Головними темами вечірніх етерів чотирьох інформаційних каналів (24-го, «Еспресо», «FreeДом» і Прямого) в цей проміжок часу стали ракетні удари росіян по Полтаві та Львову, внаслідок яких загинули десятки людей, а також зміни в Кабміні. Звісно, йшлося й про Курську операцію, президентські вибори в США, поїздку Путіна до Монголії та інше.

Варто зазначити, що, як і раніше, всі канали щодня проводять збори на потреби Збройних сил України.

24-й: «прибрати Путіна», «ображені» міністри, «чотири плюс один»

4 вересня вечірні етери всіх інформаційних каналів починалися повідомленнями про наслідки ворожих ударів по Полтаві та Львову. 24-й не став винятком. На прохання ведучої Альбіни Підгірняк ворожі терористичні атаки коментував керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок. «Тим часом Байден учергове висловив своє співчуття і невдоволення діями Путіна, водночас Пентагон не змінює політику щодо ударів України по військових об’єктах Росії західними далекобійними ракетами», — сказав гість.

Альбіна Підгірняк та Валерій Клочок

Валерій Клочок також, згадавши про зустрічі у Білому домі з Юлією Навальною та Володимиром Кара-Мурзою, висловив думку, що путінська еліта, яка була біля влади, а зараз страждає через санкційні обмеження, теоретично «може з якихось міркувань зробити щось, щоб прибрати Путіна». «Відтак сформований на Заході проєкт транзиту від Путіна до умовної ліберальної опозиції, яка наголошує на збереженні Росії в кордонах 1991 року, спрямований на заміщення Путіна. Цей процес може тривати рік, два, місяць… Ще раз наголошую, за точку відліку ми повинні брати зустрічі Байдена в Білому домі з Навальною та Кара-Мурзою», — сказав гість. За його словами, з приходом до влади лібералів суттєвих змін у Росії не відбудеться, а всю відповідальність за війну намагатимуться покласти на Путіна. Однак Україна сприйме навіть і такі зміни, говорив Валерій Клочок, бо це дозволить припинити гарячу фазу війни та почати дипломатичний діалог, про який говорить президент Зеленський. Цікаво, які саме зустрічі в Білому домі пан Клочок мав на увазі, адже повідомлялося, що зі звільненим із російської в’язниці Володимиром Кара-Мурзою та його родиною Джо Байден зустрічався в середині серпня, а з удовою Олексія Навального Юлією та її дочкою — ще в лютому. Чи йшлося на тих зустрічах про транзит влади в Росії, медіа не повідомляли, тож варто було розпитати пана Клочка, а раптом він володіє якоюсь секретною інформацією? Проте ведуча цього не зробила.

З народним депутатом, секретарем Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романом Костенком (фракція «Голосу») Альбіна Підгірняк обговорювала звільнення чотирьох міністрів і безуспішну спробу Ради відправити у відставку ще трьох. «Чому саме зараз так масово? Чим далі займатимуться всі ці люди?» — запитала ведуча. Гість резонно відповів, що щодо причин масовості слід запитувати в Офісу президента, а хто зі звільнених куди піде, наразі достеменно не відомо. «Була інформація, що цих міністрів змушували писати заяви, тому вони ображені й не приходять звітувати у Верховну Раду, — розповів Костенко. — Це погана історія, неправильна, тим більше в демократичній країні, де парламент контролює уряд».

«Президент України Володимир Зеленський сьогодні також прокоментував звільнення народних обранців, перепрошую, міністрів, — повідомила у продовження теми Альбіна Підгірняк, проілюструвавши тезу відеофрагментом виступу президента. — Володимир Зеленський відзначив, що поки що не має конкретних прізвищ на певні місця і так само він не розуміє поки що, чим займатимуться ті міністри, хто нині подав у відставку».

