Четвертого вересня в Києві під час акції протесту під офісом компанії «Національні інформаційні системи» (НІС), яка виробляє інформаційно-аналітичні програми для телеканалу «Інтер», невідомі підпалили будівлю. В результаті пожежі, за даними «Інтера», повністю згоріла студія програми «Подробности», кілька співробітників отруїлися чадним газом, одна співробітниця зламала ногу.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що за фактом підпалу будівлі НІСу розпочато кримінальне провадження за ст. 296 «Хуліганство» та ст. 194 «Умисне знищення майна» Кримінального кодексу України (про статтю 171 «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» поки не йдеться). Було затримано шістьох осіб, серед них, зокрема, колишніх військовослужбовців 30-ї бригади Збройних сил України. Пізно ввечері 4 вересня всіх затриманих відпустили, підозр нікому не вручили.

5 вересня нова акція протесту розпочалася вже на вулиці Дмитрівській біля офісу самого каналу «Інтер». Близько 60 представників громадських організацій, добровольчих батальйонів та учасників бойових дій на сході України у складі українських Збройних сил вимагають припинити роботу телеканалу.

Детальну хронологію подій ви можете прочитати в матеріалі «Детектора медіа».

Тим часом ДМ вирішив зібрати думки експертів і представників відповідальних органів про події 4 вересня та причини, що їм передували.

Артем Шевченко, директор Департаменту комунікацій МВС України:

- Як ви оцінюєте події 4 вересня в офісі НІС та загалом ситуацію довкола телеканалу «Інтер»?

- Це злочин, не припустимий у демократичному суспільстві. Не можна так діяти, порушувати закон у такий спосіб, ставити під загрозу життя людей. Головне – розібратися в причинах, що до цього призвели.

- Чи розслідує МВС справу оприлюдненого листування співробітниці органів так званої ДНР Тетяни Єгорової з представниками телеканалів, зокрема з «Інтером», щодо узгодження матеріалів?

- МВС займається цією справою. Міністр учора заявив у ТСН, що поліція аналізує ситуацію. Є поняття підслідності – для того, щоби кваліфікувати ту чи іншу дію як злочин, треба провести певні дослідження, цей комплекс досліджень проводиться і в СБУ, і в Нацполіції. Рішення буде. Але в даному разі лише СБУ може приймати рішення про видворення того чи іншого іноземця з території нашої країни. Такого рішення не може приймати МВС.

- Чому «Інтер» ніяк не реагував на обурення значної частини суспільства щодо інформаційної політики каналу? Чи лежить частина відповідальності за напад на НІС на топ-менеджерах і власниках каналу?

- Керівництво цього продакшну, що наймало співробітників із паспортами іншої країни, які проводили реальну антидержавну політику, погоджували свій контент із медійними пропагандистськими структурами терористичних ОРДО, ОРЛО, очевидно, свідомо або несвідомо підставляли під ризик усіх працівників. Неприпустимо це робити у воюючій країні.

Також можемо згадати, що ще 27 березня 2014 року було прийнято рішення Службою безпеки України про видворення з території країни Ігоря Шувалова (заступника директора з розвитку компанії «Національні інформаційні системи». – Ред.), але його не було виконано. І це дивно. Якщо ще в 2014 році таке рішення прийняв Департамент захисту національної державності Служби безпеки, але його не було виконано досі. А водночас у лютому цього року таке рішення було виконано щодо Столярової (Марія Столярова, колишня креативна продюсерка компанії «Національні інформаційні системи». – Ред.). То чому не було виконано щодо Шувалова?

Таке рішення може бути оскаржено в суді. Не знаю точно, але припускаю, що, можливо, в суді воно й справді було оскаржено, і якимось чином цьому громадянину Російської Федерації вдалося суд і СБУ переконати, що підстав немає. Тобто спочатку служба приймає рішення, каже, що підстави є, залишає можливість оскарження в суді, припускаю, що потім це й робиться, і думка служби змінюється. Принаймні по факту, бо цей громадянин не був видворений. Якщо виходити з такої логіки, то громадянка Столярова також могла оскаржити в суді рішення про видворення, не погодитися з ним і досі спокійно працювати.

