Провідними темами вечірніх етерів чотирьох інформаційних каналів (24-го, «Еспресо», «FreeДом» і Прямого) цими днями були дозвіл Сполучених Штатів завдавати західними далекобійними ракетами ударів углиб Росії, тисячний день повномасштабної війни та презентація у Верховній Раді президентського Плану стійкості. Інші теми, звісно, обговорювали, проте здебільшого побіжно.

Варто зазначити, що, як і раніше, всі канали щодня проводять збори на потреби Збройних сил України.

Які теми, як саме і за чиєї участі обговорювали в праймтаймі чотирьох інформаційних каналів — у нашому огляді.

24-й: (не)червоні лінії Путіна, пенсія Байдена, поради на випадок НП

18 листопада однією з провідних тем вечірнього етеру став дозвіл Україні завдавати ударів углиб Росії західними далекобійними ракетами, про який напередодні повідомили західні медіа. Ведуча Анастасія Норіцина цитувала слова з цього приводу «рота Путіна», за її висловом, Пєскова, «пресалкаше» російського МЗС Захарової, самого «так званого президента Росії» Путіна, а також роспропагандистів Кисельова й Соловйова та завсідників студії останнього. Прокоментувати реакцію Кремля ведуча попросила політичного коментатора Ігоря Рейтеровича, який перерахував варіанти поведінки росіян — «дати задню», «трішки поістерити» або ж зробити якісь кроки у відповідь, наприклад, спровокувати країну НАТО, що, за словами Рейтеровича, для Росії дорівнює самогубству. У відповідь на запитання ведучої, чому президент США Джо Байден усе ж таки ухвалив це рішення, гість припустив, що Байден, у якого наприкінці його каденції вже, за великим рахунком, розв’язані руки, хоче «красиво піти» на політичну пенсію.

Анастасія Норіцина та Ігор Рейтерович

Ведучий Владислав Новіков намагався верифікувати інформацію щодо дозволу Україні бити по Росії західними ракетами, запитавши воєнного коментатора Олега Жданова, «чи говориться зараз про фальстарт наших радощів, чи більше про туман війни, тобто чи все добре, але просто трошки плутаються карти, так би мовити?». За словами Жданова, карти заплутали медіа, насправді ж про зняття Сполученими Штатами обмежень офіційно повідомила пресслужба канцлера Німеччини Олафа Шольца. І про те, що дозвіл чинний лише на території Курської області, в цьому повідомленні, мовляв, не йшлося. За словами гостя, Білий дім не забариться з офіційною позицією, але головне питання — коли та скільки нам дадуть таких ракет.

19 листопада ведучий Олекса Кібкало вже говорив, посилаючись на Reuters, про перші удари американськими балістичними ракетами ATACMS по військовому арсеналу у Брянській області. Однак значно більше уваги Олекса Кібкало приділив представленому президентом Володимиром Зеленським у Верховній Раді Плану стійкості, практично переповівши його зміст.

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак на прохання ведучого коментував зміни до ядерної доктрини Росії. За словами Ступака, йдеться не про зміни до доктрини, а про деталізацію умов, за яких Росія може використати ядерну зброю. Втім, за словами гостя, Путін занадто любить розкішне життя, щоб хотіти померти в ядерній війні.

Про те, змінив чи не змінив Путін щось у своїй ядерній доктрині, а також про удари ракетами ATACMS по російській території розмірковував і ведучий Арсен Цимбалюк, своєю чергою цитуючи голову російського МЗС Лаврова, Пєскова й особливо розлого — колишнього виконувача ролі російського президента Дмитра Медведєва. Про «червоні лінії» Путіна і вплив ракет ATACMS на можливий перемовний процес ведучий запитував голову Центру політичних студій «Доктрина» Ярослава Божка. З точки зору гостя, в цьому рішенні немає того потенціалу ескалації, якого боялися США. «Говорили про те, наскільки ми близькі до Третьої світової, виявилося, що не ближче і не далі, ніж два-три тижні тому», — резюмував ведучий.

Дісталося від Арсена Цимбалюка Джо Байдену, який «увійде в історію не як рятівник України та Європи, а, швидше за все, як людина, що не на всі сто відсотків зрадила дух домовленостей з  Україною, в якої свого часу американці забирали ядерну зброю задля власного комфорту», а також раднику Байдена з питань нацбезпеки Джейку Саллівану — через його слова щодо мобілізації в Україні. В Україні є проблеми з мобілізацією, визнав ведучий, але «доволі дивно» чути подібні коментарі від людини, яка «місяцями й роками блокувала передачу Україні тих чи інших видів озброєнь».

