Три тижні тому Президент підписав Закон, що прибирає всі згадки про НЕК із питань захисту суспільної моралі - органу, що в журналістському середовищі дістав назву «моральний мордор». Орган, який за 10 років існування набув рекордної кількості скандальних епітетів, навіть на фініші виявився геть непотоплюваним. Нацкомморалі існує досі, а її голова Василь Костицький відвідує пафосні світські церемонії в тому самому статусі.

На сайті Нацкомморалі повідомляється про діяльність, що не припинилась: остання новина містить нагадування про проведення щорічного конкурсу «Моральний вчинок». Її датовано 17 березня, в той час як закон підписано Президентом двома тижнями раніше. Чиїм коштом проводиться захід? Якщо державним, то на якій підставі? Якщо за волонтерським, то чому під егідою ліквідованого державного органу? Загадка.

Де-юре НЕК наразі поза законом. А де-факто на неї виділяються державні кошти. Бо її не ліквідовано. Для остаточної ліквідації моральної комісії необхідні рішення Кабміну. Журналісти й активісти неодноразово зверталися до прем'єр-міністра з вимогою прийняти рішення, необхідні для завершення ліквідації НЕК. Але постанови Кабміну чомусь досі немає.

Поки уряд думає, чи виконувати закон, у діяльності НЕК розкрилася ще одна красномовна деталь, яка може погрожувати голові Комісії Василю Костицькому та його команді судовими позовами. А саме - грубе й систематичне порушення закону «Про доступ до публічної інформації».

Це - скріншот першої сторінки розділу «Рішення комісії» на сайті Нацкомморалі. За рішенням №1 від 29 січня одразу йде посилання на рішення №3. А де рішення №2 і що в ньому? Оприлюднюється рішення №7, а далі - аж №26! Тобто, від очей громадськості приховується цілих 19 рішень одразу - без жодних пояснень і, звісно ж, на порушення закону.

Бавитися в таке комісія Костицького почала далеко не сьогодні. Ось перелік рішень від 27 лютого 2014 року.

Під час першого засідання після розстрілів на Майдані Комісія прийняла 37 рішень, із яких оприлюднено лише 10! Тобто трохи більше чверті! Про що решта вердиктів «моральних авторитетів», нічого невідомо. Чому? Невже державний орган наприймав таких рішень щодо сексуальних та еротичних творів, що сам їх засоромився?

Саме оцінка «продукції сексуального та еротичного характеру» - вичерпна мета діяльності Нацкомморалі, яка була прописана в ст. 17 Закону «Про захист суспільної моралі». На неї покладалася функція «реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії».

Натомість останнім часом Василь Костицький заповзято привласнював собі невластиві повноваження, публічно стверджуючи, що Комісія займається якимись питаннями чи то інформаційної безпеки, чи то навіть захисту територіальної цілісності. Хто й коли уповноважив орган порнографічних експертиз втручатися в компетенцію СБУ - історія замовчує. Наприклад, на слуханнях Комітету з питань свободи слова, які відбулися 16 лютого, Костицький без зайвої скромності заявив, що з приводу інформаційних загроз «НЕК першою підняла крик». Першою з усіх державних органів:

Приблизно на 4-й хвилині цього відео Костицький заявляє, що в нього є 8 листів із різних правоохоронних органів, якими ті інформують НЕК про порушення кримінальних справ за посягання на територіальну цілісність. Мовляв, передали матеріали до Генеральної прокуратури та СБУ, заблокували сепаратистські сайти та ще провели якісь «оперативно-розшукові заходи».

Доказів того, що такі «оперативно-розшукові заходи» стали наслідком діяльності НЕК, не існує. Проте очільник НЕК продовжує переконувати, що СБУ й Генпрокуратура були би ледь не абсолютно немічними в боротьбі за державний суверенітет, якби не чи то «крик», чи то допомога комісії пана Костицького.

Отже, саме співпрацею з правоохоронними органами і якимись «секретними документами» Костицький пояснював вибіркове оприлюднення інформації про свою діяльність.

Я поцікавилася, чи можливо таке. Виявилося, що можливо. Але за особливої процедури. Документи з грифом «таємно» силові відомства можуть надавати лише тим особам, які мають право доступу до державної таємниці. А для зберігання та роботи з такими «таємними» документами існує низка вимог. Зокрема, має бути створено режимно-секретний відділ, а зберігатися такі дані повинні з особливими заходами безпеки. За цим наглядає СБУ. Я направила туди звернення із запитанням, чи є при НЕК спецвідділ для роботи з документами з обмеженим доступом? Якщо так, то коли й на якій підставі його було створено? А також вирішила перевірити, чи правду казав Костицький під час комітетських слухань.

Відповіли, що ніякого режимно-секретного відділу немає, ніяких державних таємниць СБУ НЕКові не довіряла. Відтак приховувати рішення НЕК як розпорядник публічної інформації просто не мав права! Це серйозне адмінправопорушення, і відповідне провадження вже відкрив офіс Омбудсмена. Ось офіційна відповідь Валерії Лутковської на мій запит:

Депутатське звернення я надсилала й до голови Нацкомморалі. Але він - єдиний, хто нічого не відповів. В документі містилося прохання надати копії рішень, не оприлюднених на сайті НЕК, та пояснити, чому порушується закон.

Ненаданням відповіді Василь Костицький порушив закон ще раз, бо будь-який державний чиновник зобов'язаний надавати відповідь на звернення депутата протягом 10 днів. Моє звернення датоване 18 лютого. Минуло більше місяця. Отже, я надіслала до «нацкоммордору» ще й депутатський запит, який минулої п'ятниці зачитали в сесійній залі.

Ілюстрації - скріншоти, надані Ольгою Черваковою

«Детектор медіа» готова надати можливість Василеві Костицькому відповісти по суті на запитання та закиди, озвучені народним депутатом.