Ця нерозбірливість менеджменту «Інтера» в контактах, очевидне бажання підігравати (й реальні кроки) пропагандистським ресурсам ворожої агресивної сусідньої країни, узгодження контенту з пропагандистськими структурами терористичних ОРДО, ОРЛО, на моє переконання, також вплинуло на подальший розвиток подій.

Юрій Артеменко, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:

- Як Нацрада оцінює події 4 вересня в офісі НІС та загалом ситуацію довкола телеканалу «Інтер»?

- Звісно, ми засуджуємо напад. Але способи нашого реагування обмежені. Ми ж не можемо давати попередження людям, які вчинили підпал.

Свого часу Арсен Аваков писав, що Нацрада має вжити заходів щодо політики «Інтера», точніше, щодо листування Столярової. Ми публічно пояснили, що ми не можемо перевіряти листування – це не наша компетенція.

Випадок, що стався 4 вересня, – це компетенція МВС. МВС має терміново вжити заходів, знайти винних, покарати їх, щоби завтра ці підпали не були на 5-му каналі, на «24», на «Плюсах» тощо.

- Як ви вважаєте, на кому лежить відповідальність за події 4 вересня?

- Безпосередня відповідальність лежить на тих людях, які підпалили.

Але те, що приводом стала політика «Інтера», його окремих менеджерів, – це теж правда. Я завжди казав усім керівникам каналів: ви живете не в бездушному просторі, враховуйте, що в нас є різні люди, будьте дуже уважними з різними настроями. Є люди, в яких діти загинули на війні, люди, для яких Росія – це образ не просто ворога, а кровного ворога. Будьте уважними, дуже обережними, акуратними щодо людських почуттів. Я ще раніше припускав, що люди будуть проводити мирні мітинги, пікети тощо. Але завжди треба бути готовим, що серед цих мирних мітингувальників може знайтися провокатор. У нас же вже були «дзвіночки» – на телеканал «Україна», наприклад, приносили чи то кров, чи то фарбу.

Тож підстави до таких дій канал «Інтер» свідомо чи мимоволі дав. Але те, що винні провокатори, що їх необхідно знайти й покарати, – це теж правда. Проте це не компетенція Нацради й не компетенція СБУ. Це компетенція Міністерства внутрішніх справ і Національної поліції.

- Як ви гадаєте, чому МВС та СБУ досі не розслідували листування телеканалів із представниками так званої ДНР та узгодження з ними сюжетів?

- Це питання до них. Я не знаю.

- Раніше Нацрада вже заявляла, що до завершення такого розслідування та надання офіційних результатів від МВС та СБУ ніяких дій не вживатиме. Але ж публічно ніхто не спростував достовірності листування та узгодження редакційної політики з «ДНР» – ані «Інтер», ані НІС, ані СБУ чи МВС.

- А яке ми можемо прийняти рішення? Які повноваження можуть бути в Нацради? Дати попередження за те, що Столярова узгоджувала позицію з «ДНР»? Немає такої статті в законі. Є тільки одна стаття – співпраця з окупантами. Але це кримінальна стаття, яка в компетенції МВС чи прокуратури.

Я свого часу пропонував, і багато хто мене критикував, що має бути закон, як у Польщі, про заборону іноземцям керувати редакціями – тобто тільки громадяни України можуть обіймати посади менеджерів у новинних блоках. Коли іноземець, тим паче в країні, що перебуває в стані гібридної війни, очолює новинну службу, – це неправильно. Але дехто почав казати, що це напад на свободу слова. Та це захист національної безпеки, а не напад на свободу слова! І це не може бути порушенням прав людини, тому що іноземці зможуть працювати у будь-яких сферах, за винятком того, що стосується інформаційної безпеки.

Аваков вимагає покарати «Інтер» політично – а ми хіба політичний орган? Давайте ми тоді політично будемо всі канали закривати. Лист Авакова по суті був неправильним щодо Нацради і правильним щодо СБУ, щоб вона прискорилася. Але по формі він абсолютно неправильний. Замість самому займатися розслідуванням або допомогти в тихій роботі, швидко підключити своїх слідчих до СБУ – починається листування Фейсбуком…

Якби ми дали попередження «Інтеру» за Столярову – «Детектор медіа» першим би нас і заклював.