Ведучий Олег Білоусов про перестановки в уряді говорив із Євгенією Кравчук, народною депутаткою від «Слуги народу», головою підкомітету з питань інформполітики та європейської інтеграції. Звільнені урядовці залишаться в команді на інших посадах, повідомила гостя. «Щодо міністерства єдності… Як ви бачите реалізацію цієї концепції? Бо я бачу дуже багато як критики, так і позитивних відгуків стосовно цієї ініціативи», — запитав ведучий. «Особисто я вітаю ідею окремого відомства, що займатиметься українцями, які за кордоном, але хочуть зберегти зв’язок, і ми хочемо зберегти зв’язок», — відповіла його співрозмовниця. Додавши, що очільник або очільниця цього міністерства, на думку президента Зеленського, працюватиме більше за кордоном, а в країнах, де українців найбільше, тобто в Польщі та Німеччині, створять філії мін’єдності. «Зрозумів», — наче старанний школяр учительці відповів Олег Білоусов. Про «дуже багато критики стосовно цієї ініціативи», яку варто було б озвучити й попросити пані Євгенію її прокоментувати, ведучий уже не згадував, натомість у розмові з наступним гостем, Валентином Гладких, кілька разів повторив, що мін’єдності — гарна ідея. Гладких зі свого боку виявився дуже «цінним» джерелом інформації — масовість звільнень урядовців пояснив початком нового політичного сезону: «Зазвичай саме в цей період таке траплялося». Прикладів не навів, та ведучий їх і не вимагав, вочевидь, вірячи всім гостям на слово. Щодо мін’єдності Гладких не визначився: «Якщо можеш не створювати, то краще не створювати. А можливо, справді є доцільність…».

5 вересня ведуча Ольга Білан разом із політичним коментатором Миколою Давидюком намагалася «поворожити на кавовій гущі» щодо анонсованого президентом Зеленським плану перемоги: «На вашу думку, якщо тут можна розмірковувати, про які пункти може йтися?... Чотири плюс один — на вашу думку, що це може бути?». Гість спочатку ворожити відмовився: «В голову президенту ви не залізете, а ті люди, які можуть залізти, в студії зараз не присутні». Але потім усе ж таки припустив, що одним із пунктів плану є Курська область: мовляв, Трампу має сподобатися пропозиція стати єдиним американським президентом, який Росії повертає її територію. Байдена ж, каденція якого закінчується, варто переконувати, що він, дбаючи про власний політичний спадок, може запросити Україну до НАТО, надавши їй в Альянсі «паркомісце», сказав Давидюк.

Ольга Білан та Микола Давидюк

Ведучий Олекса Кібкало тему змін в уряді обговорював із політичним коментатором Олегом Саакяном, за словами якого відбулася «точкова заміна», що не вплине на політичний ландшафт України. От якби, мовляв, змінили прем’єра або відправили у відставку весь Кабмін… Ведучий своєю чергою сказав, що для нього неочевидно, чому зняли Дмитра Кулебу, і насмішив гостя запитанням: «За кожним призначенням міністра, на мій погляд, має бути якась програма, якийсь план. Який план за Андрієм Сибігою?». За словами Саакяна, призначення очільником МЗС Андрія Сибіги не стало несподіванкою, його з такою метою свого часу направили в МЗС з Офісу президента. Зрештою, призначення міністрів зовнішніх справ і оборони — це прерогатива президента. У призначеннях в інших міністерствах більшою має бути роль парламенту, водночас ситуація війни передбачає більший рівень централізації влади, ніж у мирний час, пояснив Олег Саакян.

6 вересня в центрі уваги ведучих каналу опинилися інші теми, зокрема Владислав Новіков із політичним коментатором Ігорем Рейтеровичем вісім хвилин етерного часу тлумачили фразу Путіна про нібито підтримку на президентських виборах у США кандидатки від демократів Камали Гарріс. За словами Рейтеровича, Росія намагається «підлити оливи» у вогонь президентської кампанії в США. «Для Росії ідеальним варіантом є варіант так званої громадянської війни в США, вони про це прямо говорять, — пояснив гість. — Це їхня ключова ставка». За великим рахунком, Кремлю плювати, хто там буде президентом, їх не влаштовує жоден кандидат, додав Рейтерович. Тож усі подібні заяви спрямовані на розхитування ситуації — аби кандидати почали чубитися замість думати, як протистояти Росії.

