Вадим Денисенко:

П’ять відмінностей справи Шеремети і Гонгадзе.

Перше, що спадає на думку, коли читаєш про вбитого (загиблого) Павла Шеремету – це паралелі зі справою Гонгадзе. Проте, насправді, тут значно більше відмінностей, ніж тих моментів, які можуть поставити знак рівності між цими справами. Головне завдання всіх тих, хто стоїть за цією історією – нагнітання страху. Саме страх стає головною домінантою політичної боротьби

1. Єдине, що об’днує обидві справи – з політичної точки зору в середині країни немає жодної політичної сили, якій потрібно було б вбивати, як Шеремету, так і Гонгадзе. Простіше кажучи, у Порошенка, Яценюка, Коломойського, Бойка чи будь-кого іншого не було і немає жодного, підкреслюю, жодного резону вбивати цього білорусько-російського журналіста. Він не був розслідувачем, він не викривав схеми – він був журналістом-політологом, яких є доволі багато в нашому суспільстві. І, що не менш важливо – він не був відомим за межами тусовки. Політична помста, як головний мотив цієї справи просто не витримує жодної критики.

2. Публічність вбивства. Так вбивають лише для того, щоб зробити максимальний резонанс, який потрібен або у випадку бандитських розборок або для того, щоб привернути увагу мас. Якщо це вбивство, (суспільство не повірить у будь-яку іншу версію), то воно зроблене для того, щоб про це кричали всі, хто ніколи в житті навіть не цікавився політикою. Більше того – ця історія стане серйозним міжнародним фактором. Всі політики всіх рівнів будуть змушені реагувати на цю історію.

3. Цілком імовірно, що замовники цієї історії хочуть повторити систему політичної розкрутки “Справи Гонгадзе” на новому етапі. Я не сумніваюся, що найближчим часом з’явиться маса заяв, що вбивство замовив хтось із найвищих чинів держави і почнеться політична розкрутка. Тут є свої плюси для всіх нас – повтори завжди фальшиві і викликатимуть значно більше сумнівів ніж 14 років тому. Якщо цей сценарій справді запускається, то за класикою жанру, хтось із друзів Шеремети має вийти на прес-конференцію і показати якісь матеріали, які Шеремета мав опублікувати, але не встиг. Якщо цього не станеться протягом наступних 5-7 днів, можна зі впевненістю говорити, що тоді, вся ця справа з політичної площини перейде в напівсонну стадію і тоді ми всі будемо тільки гадати, навіщо було все це робити.

4. Сьогодні і МВС і Генпрокуратура не зав’язані на Пукачі чи будь-кому з високопосадовців, а тому у них не зв’язані руки. Вони можуть дуже швидко провести розслідування. Будемо сподіватися, що вони навчені і справою Бузини, а тому не повторять ряд помилок тієї справи.

5. І нарешті сьогодні, як мінімум половина суспільства, навіть ті, хто ненавидить Порошенка впевнені, що вся ця історія – справа рук російських спецслужб. І тут ми стикаємося з іншою проблемою – в суспільстві запускається історія про те, що держава не може нас захистити. Нагнітання відчуття незахищенності – можливо це є основою цієї історії? Півроку кілька проєвропейських сил нагнітають соціальний страх. Зараз буде нагнітатися історія про те, що страшно ходити по вулицям. А при цьому “всі вони продовжують красти”.

Юрій Стець:

20 липня. Журналіст, блогер Павло Шеремет. Загинув в результаті вибуху авто. Центр Києва. Це важко усвідомити...

На засіданні уряду ініціюємо створення Міжвідомчої робочої групи силових органів влади задля якнайшвидшого і якісного рослідування загибелі Павла. Для держави і кожного з нас є вкрай принциповим довести, що свобода слова і професійна робота журналіста – цінності, які більш ніж вагомі. Особливо в цей час викликів.

Виталий Сыч:

Убийство Павла Шеремета – попытка вернуть самоцензуру у журналистов и сделать предупреждение всем, кто решается расследовать неприкрытое воровство и гигантские финансовые махинации – все то, что не дает Украине вырваться из феодального строя.

Сегодня через полчаса после прочтения новости о гибели Павла отвозил детей в сад. На всякий случай оставил их у консьержки, пока машину не завел. Не думал, что ко мне когда-нибудь вернутся ощущения времен Майдана.

Наказание скотов, которые это сделали – работа не только полиции, но и журналистов, активистов и всех людей, кто не хочет больше жить в стране рабов.

