Про це повідомляє «Історична правда», яка опублікувала польський лист-відповідь без скорочень.

У своєму листі польські підписанти звертаються до українського народу «брати українці» і нагадують вислів Івана Франка, у якому назвав українців і поляків народами, котрі у політичній та духовній площині міцно зрослися із собою. Польські державні діячі й інтелектуали віддали честь жертвам братовбивчих конфліктів 1940-хроків, і у відповідь на слова із звернення українців «пробачаємо та просимо про вибачення» також просять «пробачити кривди, заподіяні нашим братам українцям польськими руками».

«Провина вимагає належної сплати, якою у відносинах між нашими народами є витворення справжнього братерства. Наперекір польській та українській малодушності, у добрі, але також у злі часи, котрі, можливо, приходять до нашої спільної Європи, що їй загрожують націоналізми та російський імперіалізм.

Загрози легше пережити разом. Ми й надалі захоплюємося вами та солідаризуємося у боротьбі з агресором, котрий вже понад два роки окупує частину української землі, прагнучи не допустити втілення вашої мрії про життя в об’єднаній Європі», - йдеться у зверненні.

Серед тих, хто підписали звернення до українців – відомі польські журналісти, очільники провідних видань: Адам Міхнік, головний редактор видання Gazeta Wyborcza; Єжи Бачинський, головний редактор тижневика Polityka;  Боґуслав Хработа, головний редактор видання Rzeczpospolita;  Томаш Ліс, головний редактор тижневика Newsweek Polska;  Лєшек Яжджевський, головний редактор журналу Liberte!; Ярослав Куіш, головний редактор інтернет-тижневика Kultura Liberalna; Кароліна Вігура, соціолог, Варшавський університет, Kultura Liberalna; Славомір Сєраковський, головний редактор видання Krytyka Polityczna; Северин Блюмштайн, голова Товариства журналістів, та інші польські публіцисти.

Далі «Детектор медіа» публікує текст звернення повністю, в перекладі «Української правди»:

«Брати українці, у 1894 році, під час з’їзду польських та українських літераторів й журналістів у Львові, поет, письменник та мислитель Іван Франко сказав: "На цілу Слов’янщину немає двох таких народів, котрі б у політичній та духовній площині так міцно зрослися із собою, так численні мали взаємні зв’язки, проте, незважаючи на це, так сторонилися один одного, як поляки та українці".

З часом, на наше спільне нещастя, відстороненість замінили ненависть й націоналізм, а також їхній гіркий плід — злочин — який спільно пережили поляки та українці на Волині та Східній Галичині, на Холмщині, і Бещадах та на Перемишльській землі.

Тим більше нас тішить Ваш лист лист, зі знаменними словами "пробачаємо та просимо про вибачення", у якому не ухиляєтеся від відповідальності за кривди, завдані полякам у сорокових роках минулого століття.

Ми також віддаємо честь жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів.

Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, заподіяні нашим братам українцям польськими руками. Перед нами подібну думку висловили представники польської Католицької церкви, до взаємного пробачення наші народи гаряче закликав папа Іван Павел ІІ.

Заради поєднання невтомно працювали Єжи Ґєдройць та Яцек Куронь, а також президенти наших країн, не забуваймо їхню спадщину.

Провина вимагає належної сплати, якою у відносинах між нашими народами є витворення справжнього братерства. Наперекір польській та українській малодушності, у добрі, але також у злі часи, котрі, можливо, приходять до нашої спільної Європи, що їй загрожують націоналізми та російський імперіалізм.

Загрози легше пережити разом. Ми й надалі захоплюємося вами та солідаризуємося у боротьбі з агресором, котрий вже понад два роки окупує частину української землі, прагнучи не допустити втілення вашої мрії про життя в об’єднаній Європі.

Лєх Валенса, лідер першої "Солідарності", лауреат Нобелівської премії миру, колишній Президент Польщі

Алєксандер Кваснєвський, колишній Президент Польщі

Броніслав Коморовський, колишній Президент Польщі

Влодзімєж Цімошевич, колишній прем’єр-міністр

Анджей Олєховський, колишній міністр закордонних справ

Адам Ротефельд, колишній міністр закордонних справ

Радослав Сікорський, колишній міністр закордонних справ

Павел Коваль, колишній віце-міністр закордонних справ

Ґжеґож Схетина, голова партії Громадянська платформа

Малґожата Кідава-Блонська, віце-спікер Сейму

Ружа Тюн, депутат Європейського парламенту

Адам Шляпка, депутат від партії "Сучасна"