А от пропозиція ведучого до пана Рейтеровича прокоментувати інтерв’ю Олександра Сирського американському CNN, у якому головком ЗСУ визнав, що підготовка мобілізованих бійців в Україні недосконала, здивувала, адже пан Рейтерович є людиною, далекою від воєнної справи. «Яку функцію на полі бою може виконувати людина з підготовкою у два з половиною місяці?» — запитав ведучий. Утім, гість анітрохи не збентежився, навпаки, порадів відвертості головкома, яка «заслуговує на повагу».

Слова Сирського коментував і колишній керівник Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж. «Я процитую цю статтю, — сказав Владислав Новіков. — …Головнокомандувач зауважив, що динаміка на фронті вимагає від нас якнайшвидшого залучення військовослужбовців строкової служби». Цитував ведучий, вочевидь, не першоджерело, а невдалий переклад (наприклад, оцей). У більш вдалих йдеться про військовослужбовців не строкової служби, а «призваних» — іншими словами, мобілізованих, адже строкову службу в Україні скасовано з 1 січня 2024 року. Якби Владислав Новіков вдумався в те, що цитував, то, певне, не припустився б такої помилки. Втім, його співрозмовник цієї безглуздості не помітив або ж не розчув, натомість докладно розповів, якою підготовка військовослужбовців має бути в ідеалі (а не якою вона є зараз).

Владислав Новіков

Нагадаємо, на каналі також майже щодня виходить детальний «Огляд бойових дій», який того тижня вів Андрій Дрозда.

«Еспресо»: «танці з бубнами», «велике ліжківництво», місія (не)здійсненна

4 вересня першою темою вечірнього етеру каналу, як і на 24-му, стали наслідки ворожих ударів по Полтаві та Львову. І у «Воєнних підсумках дня» зі Сергієм Згурцем, і у «Великому ефірі» з Василем Зимою показали фото львівської родини Базилевичів, у якій мама і три доньки загинули від російських ракет. Про розбір завалів і реакцію містян на ворожий обстріл розповів депутат Львівської міськради (від «Європейської солідарності») Назарій Бербека.

Василь Зима та Назарій Бербека

Про удар по Львову та російський ракетний терор говорив, увімкнувшись в етер із 33-го економічного форуму в польському Карпачі, народний депутат від «Європейської солідарності», голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький.

Перестановки в уряді коментувала ще одна представниця «Європейської солідарності», членкиня Комітету Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ірина Геращенко. «Президент сказав, що потрібна нова енергія, — процитував Василь Зима. — Як ви це розумієте, можливо, в чомусь погоджуєтеся з главою держави?». «В Україні сьогодні спостерігається величезна парламентська, урядова, кадрова, інтелектуальна криза, — відповіла гостя. — І сформував її сам Офіс президента, який на собі зациклив управління державою… “Зелена” команда позбавила суб’єктності уряд і парламент. Ми маємо уряд Зеленського-Шмигаля, який уперше в українській історії працює без програми діяльності. Тому можна скільки завгодно змінювати прізвища, на жаль, це не змінить стратегії… Ритуальні танці з бубнами втомили парламент і країну». Пані Ірина згадала також про «коротку лаву запасних», «імітацію реформ» і те, що пан Кулеба замість того, щоб звітувати перед Радою, в центрі міста вигулював собаку, а кадрового дипломата Точицького «чомусь засилають» у Міністерство культури.

Іншої думки щодо звільнень і призначень урядовців у «Великому ефірі» Василя Зими не прозвучало.

Про російський ракетний терор і зміни в уряді йшлося і в програмі «Вердикт», у якій брали участь секретар парламентського Комітету з нацбезпеки Роман Костенко (фракція «Голосу»), авіаційний експерт Валерій Романенко, а також політичні коментатори Ігор Рейтерович, Віктор Бобиренко та Сергій Таран. Валерія Романенка ведучий Сергій Руденко запитав, зокрема, як швидко Україна може вийти на власне виробництво далекобійної зброї. «У кращому випадку — у 2026 році. Розробка балістичних ракет — складний процес, потрібні великі гроші, компоненти, а немає грошей — немає й ракет», — сказав експерт. З Ігорем Рейтеровичем Руденко поділився подивом із приводу відставки Дмитра Кулеби — «чи не найбільш фахового в уряді Шмигаля». За словами Рейтеровича, вагомі негативні моменти в роботі Дмитра Кулеби знайти складно, однак у взаєминах Кулеби й президента Зеленського та його найближчого оточення накопичилася, можливо, певна емоційна втома. Зокрема, мовляв, Зеленського образило, що журналісти приписали авторство ідеї міністерства єдності Кулебі, тоді як насправді це ідея Зеленського.