- Але ж узгодження сюжетів зі сторонніми людьми – це втручання в редакційну політику ззовні?

- Де в нас у законі є санкція за втручання в редакційну політики? Ми розбиралися. Стаття 5 закону забороняє нам втручатися в редакційну політику. Якби ми втрутилися – нам би сказали, що ми в такий спосіб втручаємося й заважаємо «Інтеру» провадити його редакційну політику. А щодо втручання в редакційну політику листуванням Столярової – це має бути кримінальна справа.

- Є ще й питання суборенди каналу. Те, що «Інтер» неодноразово публічно заявляв, що не втручається в контент, вироблений НІСом, не має на них впливу і це взагалі не його зона відповідальності, має ознаки суборенди НІСом частот каналу «Інтер» для показу свого продукту.

- Немає там суборенди. Це їхня продакшн-компанія. А так вони пояснюють, щоб відвести відповідальність. За будь-яке порушення, яке буде в ефірі каналу, буде каратися канал «Інтер», а не НІС. Вони можуть брати матеріали сторонніх виробників, у них можуть бути будь-які внутрішні угоди, але в нас є один ліцензіат – «Інтер». Суборенда каналу – це якби інший мовник мовив на цьому каналі. Якби на каналі «Інтер» ішов Новий канал, наприклад. А так це продакшн-студія, яка робить для них продукт, вони його розміщують в ефірі та несуть за нього відповідальність.

Оксана Романюк, виконавчий директор Інституту масової інформації:

- Як журналістські правозахисні організації оцінюють події 4 вересня в офісі НІС та загалом ситуацію довкола телеканалу «Інтер»? Хто, на вашу думку, несе за це відповідальність?

- Ми шоковані цим нападом. Безумовно, потрібно відкривати провадження і за перешкоджання журналістській діяльності. Тому що черговий випуск новин не вийшов в ефір, і студія згоріла, і кореспондентка потрапила в лікарню. Справу потрібно розслідувати швидко й ретельно, особливо тому, що вже пішли заяви від самого «Інтера», що йде тиск на опозиційний канал.

Водночас я вважаю, що керівництво «Інтера» теж несе відповідальність за цей інцидент, тому що вони свідомо розпалювали ворожнечу. Останній концерт на «Інтері», наприклад, був відверто цинічним.

Але тут питання також і до влади. Тому що вчорашній інцидент можна було упередити активнішими діями правоохоронців, Нацради. Це урок, я вважаю, для влади. Тому що навколо «Інтера» дуже сильно політизувалася ситуація, розганялася істерика, і не було видно конкретних дій правоохоронних органів, Нацради.

Наприклад, Нацрада мала би зайнятися питанням суборенди НІСом ефіру телеканалу «Інтер». СБУ і правоохоронці мали б, як мінімум, порушити справи й зайнятися розслідуванням щодо узгодження сюжетів із так званими ДНР та ЛНР. І це би хоч трохи зняло істерику навколо телеканалу.

Тепер основне, що можна зробити, – максимально швидко і максимально ретельно розслідувати справу. Зрозуміло, що тих, хто вчинив напад, однозначно має бути покарано. Тому що це нецивілізовані методи протесту.

- Якою є реакція міжнародних організацій?

- У міжнародних організацій реакція буде сьогодні, вони ще не зробили своїх заяв. Але такий серйозний напад отримає серйозну реакцію міжнародних організацій, особливо у зв’язку із заявами «Інтера». Безумовно, це великий удар по іміджу України.

- Яким чином Україна може мінімізувати цей удар по іміджу?

- Тут можна двома шляхами діяти. Перший – дуже швидко й оперативно розслідувати цю справу. Показати, що система працює, що Україна є демократичною та цивілізованою державою, де такі справи швидко розслідуються. Це буде сигналом для міжнародної спільноти – що це не є системою для України, що це є винятком із правил, що такі речі в Україні неприпустимі.