Константин Стогний:

Только за один вчерашний день были похищены 5 (!) человек. Из них трое (!) в столице. Две девушки и начальник департамента «Укрзализныци». Сегодня в 7:45 взорвали известного журналиста. Павел Шеремет погиб... По-прежнему будем убеждать друг друга, что реформа полиции – это лучшая из украинских реформ?

Віктор Шлінчак:

Дестабілізація. Це єдиний мотив, який першим приходить на думку після вбивства журналіста Павла Шеремета. Так само було і після вбивства Георгія Гонгадзе. Символізм ще й у тому, що це знову пов'язано з «Українською правдою». Але й тоді ситуацію використали по повній, щоб послабити Україну. Найбільше виграла Москва. Це факт.

Зараз, коли маса людей суне в Київ під церковними хоругвами Московського патріархату, Київ стає центром політичної і соціальної нестабільності. Думаю, в столиці вже чекають підготовлені партійні і не тільки вожді, які здатні очолити безстроковий бунт. А враховуючи загострення на фронті і заяви про можливий воєнний стан – перспективи «спокійного літа» на цьому закінчилися. Вступаємо в нові реалії. І хай нам поможе Бог зберегти країну.

Мої щирі співчуття рідним і близьким Павла Шеремета, та всім його колегам і друзям . Він був світлою людиною...

— Svyatoslav Vakarchuk (@s_vakarchuk) 20 июля 2016 г.

Загинув Павло #Шеремет. Висловлюю співчуття родині загиблого. Це цинічне вбивство має невідкладно бути розслідувано! pic.twitter.com/Gnpu26csy7

— Андрій Парубій (@AndriyParubiy) 20 июля 2016 г.

Голова Верховної Ради про загибель Шеремета: це показове убивство, хочуть залякати українських журналістів pic.twitter.com/Tm4JK8ZWrM

— Радіо Свобода (@radiosvoboda) 20 июля 2016 г.

Только вот недавно общался с ним и его семьёй, он приезжал на поминки Немцова.

— Alexey Navalny (@navalny) 20 июля 2016 г.

Вбивство журналіста Павла Шеремета є цинічним викликом демократії в Україні взагалі. Глибокі співчуття рідним і близьким загиблого...

— В'ячеслав Кириленко (@KyrylenkoVyach) 20 июля 2016 г.

колеги,які описують загиблого Павла Шеремета, кажуть слово "щирий".А ще-"веселий"
Його місце у студії на радіо Вєсті pic.twitter.com/mE8nz4j9uE

— Яна Полянська (@PolianskaRS) 20 июля 2016 г.

Прочитал об убийстве Павла Шеремета. Ужасная трагедия. Мои соболезнования родным и близким.

— Николай Полозов (@nikolai_polozov) 20 июля 2016 г.

В'ятрович: Протиставлення загибелі героїв АТО всім іншим трагедіям не сприяє вшануванню їх пам'яті pic.twitter.com/2z9plrmKmU

— Радіо Свобода (@radiosvoboda) 20 июля 2016 г.

Це терор. На фронті і в тилу вбивають найсильніших, здатних надихати і змінювати. Відповіддю на такий терор є лише невпинний рух вперед.

— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) 20 июля 2016 г.

Апошні тэкст Шарамета быў пра тое, як зьмянілася яго стаўленьне да беларускай мовы пасьля таго, як пажыў ва Ўкраінеhttps://t.co/Yza2bElol6

— Радыё Свабода (@svaboda) 20 июля 2016 г.

На месте гибели Шеремета появились первые цветыhttps://t.co/d338RkjLF2

— Українські Новини (@ukranews_com) 20 июля 2016 г.

Мэр Киева Виталий Кличко - о гибели журналиста pic.twitter.com/tS0Xo7xT8f

— Крым. Реалии (@krymrealii) 20 июля 2016 г.

Світлана Заліщук: Убивство Шеремета - це розправа з професійними розслідуваннями УП pic.twitter.com/KYt8WDCEgl

— Радіо Свобода (@radiosvoboda) 20 июля 2016 г.

Вбивство Шеремета є «зухвалим злочином», спрямованим на дестабілізацію в Україні– речник МВС https://t.co/aooykr3VO8 pic.twitter.com/TDm80zNDGx

— Крым. Реалии (@krymrealii) 20 июля 2016 г.

Вбивство Павла Шеремета.Тяжке горе для родини і близьких Павла. Шок для журналістської спільноти і для всієї країни. https://t.co/3HUUHmE9Jd

— Анатолій Гриценко (@agrytsenko) 20 июля 2016 г.

Томбинский призывает Киев задействовать все силы для скорого расследования убийства Шеремета https://t.co/KzIbfzk1JK #ukraine

— Интерфакс-Украина (@interfaxua) 20 июля 2016 г.

Фото - ukranews.com