Арсен Цимбалюк

Імовірні наслідки ударів ракетами ATACMS по російській території Арсен Цимбалюк обговорював і з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком. «Судячи з того, що Україна перевиконала завдання на 2024 рік щодо мільйона дронів, озвучені президентом Зеленським плани на 2025 рік щодо 3000 власних ракет здаються не такими вже й фантастичними», — сказав ведучий. Гість погодився, що шанси є.

20 листопада ведуча Ольга Білан запитала експерта-міжнародника Станіслава Желіховського не лише про те, чому Джо Байден усе ж дозволив Україні бити ATACMSами вглиб Росії, але й про те, чи може Дональд Трамп передати Україні ядерну зброю, якою Зеленський загрожуватиме Москві. Гість поставив таку ймовірність під сумнів: «Я швидше припустив би, що союзники нададуть нам “Томагавки”, які ми просимо, але й вони під великим питанням».

Ольга Білан та Станіслав Желіховський

Ведучий Владислав Новіков звернувся з запитанням до посольств, які того дня припинили роботу у зв’язку з підвищеним ризиком повітряних атак: «А чому саме зараз вирішили закритися? Раніше комбінованих атак що, не було?». Якби Росія готувалася до пуску нової ядерної ракети, західні медіа дізналися б про це заздалегідь, сказав ведучий. Зрештою Владислав Новіков відзначив, що «ми побачили прояви нагнітання і дезінформації», водночас порадив глядачам на випадок надзвичайної події мати напохваті всі необхідні речі й обговорити з рідними та друзями покроковий план дій.

Натомість один зі співрозмовників ведучого, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман, якого Владислав Новіков теж запитав про «ризики та як із цим жити», висловив думку, що «лякалки» росіян варто ігнорувати, адже їм якраз і треба, щоб ми боялися.

Нагадаємо, на каналі також майже щодня виходить детальний «Огляд бойових дій», який того тижня вів Андрій Дрозда.

«Еспресо»: «1000 днів пекла», День сержанта, «гасла замість плану»

18 листопада дозвіл Байдена на використання американських ракет для ударів вглиб Росії та План стійкості Зеленського були головними темами програми «Новий тиждень» з Андрієм Смолієм і Христиною Яцків. Глядачам пропонували відповісти на запитання, чи сподіваються вони, що далекобійні удари дозволять Україні перемогти? Наприкінці програми позитивну відповідь дали 64% учасників опитування, негативну — 36%.

За словами професора Мангетенського університету Ігоря Айзенберга, Байден дозволив Україні бити ATACMSами по Росії, бо дійшов висновку, що Путін зараз ядерною зброєю не вдарить.

«Чи, умовно кажучи, План стійкості не стане чимось, що ми вже спостерігали багато років, коли щось обіцялося, але не виконувалося, залишаючись на папері?» — запитав ведучий Андрій Смолій першого заступника голови комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Андрія Осадчука (фракція «Батьківщини»). Попри прозорий натяк, гість однозначної відповіді не дав, закликавши дочекатися запланованої на 19 листопада презентації Плану стійкості в Раді та назвавши новий План відповіддю на критику Плану перемоги Зеленського через відсутність у ньому «домашніх завдань».

Ще один гість програми, воєнний експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк говорив зокрема, що дозвіл США на використання ATACMSів для ударів по Росії поширюється лише на Курську область. Тож і наступного співрозмовника, свого колегу Віталія Портникова, ведучі запитали зокрема про це: «Зрештою ми не можемо розібратися досі, чи то по Курській області дають можливість бити, чи загалом по території Росії…». Портников, посилаючись на слова високого представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля щодо дозволу Україні завдавати ударів усередині Росії на відстань до 300 кілометрів, припустив, що йдеться насамперед про Курську область. А на запитання ведучих, чи не скасує Трамп це рішення Байдена, Портников відповів: «Слухайте, нехай Трамп спочатку стане президентом Сполучених Штатів…».

Віталій Портников, Андрій Смолій та Христина Яцків

19 листопада у ведучого «Великого етеру» Василя Зими з нагоди Дня сержанта був незвичайний гість — головний сержант 4-го центру рекрутингу сил ТрО ЗСУ Денис Семирог-Орлик. Ішлося про роль сержанта, який, за визначенням гостя, в армії є «основою всього і лідером».

Про презентацію у Верховній Раді Плану стійкості розповіла кореспондентка каналу Катерина Галко. До сюжету ввійшли коментарі народних депутатів Ярослава Железняка (фракція «Голосу») та Лесі Забуранної (фракція «Слуги народу»), щоправда, фракційну приналежність Железняка і Забуранної авторка сюжету не вказала. Коментарі були не ексклюзивні, а записані, вочевидь, на брифінгу в парламентських кулуарах: пізніше пряму мову тих же нардепів із того ж брифінгу навів ведучий рубрики «Гроші під час війни» Олександр Морщавка.