І другий – це владі діяти на випередження. Зробити висновки з того, що сталося з телеканалом «Інтер». І взяти й розслідувати справи – щодо Столярової, щодо суборенди. Треба зняти істерію та політизацію, що панують у суспільстві навколо телеканалу «Інтер». Тільки таким чином можна зняти політизацію – коли влада почне виконувати функції, передбачені дуржавним суспільним договором.

У свою чергу ми, громадські організації, стежимо та будемо давати оцінку ситуації.

Тетяна Попова, медіаекспертка, волонтерка:

- Як ви оцінюєте події 4 вересня в офісі НІС та загалом ситуацію довкола телеканалу «Інтер»?

- Я оцінюю цей випадок як дуже негативний крок. Якби проводилася діяльность із боку СБУ в рамках законодавства, розглядалося питання відповідності ліцензії, роботи там російських журналістів і редакторів, це було би законодавче поле. А коли це все переходить у неправове поле і не зрозуміло, хто робить ці провокації – люди в балаклавах можуть будуть звідки завгодно, з будь-якої сторони конфлікту, – це дуже погано впливає на імідж України у світі, імідж української влади, бо вони мали би гарантувати безпеку журналістів, і, на жаль, у цілому на сприйняття рівня свободи слова у світі. І тому я дуже негативно ставлюся до цієї ситуації.

- Чому «Інтер» ніяк не реагував на обурення значної частини суспільства щодо інформаційної політики каналу? Чи лежить частина відповідальності за напад на НІС на топ-менеджерах і власниках каналу?

- Не доведена наразі їхня провина, що вони працювали за якимись московськими темниками. Чому вони мають змінювати свою інтерпретацію того, що вони бачать в Україні? Це тиск на свободу слова. Я думаю, вони не мали цього робити. Провина повністю лежить на нападниках і на тих, хто мав би убезпечити роботу журналістів і не зробив цього.

Сергій Дацюк, філософ:

- Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков публічно розповів про осіб, які брали участь у нападі на НІС. На вашу думку, чи доречно це в ситуації, коли йдеться про кримінальний злочин? Якими можуть бути наслідки?

- Це вчорашня новина. Сьогодні відомо, що фактично всіх цих осіб відпустили, не пред’явивши їм підозри в злочині. Враховуючи те, що «Інтер» не бажає надавати слідству матеріали і, скоріше за все, редагує ці матеріали (взагалі-то це кримінальна справа – відмова надати слідству матеріали), найближчою виявляється версія, що провокацію здійснено самим «Інтером» (5 вересня стало відомо, що канал усе-таки віддав поліції відеозапис камер спостереження. – Ред.).

Чому осіб, які палили шини, затримали, а потім відпустили? Це означає, що їх не побачили як тих, що були в кімнаті. Хто тоді був у кімнаті? Записів із камер «Інтер» не видає.

- Нині СБУ розслідує справу оприлюдненого листування співробітниці органів так званої ДНР Тетяни Єгорової з представниками телеканалів, зокрема з «Інтером», щодо узгодження матеріалів. Чому, на вашу думку, справу не розслідує МВС?

- Не має значення, хто розслідує цю справу. Я вважаю, що ні СБУ, ні МВС не має цим займатися. Це питання до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Фактично мова про порушення умов ліцензії. Як не розслідуй. Вже давно має бути рішення Нацради, чому вона зволікає – це питання.

- Чому «Інтер» ніяк не реагував на обурення значної частини суспільства щодо інформаційної політики каналу? Чи лежить частина відповідальності за напад на НІС на топ-менеджерах і власниках каналу?

- Знову ж таки, питання до Нацради. Мені не цікаво, що з цього приводу думає «Інтер», це окрема корпорація, яка може робити що завгодно і коли завгодно.

Відповідальність менеджерів – це забирання в них ліцензії, ніякої іншої відповідальності в цьому випадку немає. Ми не можемо притягнути їх до відповідальності, бо це їхня корпоративна діяльність, а от забрати ліцензію – це єдина відповідальність, яка може бути в юридичному суспільстві. Все решта – від лукавого.

Вахтанг Кіпіані, журналіст, публіцист, редактор сайту «Історична правда», ведучий однойменної програми на телеканалі ZIK:

- Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков публічно розповів про осіб, які брали участь у нападі на НІС. На вашу думку, чи доречно це в ситуації, коли йдеться про кримінальний злочин? Якими можуть бути наслідки?

