«Репортери без кордонів» звернулися із закликом до президента Ісламської Республіки Іран Хасана Рухані здійснити «ще одну передвиборчу обіцянку» - негайно й беззастережно звільнити з-за ґрат журналістів та інтернет-активістів. Медійна організація оприлюднила такий заклик на своєму сайті у зв'язку з нещодавньою домовленістю між Тегераном і Вашингтоном стосовно іранської ядерної програми.

«Репортери без кордонів» нагадали іранському державнику про два кардинальні пункти його програми, з якою він переміг на виборах як поміркований реформатор.

Завідувач ірансько-афганського бюро «Репортерів без кордонів» Реза Мойні (Reza Moini) заявив: «Угода з міжнародним співтовариством з ядерної проблеми та скасування санкцій щодо Тегерану були однією з ключових обіцянок президента Рухані. Під час виборчих перегонів постійно повторювалася й невиконана обіцянка - звільнити в'язнів сумління, серед них журналістів та інтернет-активістів».

Іран, у якому за ґратами й досі перебувають 46 медійників, - одна з п'яти країн, що є найбільшими в'язницями у світі для журналістів, відзначають «Репортери без кордонів». Свавільно арештовані та засуджені на несправедливих процесах, вони перебувають у нелюдських умовах, що принижують їхню гідність. Багатьом з них загрожує небезпека. Медіа-організація особливо стурбована погіршенням стану здоров'я журналістів та інтернет-активістів.

«Репортери» посилаються на заяву міністра охорони здоров'я Ірану Хасана Газізадеха Хашемі (Hassan Ghazizadeh Hashemi). Після відвідин однієї з тюрем він сказав, що «в ній утримують удвічі більше в'язнів, ніж це дозволяють її можливості. Необхідні умови гігієни, охорони здоров'я не забезпечені». «Я вперше побував у в'язниці, становище в якій справді кепське, - визнав міністр. - Люди не повинні чинити злочини, інакше вони потраплять тут у пастку, страждатимуть від багатьох хвороб і зіштовхуватимуться з численними проблемами».

Йдеться про розташовану за 20 кілометрів від Тегерана тюрму «Раджайшар», що відома тортурами, ґвалтуваннями та убивствами. Вона розрахована на 1100 місць, однак у ній утримують понад 5 тис. засуджених. Серед них - сотні в'язнів сумління, до числа яких належать 20 медійників. «Репортери» поіменно називають деяких ув'язнених журналістів та інтернет-активістів:

- Атена Фергдані (Atena Ferghdani) - нині вона очікує судового вироку;

- Саїд Разаві Фагіх (Said Razavi Faghih) - засуджений до 1-річного позбавлення волі, його мали звільнити в середині березня;

- Сарадж Мірдамаді (Saraj Mirdamadi) - засуджений до 3-річного тюремного ув'язнення, відбуває термін покарання з березня 2013-го;

Масуд Бастані (Masoud Bastani), - засуджений загалом до 6-річного ув'язнення з липня 2008 року;

Хоссієн Ронагі Малкі (Hossien Ronaghi Malki) - арештований 2010 року, отримав загалом 17-річний тюремний вирок.

Останніх з названих двох журналістів влада вже повинна була звільнити. Згідно з новим кримінальним кодексом Ірану засуджені за порушення закону чи за вчинені злочини більше, ніж один раз, мають відбувати тільки головний термін ув'язнення.

Аркадій Сидорук, для «Детектор медіа»