Рекомендації підготовлено за результатами публічного обговорення щодо регулювання аудіовізуального контенту в Україні, що відбулося 5 липня 2016 року.

Незалежна медійна рада підкреслила, що, на відміну від цензури, регулювання контенту, зокрема накладення санкцій уже після оприлюднення неправомірного контенту, є усталеною світовою практикою, що випливає із сили впливу телебачення й радіо на суспільство. Водночас, регулятор має належним чином виконувати свої повноваження не лише за законом «Про телебачення і радіомовлення», а й у інших сферах, таких як вибори та реклама.

У цьому контексті Незалежна медійна рада для заохочення та вдосконалення самостійної проактивної роботи регулятора у сфері телебачення й радіомовлення — Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення — рекомендує:

• Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення:
  • ефективно використовувати повноваження щодо регулювання аудіовізуального контенту, якими регулятор наділений на підставі чинного законодавства у сфері телебачення й радіомовлення та кінематографії, зокрема в контексті дотримання мовниками вимог щодо поширення об’єктивної інформації;
  • проактивно реагувати на порушення, вчинені мовниками у сферах реклами та виборів, у рамках повноважень, передбачених рекламним та виборчим законодавством;
  • заохочувати використання скарг громадян на контент аудіовізуальних ЗМІ як дієвий спосіб контролювати його якість, налагодити механізм розгляду таких скарг у розумні строки, враховуючи широку аудиторію глядачів / слухачів та великий вплив аудіовізуального контенту на них;
  • вдосконалити внутрішні процедури моніторингу контенту й реагування на правопорушення, із ширшим залученням громадських організацій у цій сфері;
  • запровадити можливість подавати електронні скарги.

Верховній Раді України:

• • розробити за участі експертного середовища пропозиції необхідних змін до законодавства з питань телебачення й радіомовлення для оптимізації механізмів притягнення до відповідальності за порушення в усіх сферах регулювання аудіовізуального контенту, зокрема у сфері виборчого законодавства;
  • врахувати можливість розширення та зведення в одному законі повноважень регулятора щодо регулювання аудіовізуального контенту при прийнятті оновленого законодавства про аудіовізуальні медіапослуги.

Читайте повний текст рекомендацій.

Нагадаємо, 5 липня Незалежна медійна рада (НМР) провела публічне обговорення на тему «Аудіовізуальний контент: регулювати чи ні?». Крім членів НМР в обговоренні взяли участь представники Нацради, громадських медійних організацій, міжнародних інституцій, журналісти.

Учасники дискусії були одностайні: Нацрада має регулювати контент ліцензіатів у тому, що стосується захисту прав неповнолітніх, дотримання мовниками законодавства про вибори, рекламного законодавства, стандартів подання інформації тощо. В першу чергу йшлося про телеканали, оскільки їхній контент впливає на споживачів найбільше. Учасники дискусії неодноразово підкреслювали, що таке регулювання дуже поширене в країнах демократичного світу й не має нічого спільного з цензурою: цензура — це обов’язкова вимога узгодити контент перед його оприлюдненням, а в цьому випадку йдеться про відповідальність мовників за порушення певних норм, встановлених законодавством, рекомендаціями регулятора чи саморегуляційними кодексами, вже після оприлюднення контенту.

Про іноземний досвід регулювання в медійній сфері – читайте в огляді юристів Інституту медіа права Марії Гринишин та Ігоря Розкладая.

Як у Європі регулюють реаліті й талант-шоу за участі дітей – читайте в практичному дослідженні Європейської платформи регуляторів (EPRA).

Також ви можете ознайомитися зі спеціальним звітом ГО «Детектор медіа» «Доцільність розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення».

На фото - Нацрада

Фото: Фейсбук-сторінка Нацради