- Не журналістська справа коментувати заяви політика. Напевно, є таємниця слідства і так далі. Мене не цікавлять заяви Авакова. Мене цікавить результат цієї й десятків тисяч інших історій, бо потім ані преса, ані Аваков після заяв до них не повертається. Дивно коментувати повітря.

- Нині СБУ розслідує справу оприлюдненого листування співробітниці органів так званої ДНР Тетяни Єгорової з представниками телеканалів, зокрема з «Інтером», щодо узгодження матеріалів. Чому, на вашу думку, справу не розслідує МВС?

- Якщо йдеться про контакт із терористичними угрупуваннями, це якраз СБУ.

- Чому «Інтер» ніяк не реагував на обурення значної частини суспільства щодо інформаційної політики каналу? Чи лежить частина відповідальності за напад на НІС на топ-менеджерах і власниках каналу?

- Хай це буде не предметом нашої розмови, а слідчого процесу. Ви знаєте, що взагалі відбувається навколо документів у цій справі? Я – ні. Ми маємо говорити про суд, висвітлювати процес у, наприклад, Шевченківському суді щодо каналу «Інтер» і співпраці з ворогом, колабораціонізмі. А нас змушують говорити про сторінки з інтернету, які не мають жодного процесуального статусу. Треба обговорювати вилучення документів. З моменту появи цих документів скільки часу минуло? Два місяці? Чи були вилучені документи в «Інтера»? Я про це не чув.

До того ж, ви сильно перебільшуєте реакцію суспільства. Тому що прізвище Шувалов знає 0, 0001% суспільства. Мільйони людей дивляться «Інтер» і вважають його проукраїнським, на відміну від частини фейсбук-спільноти. Великого обурення діяльність НІС не могла мати, тому що вона: а) абсолютно спокійно вписується в парадигму світу «русских и советских людей», які живуть в Україні, б) в нас політики не є принциповими, і преса не до кінця розкопує справи. Шувалов жив в Україні з 1999 року. Потрібно лише рішення СБУ щодо недопущення цієї людини в Україну. Його не було при чотирьох президентах. Глядачі «Інтера» тут абсолютно ні до чого, коли держава не виконує своїх функцій.

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи»:

- Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков публічно розповів про осіб, які брали участь у нападі на НІС. На вашу думку, чи доречно це в ситуації, коли йдеться про кримінальний злочин? Якими можуть бути наслідки?

- Я не юрист. Як політолог можу сказати, що розглядаю цю подію як провокацію. Незалежно від того, чим керувалися ці люди, вони можуть бути щиро обурені позицією «Інтера» чи дією осіб, пов’язаних із «Інтером», але це виглядає як провокація. А якщо це не провокація, то величезна дурість, безумовно. Діяти треба в правовому полі, і, безумовно, це не діло, коли в центрі міста запалюються шини, бо люди так захотіли – прийти, звинуватити, запалити шини. Тому я думаю, що на це влада має реагувати жорстко, показувати, що вона контролює ситуацію, й карати навіть тих, хто прикривається патріотичними гаслами.

Щодо «Інтера» – тут справді треба розбиратися. Там, де є порушення треба переслідувати. Я думаю, що абсолютно неправильно, коли російські громадяни, на кшталт Шувалова, роками підривають стабільність України. Але це стосується не тільки «Інтера», візьміть канал NewsOne. Чим він займається? У нас продовжує розповсюджуватися ця газетка «Вести». Тут має бути комплексний підхід. І, знову ж таки, це має бути зроблено в правовому полі.

- Чому «Інтер» ніяк не реагував на обурення значної частини суспільства щодо інформаційної політики каналу? Чи лежить частина відповідальності за напад на НІС на топ-менеджерах і власниках каналу?

- Цілий ряд каналів, програм займаються дестабілізацією ситуації в країні. Але іноді важко знайти якісь правові підстави для покарання. Скажімо, за узгодження інформаційної політики з представниками так званої ДНР.