Марія Черняхівська вмикалася в етер із Варшави, з акції «1000 днів пекла», яка відбулася під стінами посольства Росії.

У першій частині двогодинної програми «Вердикт» оновлення російської ядерної доктрини коментував російський опозиціонер, колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов. Коментував, між іншим, цілком пристойною українською мовою. Пан Пономарьов теж сказав, що в Кремлі «жодна людина, включаючи пана Путіна, не хоче ядерної війни, хоче ще пожити».

Ілля Пономарьов та Василь Зима

Усю другу годину ведучий Сергій Руденко спілкувався з народним депутатом України, колишнім головою Верховної Ради Дмитром Разумковим. Гість піддав План стійкості Зеленського критиці: «Немає плану, є гасла», «це виглядало, як передвиборча програма опозиційного кандидата», «корупція перемогла війну» тощо. Через те, що панові Разумкову ніхто не опонував, ця частина програми виглядала як гра в одні ворота. Проте, вочевидь, саме так і планувалося.

Дмитро Разумков та Сергій Руденко

20 листопада до порад, що тими днями прозвучали в етерах інформаційних каналів, додалася порада Тараса Загороднього спостерігати за посольством Китаю. «Якщо китайське посольство на місці — значить, усе гаразд, — сміючись, зауважив Загородній. — Вони точно щось знатимуть раніше…».

У «Вердикті» цього разу План стійкості не лише критикували: політичний коментатор Ігор Рейтерович назвав його «більш детальним, більш прописаним», ніж попередні. Колишній власкор УНІАН у Москві Роман Цимбалюк своєю чергою прогнозував, що Росія відповість на дозвіл Сполучених Штатів Україні бити ATACMSами по російській території, і закликав не нехтувати сигналами повітряної тривоги. Тим часом, за словами Цимбалюка, згадувати, де в них бомбосховища, почали й росіяни.

«FreeДом»: «бадьористий оптимізм» російської опозиції, протести в Грузії, пасивна активність G20

18 листопада першим співрозмовником Ірини Юсупової та Валерія Клименка (блок каналу «Інтер») був офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ імені Якова Гандзюка Сергій Цехоцький, якого ведучі розпитували, як військових надихають візити президента Зеленського на передову та з якою швидкістю росіяни втрачають живу силу й техніку.

Сергій Цехоцький

Російський політтехнолог Аббас Галлямов розкритикував представників української влади через скептичні коментарі на адресу російської опозиції та влаштованих нею маршів у Берліні й інших європейських містах. За словами Галлямова, українці мають право на негативні емоції щодо росіян, але професійні політики піддаватися емоціям не мають права; якщо росіяни виходять і кричать «Ні війні!» та «Путін — злочинець», то казати, що їхні дії беззмістовні та неправильні, не можна; навіщо відкидати союзників, якщо їхні бажання збігаються з бажаннями українців? Навіть генштаб Німеччини у 1917 році не відкидав Леніна та розумів, що його можна використати як союзника. Ведучі, якщо й намагалися посперечатися, то робили це доволі мляво.

Розповісти про занепад російської економіки цього разу випало економістові Андрієві Длігачу.

Дозвіл Сполучених Штатів на удари по території Росії американськими ракетами по черзі коментували американіст Олександр Краєв, воєнний оглядач Олександр Коваленко та політичний коментатор Володимир Фесенко. За словами останнього, на це рішення адміністрації Джо Байдена вплинули два чинники — залучення до війни північнокорейських військ і відновлення Росією масованих ударів по енергетичних об’єктах. «Зливання» інформації у пресу, яка повідомила про рішення до появи офіційної інформації, на думку Фесенка, загалом лягає у концепцію стратегії невизначеності: ворог не має точно знати, що буде зроблено та в яких обсягах, а якщо незрозуміло, які ракети летять, американські чи українські, то Росія і не знає, як на це реагувати.

19 листопада в етері каналу (блок «1+1», ведучий Володимир Рабчун) російські опозиціонери продовжили відповідати на критику їхніх акцій. Зокрема соціолог Ігор Ейдман назвав несправедливими твердження, що на марші російської опозиції у Берліні не лунало закликів до підтримки й озброєння України. За його словами, деякі організації мали саме такі гасла. Водночас гість визнав, що лідери опозиції намагалися зробити «римейк» протестів у Москві 2012 року, тобто створити атмосферу «бадьористого оптимізму» — й це виглядало смішно та жалюгідно.

