Про ці та інші питання йшлося під час семінару «Стандарти журналістики в умовах військово-політичного конфлікту» у Миколаєві 16-17 лютого, Повідомляє прес-служба НСЖУ. Експертами на семінарі були засновник газети «Дзеркало тижня», голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий, президент АУП, професор Валерій Іванов, перший секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко.

«Винні росіяни? Винна влада? Винна некваліфікована робота журналістів! При цьому ми бачимо, що чим далі від війни – тим більше люди довіряють. А чим більшою є імовірність перевірити інформацію, тим більший рівень недовіри», – зазначив Валерій Іванов.

За його словами, влада, офіційні прес-центри вкидають у ЗМІ недостовірну інформацію і цим підривають довіру до журналістів. Тому медійники мають постійно перевіряти інформацію і не довіряти словам.

З професійними і моральними викликами нині стикається журналістська спільнота у зв`язку з військовими діями в країні. Як наголосив Володимир Мостовий, нині чимало колізій і проблем постає перед журналістами в сфері професійної етики. Проблема поглиблюється також тим, що медійники працюють в умовах війни, яка офіційно не визнана війною.

«Стою на балконі в Маріуполі і рахую вибухи, дивлюся новини – говорять про обстріли. А поруч в сусідньому будинку працює стрип-бар. Що тоді говорити про Львів, Миколаїв – які далі від військових подій? Це спричиняє подвійну несвідомість. У офісі Дуні Міятович в ОБСЄ я говорив: коли у Боснії (звідки вона сама) відбувалася війна, ми були стурбовані. А ви були в жаху. Зараз ви стурбовані і не називаєте це війною. А вона відповідає: чекайте, ваш уряд також не називає це війною… А якщо немає військового стану, значить немає військовополонених. Тож для кожного журналіста в кожній ситуації виникає багато питань. Більше питань, ніж відповідей», - розповів Володимир Мостовий.

За його словами, чимало питань виникає і навколо пропаганди у військові часи. На його думку, пропаганда під час війни потрібна, але цим мають займатися пропагандисти. «Ти або журналіст, або пропагандист. Якщо ти працюєш з новинами, з інформацією, будь збалансованим і чесним. А що стосується авторської журналістики і публіцистики, тут, як кажуть, є нюанси», – наголосив він.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко зазначив: журналісти в Україні звикли до мирних реалій і ще два-три роки тому сприймали гарячі точки як певну екзотику. Натомість, починаючи з подій Майдану, перед медіа постали нові виклики. «Як висвітлювати військові втрати, тему поховань героїв? Це те, що стосується журналістів усіх областей, а не тільки наближених до зони конфлікту. Чи не перетворяться новинні випуски у суцільну жалобу? Як зробити так, аби герої України не запам’яталися людям лише похоронами? Є багато професійних питань», – сказав Сергій Томіленко.

Водночас він наголосив, що крім професійних викликів, постають і моральні. «Спостерігаємо таку собі хвилю «затюкування» журналістів, які дають альтернативну точку зору. Вона має бути, але час і підвищувати рівень професіоналізації, щоб сепаратисти не скористалися і не почали доносити якісь свої позиції», – наголосив Сергій Томіленко.

Нагадаємо, фотокореспондент ІА «Укрінформ» Маркіян Лисейко та журналіст інтернет-видання LB.ua Максим Лєвін заявили про перешкоджання журналістській діяльності у зоні АТО і втручання у їх діяльність з боку заступника командира з виховної роботи 14 окремого мотопіхотного батальйону при 72 бригаді Святослава Вовкодава. Незалежна медіапрофспілка України (НМПУ) зазначає, що такі дії військовослужбовців суперечать ч. 4 ст. 25, ст.26 Закону України «Про інформацію».

«Прикро, що журналісти стикаються із обмеженням своїх прав у зоні проведення АТО і не можуть нормально виконувати професійний обов’язок.  Оскільки  їм перешкоджають військові, котрі абсолютно не розуміють специфіку роботи журналістів, є некомпетентними і чинять тиск на журналістів та їх цивільних співрозмовників»,  – сказала голова Київської організації медіапрофспілки Юка Гаврилова.

За її словами, у прес-службі Міністерства оборони замість того, щоб визнати проблему, цитують підзаконні акти, які регламентують роботу військових, а не журналістів, посилаються на військову таємницю і обмеження заради безпеки. «Також хочу зазначити, що ми вже два роки живемо у системі подвійних стандартів, де війну називають антитерористичною операцією. Адже тривалість АТО вимірюється годинами, а не роками», - підкреслила вона.