Законопроект поки ще не зареєстровано, адже профільний Комітет досі збирає пропозиції та поправки до драфту документу, який він представив своїй громадській раді на початку лютого 2016 року.

Присутні на міжнародній конференції експерти Ради Європи в цілому позитивно відгукнулися про драфт законопроекту, зауваживши, що більшість його положень загалом відповідають європейським стандартам.

Посол Ради Європи в Україні Владімір Рістовскі акцентував, що Угода про асоціацію України з ЄС передбачає протягом двох років після її повної ратифікації приведення українського законодавства у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

На думку пана Рістовскі, ухвалення нового закону полегшить перехід України на цифрове мовлення, поліпшить дотримання мовниками законодавства під час виборів, посилить захист дітей від шкідливого впливу контенту. Особливо важливими аспектами законопроекту, на переконання пана посла, є інституційна незалежність регуляторного органу та наявність системи санкцій, які може застосовувати регулятор у разі порушення законодавства суб’єктами ринку аудіовізуальних послуг.

Експерт Ради Європи Ад ван Лун, який багато років надає експертну та консультативну підтримку Україні, зауважив, що побачив великий поступ і прогрес у новому тексті законопроекту.

Ад ван Лун нагадав, що в Угоді про Асоціацію України з ЄС є зобов’язання України імплементувати Директиву про аудіовізуальні медіа-послуги. На це в України є два роки, але строк розпочинається не з часу набрання чинності часткового застосування деяких частин Угоди (1 листопада 2014 року), а з часу набрання чинності Угоди в цілому, яке відбудеться після завершення національної ратифікації Угоди 28 державами-членами ЄС.

Наразі, як відомо, залишилося дочекатися національної ратифікації в Нідерландах. Тобто закон «Про аудіовізуальні послуги» Україні необхідно ухвалити протягом двох років, а не до червня 2016 року.

Втім, лише після адаптації українського законодавства до Директиви про аудіовізуальні медіапослуги Україна зможе розпочати повноцінну співпрацю з ЄС у межах програми «Креативна Європа», до якої Україна приєдналася у 2016 році. Доки не буде ухвалено новий закон про аудіовізуальні послуги, співпраця в межах підпрограми «Медіа» програми «Креативна Європа» обмежується лише підготовкою фахівців для аудіовізуальної сфери, сприянням доступу до галузевих ярмарків і ринків, підтримкою просування українських аудіовізуальних творів на фестивалях і розвитком аудиторії.

Ад ван Лун також повідомив, що очікується перегляд Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги: пропозиції від Європейської комісії мають надійти у 2016 році. «Але Україні зараз про це думати зарано – треба думати про те, як забезпечити імплементацію чинної Директиви», - наголосив експерт.

Ад ван Лун позитивно відгукнувся про такі особливості законопроекту про аудіовізуальні послуги, як об’єднання в один документ законів про телебачення і радіомовлення та Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, наявність вимог щодо прозорості медіавласності, забезпечення ефективності повноважень Нацради шляхом механізму застосування санкцій.

Під час конференції відбулася низка панельних дискусій, на яких міжнародні та українські експерти обговорили такі розділи майбутнього закону про аудіовізуальні послуги, як ліцензування та реєстрація у сфері аудіовізуальних послуг, вимоги до змісту аудіовізуальної інформації та організації надання аудіовізуальних послуг, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та її повноваження, розгляд справ про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг та відповідальність за такі порушення.

Детально про конференцію та висловлення експертами пропозиції читайте на «Детекторі медіа» згодом.

Нагадаємо, 9 лютого голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар представила Громадській раді при комітеті драфт законопроекту «Про аудіовізуальні послуги» та оголосила, що найближчим часом законопроект буде зареєстровано у Верховній Раді.

16 лютого Індустріальний телевізійний комітет (ІТК) розповсюдив відкритого листа, в якому закликав переглянути концепцію та строки роботи над законопроектом «Про аудіовізуальні послуги». Того ж дня Вікторія Сюмар повідомила, що реєстрацію законопроекту буде відкладено на місяць.

29 лютого розпочалися відкриті засідання Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформації, на яких експерти, парламентарі та інші зацікавлені обговорюють текст законопроекту. Робота Громадської ради над пропозиціями до проекту досі триває.

1 березня низка медійних громадських заявили про вимогу прийняття нового аудіовізуального закону, що буде розроблений на інших засадах і з урахуванням експертизи міжнародних організацій.

10 березня асоціації платного ТБ заявили, що наполягають на врахуванні їхніх пропозицій до законопроекту «Про аудіовізуальні послуги».

Фото: Facebook Анни Камуз