5 вересня у «Великому ефірі» з Василем Зимою в рубриці «Про культуру під час війни» про призначення Миколи Точицького і нову назву відомства — Міністерство культури та стратегічних комунікацій — докладно розповіла Лєна Чиченіна. Зокрема артоглядачка повідомила з посиланням на «Українську правду», що Микола Точицький був одногрупником керівника Офісу президента Андрія Єрмака та з квітня працював його заступником. А також що до обов’язків нового міністра входитиме і боротьба з дезінформацією.

Лєна Чиченіна

Про складну місію Миколи Точицького розповів і співрозмовник ведучого «Вердикту» Сергія Руденка, колишній міністр зовнішніх справ України (2014–2019 рр.), а нині — співзасновник Центру національної стійкості Павло Клімкін. «Стратегічні комунікації — це дуже важка реальність зараз, — сказав Клімкін. — …Є емоційна втома, а нам потрібно підтримувати в західному світі емоцію. Ви бачите, як Європа просідає після останніх виборів… У Андрія (Сибіги. — "ДМ"), якого я знаю понад 25 років, теж непроста місія. Змінюватимуться еліти в Штатах, частково — в Євросоюзі… Санкційний корабель і так плив повільно, а тепер його ще й торпедують, МВФ погоджує місію до Росії, і це реальна торпеда…». Гість також погодився з тезою ведучого щодо того, що Микола Точицький у нинішньому статусі займатиметься «пропагандою і контрпропагандою в хорошому сенсі цього слова». «Є “FreeДом”, була спроба зробити іномовлення… Поки що, будемо чесні, це провалилося фатально, просто факап на факапі, — пояснив Клімкін. — Були цікаві люди, які це робили, але системної історії з цього не вийшло». За словами Клімкіна, варто було би провести конкурс і таким чином обрати тих, хто найкраще «пояснить Україну світові іноземними мовами». «Попросити бритів, іспанців, французів дати нам кілька людей, які б знали їхню ментальність, дати пару дикторів, а ми зробимо класний контент, ми ж креативні!.. Зробити так, щоб це було реально класно, щоб заходило!». Міністерство єдності, за словами Павла Клімкіна, має очолити «хтось харизматичний, кого поважають усі українці, хтось дуже-дуже відомий абсолютній більшості українців тут і за кордоном». «Тобто команди Зеленського недостатньо, щоб провести відбір керівника? — уточнив ведучий. — А якби вам запропонували цю посаду?» Ухилившись від прямої відповіді, гість сказав, що «знайти таку людину буде дуже непросто». «Можу згадати Петра Порошенка, його точно знає діаспора, — запропонував Руденко. — І це був би гарний крок із боку Зеленського». Зауваження ведучого гостя розвеселило, однак ідею він не підтримав, висловивши думку, що мін’єдності доцільніше очолити жінці, адже зараз, мовляв, більшість українців за кордоном — це жінки. І одразу ж застеріг, що в його пропозиції немає «жодного сексизму».

Павло Клімкін та Сергій Руденко

6 вересня першим гостем Сергія Руденка був ще один колишній урядовець — колишній міністр внутрішніх справ і Генпрокурор, капітан ЗСУ Юрій Луценко. «Ну що, почнемо про велике ліжківництво, як зараз це називається? — запропонував ведучий. — Про “зміну ліжок” в уряді Шмигаля». Юрій Луценко назвав перестановки в уряді «імітацією бурхливої діяльності в стилі шоу “95-го кварталу”»: «Це навіть не зміна ліжок, бо ліжка ті самі, їх лише де зсунули, де розсунули». Водночас, за словами Луценка, пан Єрмак «заслав в уряд свою дуже довірену особу, яка серйозно проявила себе серед тих самих “п’яти-шести менеджерів”». Ця людина призвичаюватиметься до урядових коридорів, щоб, імовірно, обійняти посаду прем’єр-міністра, розповів Луценко. Це Олексій Кулеба, нині призначений віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад і територій України.