Певний оптимізм був притаманний і директорові з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерію Рябих, за словами якого, попри заголовки світових медіа про просування російських військ, насправді минулий тиждень був для армії ворога провальним, адже ледь не вперше його щоденні втрати не опускалися нижче 1500 осіб.

Завсідник каналу Володимир Фесенко цього вечора коментував саміт країн «Великої двадцятки» у Бразилії, який «не викликав розчарування, бо на нього не покладалося особливих сподівань». Вочевидь, Бразилія та Китай вирішили після перемоги на виборах у США Дональда Трампа не поспішати з новими ініціативами. Загалом на саміті, за висловом Фесенка, «була якась активність, але не було жодного результату».

20 листопада ведучі Кароліна Король і Юрій Кулініч приділили увагу протестам уже не російської, а грузинської опозиції. Професор Чорноморського міжнародного університету Грузії Ніка Читадзе розповів, що боротьба проти фальсифікування підсумків парламентських виборів триває на кількох рівнях, зокрема на правовому. Вуличні протести теж продовжаться — попри наближення зими, люди здаватися не збираються. Ще один вимір — інформаційна війна: слід переконувати виборців «Грузинської мрії», що їх дезінформували, і розповідати, що загрожує країні, якщо «Грузинська мрія» лишиться при владі.

Кароліна Король, Юрій Кулініч та Ніка Читадзе

Воєнно-політичний експерт Дмитро Снєгирьов висловив переконання, що ворожі війська не здатні прорвати оборону Збройних сил України в районі Часового Яру. За словами Снєгирьова, через значну перевагу українських захисників у використанні дронів противник на цьому напрямку практично позбавлений можливості проводити ротацію та евакуювати поранених. Гість також повідомив, що в районі Часового Яру діє 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила Галицького — один із найбільш боєздатних підрозділів у структурі Збройних сил України.

Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук спрогнозував, що дозвіл на удари західною зброєю вглиб Росії та розвиток власних засобів ураження ускладнять логістику ворога та збільшать можливості Збройних сил її знищувати.

Чи не єдиним, хто мав менш оптимістичний погляд на перебіг бойових дій, того вечора виявився представлений як експерт із ракетно-ядерного озброєння Олександр Кочетков. Однак і його ведучі, так би мовити, розкрутили на думку, що дозволи на використання західних ракет здатні «нівелювати» наявність в Курській області 10–12 тисяч північнокорейських солдатів.

Прямий: подарунок від Байдена, «велике планівництво», «підгодовування дракона»

18 листопада першим гостем у студії програми «Понеділок з Орловською» став політик і капітан ЗСУ Юрій Луценко. Очікувано пролунало чимало критики, зокрема на адресу влади. «Ніхто не відповідає на запитання, чому Путін має сісти за стіл переговорів», — сказав Луценко, коментуючи на прохання ведучої «всі ці ідеї щодо мирних перемовин».

«Наші позиції слабкі, ми відступаємо. Унаслідок переоцінки можливостей у Курську послабили позиції на Донбасі, — сказав гість. — Байден, давши дозвіл на використання американських далекобійних ракет по Росії, зробив подарунок не Зеленському, а Україні». Згадав Юрій Луценко і «замороження власних ракетних програм, розмінування Чонгару, виведення військ із Гостомеля, невчасне запровадження воєнного стану». «Це запитання, відповіді на які ми отримаємо після війни», — наголосив він.

І Юрію Луценку, і своїй наступній гості, очільниці Комітету ВР з питань інтеграції України до Євросоюзу Іванні Климпуш-Цинцадзе (фракція «Європейської солідарності») Світлана Орловська ставила запитання, яке доцільніше було б, певне, адресувати представникам влади: чому презентація в парламенті внутрішнього Плану стійкості відбудеться тільки зараз, «до тисячного дня війни»?

«Насправді війна йде вісім років і тисячу днів», — уточнила пані Іванна. «Це, напевне, добре, що президент України готовий зараз представити своє бачення того, що і як Україна мала би робити для досягнення таких жаданих для нас перемоги й миру», — сказала гостя. Інша справа, за її словами, що ці пріоритети мали б відобразитися зокрема в бюджеті на наступний рік, натомість у ньому йдеться про будівництво, інвест-нянь, «сумнівний» телемарафон і тому подібне. Розмова торкнулася, звісно, й зовнішньополітичних питань, зокрема пані Іванна прокоментувала дзвінок канцлера Німеччини Олафа Шольца Путіну: «Дуже дивна спроба, сподіваюся, вона лишиться поодинокою… Не можна підгодовувати дракона, сподіваючись, що він стане вегетаріанцем».

