Вбивство журналіста Павла Шеремета, очевидно, має бути засуджено всіма демократичними, патріотичними й націоналістичними українцями. Це особиста трагедія Олени Притули, яка вдруге у своєму житті втратила партнера (перший — Георгій Гонгадзе). До того ж це прямий напад на українську демократію.

Я стурбований великою наївністю українських журналістів, які простодушно висвітлюють обіцянки «розслідування», озвучені Президентом Петром Порошенком і генеральним прокурором Юрієм Луценком. Їхні обіцянки не обдурять мене, але в Україні досі, здається, панують наївні уявлення про можливості українських судів та прокуратури «розслідувати» будь-що. І якщо Росія стоїть за цим убивством, то Служба безпеки (СБУ) буде не найкращою в «розслідуванні» — тим більше, що, здається, російські шпигуни досі є в її структурі.

Хіба ми все ще не чекаємо на повне розслідування вбивства Гонгадзе, замордованого 16 років тому?! Згадайте, як Президент Віктор Ющенко пообіцяв у перший місяць свого перебування при владі в промові, яку він виголосив у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ): «Я хотів би запевнити вас в тому, що розслідування у справі про вбивство Гонгадзе буде завершено. Будуть розслідувані всі випадки, пов'язані з насильством щодо журналістів. Винні будуть передані до суду».

Ну, пане Ющенку, що трапилося? Ви забули зробити це, коли повернулися додому? Чи бджоли були важливішими для вас, аніж ваша честь і відданість верховенству закону?

Особами, які несуть відповідальність за те, що Ющенко не виконав своєї обіцянки, поміж інших, є й тодішні секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Петро Порошенко, голова СБУ Олександр Турчинов і генеральний прокурор Святослав Піскун. Є багато інших справ, які обіцяли розслідувати, але вони так ніколи і не були завершені.

Ми все ще чекаємо на завершення розслідування отруєння Ющенка, який змусив багатьох людей (зокрема й автора цих рядків) засумніватися, чи він узагалі був отруєний. Зрештою, напевно, якщо хтось спробує вбити вас, це спонукатиме вас до помсти. Але я ніколи не бачив, щоби Ющенко переслідував своїх потенційних отруйників. Натомість він дозволив донецькому клану контролювати Генпрокуратуру через Олександра Медведька й допоміг Віктору Януковичу прийти до влади в 2010 році.

За часів Ющенка ніхто не здійснював кримінального переслідування членів мафіозного режиму Януковича та його ключових членів, таких як керівник адміністрації Сергій Льовочкін, який домовився з Порошенком про імунітет.

Я довго жартував під час розмов на Заході, що кримінального переслідування й ув'язнення в Україні можна досягти двома способами. По-перше, коли українці-злодії заарештовані й віддані до суду в США, Німеччині та Іспанії. По-друге, коли вони зазнають політичних репресій в Україні, як це сталося з тюремним ув'язненням Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Тож я буду дуже здивований, якщо обіцянки «розслідувати» огидне вбивство Шеремета будуть успішнішими за тисячі інших обіцяних «досліджень», які ніколи не було завершено. Генеральна прокуратура, яка захищає Порошенка до останнього й куди він призначив трьох своїх близьких друзів, — це найбільш непродуктивна державна установа в Україні й найбільше ОЗГ в країні. Україна не має іншого злочинного угруповання, яке нараховувало би 20 000 членів і вимагало би величезного бюджету від держави й величезних хабарів від приватного сектора.

Петро Порошенко несе відповідальність за нездатність довести кримінальні «розслідування» до судимості в час двох президентств — свого власного і Ющенка.

Я хотів би, щоб мої сумніви про випадок Шеремета виявилися безпідставними. Але не вірю, що так буде. Щоби запровадити в Україні докорінні зміни у вигляді верховенства закону, необхідно мати Президента, не пов’язаного з Кучмою, а також закрити Генеральну прокуратуру. Коли буде зроблено ці два кроки, треба збудувати більше в'язниць.

Фото - bykvu.com