Єдиною противагою критиці стала цитата з відеозвернення президента Зеленського, в якому він розповідав, чого очікує від нових урядовців.

Критикував владу і другий співрозмовник Руденка — журналіст Андрій Яніцький. Загалом друга частина «Вердикту» планувалася як традиційний п’ятничний журналістський клуб, однак ще один запрошений журналіст, Богдан Буткевич, вийти на зв’язок зі студією не зміг. Цього разу тезу щодо того, що в Україні «іномовлення як такого, на жаль, не існує», озвучив сам ведучий: «Під час війни стратегічні комунікації — це не лише комунікації з “Єдиним телемарафоном”. Мова про створення системи пропаганди та контрпропаганди, яка працюватиме в Європі та по всьому світу… Очевидно, Точицький саме цим і займатиметься». За словами Яніцького, ми ніколи не зможемо конкурувати з Росією за обсягами фінансування інформаційних кампаній, але російська «лобова пропаганда» далеко не завжди досягає мети. «Справа не стільки в грошах, скільки в інноваціях і в підходах, — сказав Андрій Яніцький. — Якщо пан новий міністр зможе знайти якийсь інноваційний підхід для просування українських меседжів за кордоном, це буде добре».

«FreeДом»: останній поїзд із Покровська, спецтрибунал для Путіна, «тараканяча» стратегія Росії

4 вересня (блок ICTV/СТБ, ведучі Анастасія Мазур і Сергій Єрьоменко) етер, як і на інших інформканалах, розпочався з повідомлень про російські удари по Полтаві та Львову. Про шляхи посилення української ППО ведучі запитували воєнного експерта Сергія Грабського, за словами якого слід як насичувати Сили оборони необхідною кількістю літаків, щоб збивати ворожі літаки-носії ракет, так і передавати Україні такі далекобійні ракети як «Томагавк». «Союзники допомагають Україні вести цю війну, коли вони допомагатимуть нам її завершити?» — запитав Сергій Єрьоменко. Гість відреагував доволі різко, категорично не погодившись із таким формулюванням. «Вони вже це роблять!». Проте Україна досі не має дозволу бити вглиб Росії, відказав ведучий. За словами Грабського, бити насправді нема чим, ракетами ATACMS далеко не вдариш. «Чому ж тоді влада постійно говорить про те, що немає дозволу?» «Спитайте у влади». Втім, наприкінці розмови гість перепросив за зайву емоційність.

Анастасія Мазур, Сергій Грабський та Сергій Єрьоменко

Про те, якими силами ППО можна було б запобігти численним жертвам серед цивільного населення, ведучі запитували й авіаційного експерта Анатолія Храпчинського. Системами Patriot, а також іншими, здатними перехоплювати балістичні ракети, відповів гість. Згадали й слова міністра зовнішніх справ Польщі Радослава Сікорського щодо того, що Польща й інші держави, які межують з Україною, зобов’язані збивати російські дрони та ракети ще до того, як вони увійдуть у їхній повітряний простір. Хотілося б, щоб ці слова були підкріплені діями, сказав гість. Однак Анастасія Мазур уточнила, що ці слова Сікорського в Польщі вже назвали його особистою думкою, а в НАТО знову застерегли від ескалації.

Етер доповнили заздалегідь записаними інтерв’ю Анастасії Мазур із німецьким політологом Андреасом Умландом про політичну ситуацію та настрої виборців у Німеччині, а також Сергія Єрьоменка — з політичним коментатором Борисом Тизенгаузеном про те, що «червоні лінії» Путіна одна за однією долаються, водночас удар по Полтаві не став тригером для зняття Сполученими Штатами заборони на удари вглиб Росії.

Не обійшлося й без традиційного коментаря щодо сумнівної міцності російської економіки. Цього разу сумніви висловлював не російський, а український економіст — Ілля Несходовський.

5 вересня ведучі Кароліна Король і Сакен Аймурзаєв про наслідки російського ракетного терору говорили з воєнним експертом, офіцером резерву Повітряних сил ЗСУ Андрієм Крамаровим. «Польща висловила готовність допомогти Львову відновитися, чому не може допомогти не руйнуватися?» — запитав ведучий. За словами гостя, згідно з доктриною Польщі, збиваються лише цілі, з якими є візуальний контакт.

