суму», - сказав Олександр Бурмагін.
За словами медіаюриста, національні суди мали застосувати до журналістки, яка порушила процедуру отримання дозволу на відеозйомку у суді, більш м’яке покарання – можливо, лише зафіксувати порушення, урахувавши суспільне значення отриманої нею інформації.
«У сукупності цих ознак ЄСПЛ визнав порушення статті 10 Конвенції при призначенні журналістці штрафу і констатував, що національні суди не взяли до уваги аргументи щодо суспільного значення інформації і не дотримались критеріїв, викладених у цій статті. Але ретранслювати це рішення ЄСПЛ на всі ситуації, пов’язані з отриманням дозволів на фото- і відеозйомку у судах не можна.
В Україні також прописані певні процедури в отриманні дозволу на використання журналістами фото- відеотехніки під час судових засідань. І це рішення не говорить про те, що ці процедури можна або треба тепер ігнорувати і більше не дотримуватись. А, на жаль, таке розуміння поширюється у середовищі українських журналістів і може призвести до негативних наслідків, якщо журналісти почнуть використовування це як заклик до дій», - наголосив медіаюрист.
Коментар юриста Інституту масової інформації (ІМІ) Романа Головенка теж свідчить, що ЄСПЛ не заперечує існування на рівні законодавства заборони транслювати в ефірі судовий процес.
«В рішенні Євросуду по цій справі зазначається "незважаючи на те, що втручання в право на вираження своїх поглядів відбувалося відповідно до закону і переслідувало законну мету, воно не було необхідним у демократичному суспільстві." Ми бачимо, що Євросуд не заперечує існування на рівні законодавства заборони транслювати в ефір судовий процес (очевидно наявність такої заборони і її формат - за великим рахунком питання розсуду держав-підписантів Європейської конвенції). Євросуд лише вказує, що не у всіх випадках при формальному порушенні закону наявний такий рівень суспільної небезпеки, що вимагає аж такого суворого покарання, як у даній справі ( штраф у розмірі 1500 євро)», - зазначив медіаюрист.
Нагадаємо, суддя Корольовського районного суду міста Житомира Олександр Сингаївський заборонив знімальній групі видання «Житомир.info» проводити відеозйомку судового засідання. Перед засіданням суду журналістка Катерина Тарасюк повідомила секретарю, що має намір проводити зйомку, але коли засідання розпочалося, знімати журналістам заборонили. «Є порядок, цей порядок затверджений, він є на офіційному сайті суду», - сказав суддя Олександр Сингаївський.