  Світлана Орловська та Іванна Климпуш-Цинцадзе 

19 листопада Прямий і 5 канал проводили спільний етер «1000 днів повномасштабної війни». Ведучі — Світлана Орловська та Віталій Ковач — і гості (співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, секретар парламентського комітету з питань інтеграції до ЄС, член фракції «Батьківщини» Валентин Наливайченко, а також політичні коментатори Ігор Рейтерович і Володимир Горбач) згадували, як почалося повномасштабне вторгнення, як західні партнери попереджали владу, а вона нібито нічого не робила, яка була єдність… «І як же треба було постаратися, щоб все це змарнувати», — сказала Світлана Орловська.

Спільний етер Прямого каналу і 5 каналу «1000 днів повномасштабної війни»

Від спогадів перейшли до сьогодення, зокрема до парламентської презентації Плану стійкості: Ірина Геращенко назвала виступ президента відвертою спробою переписати новітню українську історію. «Президент у своєму зверненні разів тридцять сказав “тисяча днів”, жодного разу не згадавши зиму 2014 року, окупацію Криму, Донецька, Луганська», — сказала пані Ірина, провівши аналогію з непоміченим радянською історією початком Другої світової війни у 1939 році. Вона також поставила під сумнів доцільність вимог до школярів приходити цього дня до школи у вишиванках. І цим перелік претензій пані Геращенко до влади не обмежився.

Спільний етер Прямого каналу і 5 каналу «1000 днів повномасштабної війни»

В етер вмикалися секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко (фракція «Голосу») та литовська політикиня, депутатка Європарламенту, заступниця голови комітету з безпеки й оборони Раса Юкнявічене, яка запевнила, що новий склад Європарламенту, як і попередній, підтримує Україну.

Спецетер продовжився спецпроєктом — великим (тривалістю понад годину) інтерв’ю Петра Порошенка, записаним в автомобілі дорогою з Донеччини на Харківщину, включно з кавою. (До слова, Петро Порошенко теж говорив про «тисячу днів війни», а не повномасштабного вторгнення). Йшлося про єдність у лютому 2022-го, нинішню «бусифікацію», недостатнє забезпечення мобілізованих, допомогу Порошенка військовим, яку інтерв’юерка назвала «виконанням функцій держави». Наприкінці журналістка повідомила, що передає слово студії, де «продовжиться обговорення», однак на Прямому слово перебрав Матвій Ганапольський. Цей ведучий теж обчислював війну тисячею днів, а коли один із його співрозмовників, народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко спробував виправити — мовляв, тисячу днів не війни, а вторгнення, Ганапольський ще й примудрився посперечатися. Зате жарт Гончаренка щодо Плану стійкості — «крутили велике будівництво, тепер велике планівництво» — ведучому дуже сподобався.

20 листопада ведучий «Вечора про головне» Олександр Близнюк обговорював План стійкості Зеленського з народними депутатами Єлизаветою Ясько (очільницею підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва, членкинею фракції партії «Слуга народу») й Олегом Синюткою (головою підкомітету з питань забезпечення діяльності народних депутатів, членом фракції «Європейської солідарності»). Пан Синютка нарікав, що у виступі президента Зеленського жодного разу не прозвучало слово «корупція», яку українці вважають однією з двох найбільших проблем, як і війну. А також, услід за своєю колегою по фракції Іванною Климпуш-Цинцадзе, — що бюджет на наступний рік не відображає те, про що йшлося у виступі. Ведучий зі свого боку обурювався зокрема наміром встановити дорогі рамки в школах, половина яких не працюють, адже діти навчаються онлайн. За словами Єлизавети Ясько, дуже добре, що президент говорить про школи, два роки ми не могли про це говорити, а нам треба думати про відновлення людського капіталу. І загалом, як каже Ясько, президента критикували за відсутність внутрішнього плану дій, такий план з’явився, всі його пункти потрібні й конструктивні. Чи є в бюджеті на це все кошти? Не секрет, що коштів немає, визнала пані Ясько, і над цим слід працювати.

Олександр Близнюк, Олег Синютка та Єлизавета Ясько

Позаяк критики Плану стійкості кількісно переважали його захисників (точніше захисницю), кожен з учасників дискусії лишився при своїй думці. Після чого Прямий ще раз показав «автомобільне» інтерв’ю з Петром Порошенком.

Скриншот на головній: головний сержант 4-го центру рекрутингу сил ТрО ЗСУ Денис Семирог-Орлик та ведучий Василь Зима в етері «Еспресо»