Кароліна Король і Сакен Аймурзаєв 

Воєнний оглядач Денис Попович у розмові з ведучими припустив, що підконтрольні наразі Україні населені пункти Курщини можуть стати частиною обмінного фонду територіями. Заяву Туреччини щодо вступу до БРІКС ведучі попросили прокоментувати директора Інституту близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, який назвав її елементом торгів і шантажу, а також свідченням того, що Туреччина шукає грошей, зокрема китайських інвестицій.

Виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка розпитували, на якій стадії перебуває створення спецтрибуналу для Путіна. Гість розповів, що подібні трибунали працювали лише в середині минулого століття, з того часу трибуналів «з питань агресії» не було. Лише нещодавно це поняття з’явилося в Римському статуті.

Частий гість каналу, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція партії «Слуга народу») поділився очікуваннями від чергового засідання в форматі «Рамштайн», яке, за його словами, відбувається водночас на тлі трагічних подій у Полтаві й у Львові та «великого стратегічного успіху Курської операції, яка спростувала ще один міф про червоні лінії Путіна».

Того вечора в етері каналу було троє росіян. Ілля Пономарьов розповідав про вербування на війну в Росії, економічний оглядач Максим Блант коментував традиційний сюжет про поганий стан російської економіки та злидні пересічних росіян, а Леонід Гозман коментував цікавий історичний екскурс Кароліни Король: ведуча перелічила найгучніші теракти в Росії за чверть століття, починаючи від тих, які в 1999 році сприяли приходу до влади Путіна.

6 вересня серед тем, які ведучі Кароліна Король та Олег Борисов пропонували для обговорення, були ситуація на фронті, зокрема поблизу Покровська, місяць Курської операції, продовольча безпека, підсумки «Рамштайну».

Білоруський опозиціонер Валерій Мацкевич, коментуючи повідомлення про російські БпЛА в небі над Білоруссю, не без іронії припустив, що невдовзі Лукашенко збиватиме не лише російські дрони, але й російські ракети, а економіст, ексрадник президента Олег Устенко назвав прагнення Росії обійти санкції «тараканячою стратегією», тобто намаганням «пролізти в усі щілини».

В етері показали також репортаж спецкореспондентки каналу Альони Грамової про ситуацію в Покровську, зокрема відправлення з міського вокзалу останнього евакуаційного поїзда — через постійні ворожі обстріли евакуювати жителів залізницею стало занадто небезпечно.

Спецкореспондентка каналу Альона Грамова про ситуацію в Покровську

Без сюжету про падіння рівня життя в Росії через війну в Україні не обійшлося і цього вечора.

Прямий: «згортання демократії», «пониження» Дмитра Кулеби, чоловіки теж плачуть

4 вересня першою співрозмовницею ведучого «Вечору про головне» Олександра Близнюка була співголова фракції «Європейської солідарності» у Верховній Раді Ірина Геращенко. «Що це за перезавантаження і хто скасував практику звітів урядовців у Раді?» — запитав ведучий. Пані Ірина говорила про незрозумілість логіки «перезавантаження» та втрату урядом суб’єктності, тобто приблизно те ж саме, що того ж дня на каналі «Еспресо».

Про міжнародну реакцію на російські ракетні удари по Полтаві та Львову йшлося під час увімкнення кореспондента Української служби «Голосу Америки» Олексія Коваленка. У США ці атаки засуджують, проте політика Білого дому щодо дозволу Україні бити вглиб Росії не змінилася, повідомив Олексій Коваленко. Тобто дозволу як не давали, так і не дають.