Матеуш Кійовський, лідер Комітету захисту демократії

Владислав Фрасинюк, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Збіґнєв Буяк, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Збігнєв Янас, лідер першої "Солідарності", колишній депутат

Боґдан Ліс, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Януш Онишкєвич, речник першої "Солідарності", колишній міністр національної оборони

Генрик Вуєц, член керівництва першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, колишній депутат

Ґражина Станішевська, лідерка першої "Солідарності", ув’язнена під час Воєнного стану, колишній депутат

Анджей Вєльовєйський, колишній депутат, сенатор, дупутат Європейського парламенту, католицький діяч

Адам Міхнік, головний редактор видання Gazeta Wyborcza

Єжи Бачинський, головний редактор тижневика Polityka

Боґуслав Хработа, головний редактор видання Rzeczpospolita

Томаш Ліс, головний редактор тижневика Newsweek Polska

Лєшек Яжджевський, головний редактор журналу Liberte!

Ярослав Куіш, головний редактор Інтернет-тижневика Kultura Liberalna

Кароліна Вігура, соціолог, Варшавський університет, Kultura Liberalna

Славомір Сєраковський, головний редактор видання Krytyka Polityczna

Северин Блюмштайн, голова Товариства журналістів

Анджей Северин, актор, режисер, директор Польського театру у Варшаві

Ґжеґож Ґауден, колишній директор Інституту книги

Казімєж Сова, римо-католицький духовний, публіцист

Томаш Достатні, домініканець, публіцист

Людвік Вісьнєвський, домініканець, університетський душпастир, колишній діяч антикомуністичної демократичної опозиції

Станіслав Опєля, єзуїт, колишній провініціал Мазовєцько-великопольскої провінції Товариства Ісуса, колишній керівник незалежної Російської провінції

Анджей Стасюк, письменник, видавець

Моніка Шнайдерман, видавець

Павел Смоленський, репортер, лауреат Нагороди польсько-українського поєднання

Марек Бейлін, публіцист видання Gazeta Wyborcza

Войцєх Мазярський, публіцист видання Gazeta Wyborcza

Данута Куронь, громадська діячка

Кшиштоф Становський, громадський діяч, співзасновник Громадянського комітету солідарності з Україною

Іза Хрусьлінська, публіцистка, учасниця польсько-українських громадських ініціатив».

У травні українські політики, релігійні лідери, відомі інтелектуали звернулися до польської громадськості із відкритим листом, у якому засудили польсько-український конфлікт та просили про пробачення за скоєні під час цих подій злочини. Зверненні підписали: Леонід Кравчук, Президент України (1991–1994 роки); Віктор Ющенко, Президент України (2005–2010 роки);  Святійший Патріарх Київський і всієї Руси­ України Філарет, Українська православна церква Київського патріархату; Святослав Шевчук, Верховний архиєпископ Української греко­католицької церкви;  В'ячеслав Брюховецький, літературознавець, почесний президент Національного університету «Києво­Могилянська академія»;  Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-­геноциду 1932–33 рр., Віце-­прем'єр­міністр України (2007–2010 роки); Іван Дзюба, академік, літературознавець, громадський діяч; Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (2014 рік); Дмитро Павличко, поет, громадсько­політичний діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол;  Володимир Панченко, літературознавець, письменник, професор Національного університету «Києво­Могилянська академія»; Мирослав Попович, академік, філософ, директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди; Вадим Скуратівський, мистецтвознавець, літературознавець, академік Національної академії мистецтв України; Ігор Юхновський, академік, перший керівник Українського інституту національної пам'яті.

Нагадаємо, 25 червня у Люблині (Польща) Надія Савченко отримала статуетку «Орел» - польську нагороду імені Яна Карського «За силу духу в боротьбі за людську гідність і честь». Українська депутатка нагадала, що обидві держави мають спільну, довгу і не завжди легку історію.

«Я готова просити вибачення і прощати. Я прошу вибачення в польського народу, у поляків за ті образи, які були нанесені українцями впродовж нашої нелегкої довгої історії. Я не тримаю зла і не буду згадувати нічого, що було нанесено поляками в образу українцям. Я вважаю, що свого часу Польща та Україна могли мати тісну і дружню історію. Але свого часу через саме такі образи і непорозуміння Богдан Хмельницький розвернувся в бік Росії. Я б дуже хотіла, щоб зараз ми з вами пішли в одному напрямку. Якщо можете - пробачте», - сказала лауреатка цьогорічної нагороди «Орел» Надія Савченко.