Документ презентували голова Нацради Юрій Артеменко, відповідальний секретар Катерина Котенко, перша заступниця голови Ольга Герасим’юк, заступниця голови Уляна Фещук і члени Нацради Олександр Ільяшенко та Олег Черниш. Вони нагадали, що при розробці проекту Кодексу мовлення співробітники Нацради керувалися подібними кодексами Великої Британії, Боснії та Герцеговини, а також Норвегії, Польщі та Швеції.

Завантажити проект Кодексу мовлення можна тут.

Нацрада оприлюднила проект ще 17 листопада 2015 року, але досі так і не отримала ані пропозицій і зауважень, ані згоди індустрії підписати документ. Лише провайдер програмної послуги «Воля» оголосив про готовність підписати Кодекс мовлення.

Члени Нацради наголосили, що в проекті Кодексу мовлення намагалися врегулювати питання, що мають неоднозначне тлумачення в законодавстві, аби виробити спільні правила для всього ринку. Вони вкотре закликали індустрію саморегулюватися й попередили, що в інакшому разі підуть зі своїми ініціативами до парламентарів, аби ті деталізували суперечливі норми в законодавстві.

На зустрічі з Нацрадою готовність підписати документ виявив генеральний директор телеканалу Tonis Олександр Бутко – за умови, якщо зі вступу буде вилучено фразу про неприпустимість самоцензури.

Решта топ-менеджерів переважно критикували документ. Зокрема генеральний директор 5-го каналу Іван Адамчук висловив сумніви, що Кодекс мовлення спростить діяльність телерадіоорганізацій, оскільки крім норм законодавства та умов ліцензій вони муситимуть дотримуватися ще додаткових норм, прописаних у Кодексі.

Генеральний директор телеканалу новин «24» Роман Андрейко висловив зауваження до норм Кодексу, які вимагають обов’язкового балансу (формальний баланс, на його думку, часом стоїть на заваді донесенню до глядача об’єктивної та правдивої інформації) та забороняють критику сект, чим унеможливлюють журналістські розслідування в цій царині (в проекті Кодексу йдеться, що релігійні погляди та діяльність релігійних сект не повинні висвітлюватися принизливим/зневажливим чином).

Заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа», член Громадської ради при Нацраді Мар’яна Закусило зазначила, що Громадська рада в цілому підтримує ідею створення Кодексу мовлення, втім, цей документ має бути ініціативою індустрії, а не регулятора. Вона намагалася переконати представників індустрії, чому їм потрібен цей документ. Наприклад, півтора роки тому, коли мовникам запропонували самостійно обмежити російський пропагандистський контент в ефірі, вони не погодилися на саморегулювання. Наслідком стало ухвалення законів, які встановили ще жорсткіші заборони російського контенту, ніж пропонувалися від початку.

Телеменеджери найбільших телеканалів висловлювали застереження, що не всі їхні конкуренти підпишуть Кодекс мовлення, а навіть якщо підпишуть – не будуть дотримуватися його норм. На юридичні наслідки документу звернув увагу й виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Сергій Сьомкін. Він запропонував зробити його угодою, де кожен підписант відповідатиме за свій підпис.

Віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна запропонувала Нацраді прийняти документ як проект рекомендацій Нацради до мовників і дати місяць на громадське обговорення, щоб мовники не соромилися надавати свої пропозиції.

Директор медіахолдингу «Медіа Група Україна» Євген Лященко вважає запропонований Нацрадою проект Кодексу мовлення надто складним. На його думку, це має бути максимально простий і зрозумілий для всіх документ. Заступник голови правління телеканалу СТБ Анатолій Максимчук запропонував обрати одну-дві теми з проекту Кодексу мовлення, опрацювати їх і прийняти спільні правила по цих темах. А далі просуватися поступово й у саморегулюванні інших аспектів.

Цю ідею підтримали представники всіх телевізійних груп і телеканалів. Такими темами можуть стати саморегулювання мовлення в дні жалоби та дні пам’яті, а також саморегуляція в питанні захисту дітей від потенційно шкідливого контенту та дотриманні прав дітей-учасників шоу.

Виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників і голова Громадської ради при Нацраді Катерина М’ясникова зауважила, що процес саморегулювання галузі вже відбувається, але без участі індустрії: наприклад, рішення саморегуляційної Незалежної медійної ради беруться до уваги регулятором – Нацрадою. Тож вона закликала велику індустрію приєднатися до процесу, обрати кілька спільних тем і почати працювати над саморегулюванням.

Наприкінці учасники заходу почали обирати дату наступної зустрічі, до якої мають бути визначені кілька тем, у яких індустрія готова саморегулюватися. Представники галузі не змогли запропонувати таку дату. Тому члени Нацради визначили, що зустріч відбудеться наприкінці березня – до цього моменту вони чекають від галузі конкретних пропозицій.

Фото - yak-prosto.com