Не подобається нам канал Фірташа, хіба ми можемо просто взяти й закрити його? Ні, треба шукати правових можливостей, переорієнтувати цей канал, очистити його. І давайте, знову ж таки, згадаємо, що Аль Капоне в США, що відповідав за гангстерські вбивста, посадили не за це, бо це не можна було довести, він робив це іншими руками, його посадили за несплату податків. Але посадили.

Не тільки топ-менеджери і власники, а й ведучі, автори програм, редактори програм є відповідальними. Журналісти дуже часто самі розкручують одіозні постаті. Погляньмо, кого запрошують в ефіри каналів, навіть тих, що називають себе патріотичними каналами. Ми бачимо в ефірі людей, відповідальних за закони 16 січня, провокаторів, клоунів, шоу-менів, які заробляють гроші на політиці. Багато каналів цим займається. Знову з’явився відомий провокатор Корчинський. З’явилася Герман, відповідальна за закони 16 січня. Журналісти, ті, хто запрошують експертів, мають трохи зрозуміти, кого вони запрошують до студії, кого вони розкручують, кому дають ефір. Це не є свобода слова. Я часто навожу такий приклад, що колись було правило неподавання руки – людині не подавали руку в пристойному товаристві й вона була викреслена з цього товариства.

У мене був наочний приклад Євгена Сверстюка, ми були на одному ефірі, й туди прийшов один із колишніх так званих націонал-патріотів, який продався регіоналам і паплюжив усе націонал-демократичне. Євген Сверстюк встав і сказав, що йде з цієї передачі. Тоді редактори попросили цю одіозну людину покинути студію, а Сверстюк залишився. Потрібна була принципова позиція Сверстюка, який не захотів бути з цією людиною в одній студії. А в нас, на жаль, ми бачимо, інакше це відбувається.

Я нещодавно був на одному каналі, де брали коментар у Шокіна, й він, як неправильно діє нинішня Генеральна прокуратура. Це просто смішно. Треба було ще Пшонку запросити, щоби він розповів. А в нас справді інколи з’являються заяви Арбузова, Климентка. І ми це тиражуємо…

Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України:

- Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков публічно розповів про осіб, які брали участь у нападі на НІС. На вашу думку, чи доречно це в ситуації, коли йдеться про кримінальний злочин? Якими можуть бути наслідки?

- Я вже взагалі нічого не розумію. Якщо будь-хто може нападати на будь-кого… Висновок такий: ситуація некерована, а влада якось дивно поводиться. Якщо в нас держава хоча б намагається бути правовою, треба виконувати всі процедурні вимоги. Це похідне від того, що в Україні досі військові дії. Я це розумію як соціальний феномен. Соціологи давно попереджали про важкі наслідки війни. Закінчити війну – першочергове питання. Якщо не можна зараз – треба бути особливо відповідальними, найбільше – очільникам держави і правоохоронним органам.

- Нині СБУ розслідує справу оприлюдненого листування співробітниці органів так званої ДНР Тетяни Єгорової з представниками телеканалів, зокрема з «Інтером», щодо узгодження матеріалів. Чому, на вашу думку, справу не розслідує МВС?

- Я не знаю, що вони взагалі розслідують. Дуже важко зрозуміти. Я не бачив жодного процесу, який свідчив би про те, що щось серйозне розслідується. В мене враження, що триває демонстративна робота по всіх напрямках. Це один із епізодів. Колись виступали старі експерти, які казали, що в правоохоронній системі залишається все менше фахівців. І мої підозри щодо цього все серйозніші. В нас стільки проблем, а що ми маємо за два з половиною роки? Це ще одна крапля до картини непрофесіоналізму й безвідповідальності.

- Чому «Інтер» ніяк не реагував на обурення значної частини суспільства щодо інформаційної політики каналу? Чи лежить частина відповідальності за напад на НІС на топ-менеджерах і власниках каналу?

- Я не дивлюсь «Інтер», тож важко сказати, чим він відрізняється від інших каналів. Власники мають розуміти ситуацію в країні, безумовно. Всі ми маємо розуміти, наскільки хитна ситуацію. Решта – справа правоохоронних органів.

Фото – архів «Детектора медіа», Facebook, hvylya.net, dif.org.ua, zik.ua, stanislavske.tv, focus.ua