Матвій Ганапольський у «Людях війни» теж показав фото львівської родини Базилевичів і розповів, що з усієї родини лишився тільки батько. «Я б не вижив, незрозуміло, що робити», — додав ведучий. Його співрозмовник, народний депутат від «Європейської солідарності» Олег Синютка згадав, як, коли з 2014-го по 2019 рік очолював Львівську ОДА, поховав більш як сто загиблих воїнів і часто чув від родин, що вони не хочуть жити. У голосах обох чоловіків буквально бриніли сльози…

Матвій Ганапольський та Олег Синютка

Перейшовши до наступної теми — змін в уряді, Ганапольський почав обурюватися (і продовжив у своїй наступній програмі «Прямий контакт») вирваною з контексту фразою президента Зеленського: «… Я сьогодні не можу прогнозувати, чим конкретно займатиметься той чи інший міністр…». Ведучий назвав її «неймовірною заявою» й «абсолютною феєрією»: «Абсолютна феєрія — я не знаю, чим займатимуться НОВІ міністри!». Насправді ж Зеленський говорив не про нових урядовців, а про звільнених. Фразу, що стала приводом для знущань Ганапольського, Зеленський сказав у відповідь на запитання, чи відомо, яку посаду обійме Дмитро Кулеба. Ця ж фраза очільника держави стурбувала, нагадаємо, ведучу 24-го каналу Альбіну Підгірняк, однак вона, на відміну від Ганапольського, витлумачила її правильно — або ж просто уважно прослухала.

До слова, Олег Синютка підтакував Ганапольському, не виправив ведучого й інший співрозмовник, народний депутат від «Батьківщини», перший заступник голови парламентського Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Ради Сергій Євтушок.

5 вересня одним із гостей ведучого «Вечора про головне» Олександра Близнюка був народний депутат від «Слуги народу», член Комітету з правової політики Сергій Демченко. «Слуги народу» на Прямому нечасті гості. На запитання ведучого про мету перезавантаження уряду гість відповів, що причин декілька: були, мовляв, вільні посади, були виконувачі обов’язків, дехто з урядовців просився у відставку. А мета — щоб уряд працював гідно, краще, ніж до цього. «Наскільки ґрунтовно готувалися кандидатури на посади? Чи були кандидатами представлені якісь плани, концепції?» — запитав ведучий, вимагаючи від гостя подробиць із засідання фракції «Слуги народу». Пан Демченко розповів, що на засіданні був присутній президент Володимир Зеленський, який висловлював ставлення до кандидатів і своє бачення, чому та чи та особа має бути призначена. Всі кандидати були присутні, їм можна було поставити запитання, всі отримали одностайну підтримку членів фракції. «А чому не було звітів міністрів, які написали заяви на звільнення?» — не вгавав ведучий. «Звіти озвучувалися на засіданнях профільних комітетів, — пояснив Демченко. — Скажімо, міністр юстиції Денис Малюська звітував на засіданні Комітету з питань правової політики, його звіт можна прочитати на сайті Комітету». Вочевидь, відповідь ведучого задовольнила, принаймні звітами інших міністрів він не поцікавився.

Решта нардепів-співрозмовників Олександра Близнюка висловлювалися про зміни в уряді вельми критично. Зокрема голова Комітету ВР з питань інтеграції України до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе, як і її колега по фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, говорила про «єдиний уряд без програми й бачення», «відсутність суб’єктності» та «хаотичний набір людей». У відповідь на запитання ведучого, наскільки раціональним є поєднання Ольгою Стефанішиною посад віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та міністерки юстиції, гостя нагадала, що в пані Стефанішиної є ще й третій важкий портфель — головної переговорниці з Євросоюзом. За словами пані Іванни, жодна людина не в змозі ефективно поєднувати стільки обов’язків. «Стефанішина на засіданні комітету не змогла відповісти мені, як вона в контексті євроінтеграції та правового забезпечення ставиться до відімкнення з цифрового мовлення кількох телеканалів, — розповіла пані Іванна. — В неї, мовляв, недостатньо інформації для відповіді. Це означає, що, на жаль, під прикриттям воєнного стану ми будемо бачити згортання демократичних реформ і втрачати довіру наших партнерів, яка так тяжко здобувається нашими Збройними Силами».

Член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін («Голос») сказав, що, на його суб’єктивну думку, заміна будь-якого комбрига впливає на перебіг подій більше, ніж половини уряду, який «став продовженням Офісу президента».

І лише член того ж Комітету Вадим Івченко («Батьківщина») з-поміж іншого висловив надію, що зміни «на краще, а не на гірше».

Чималу частину програми «Прямий контакт» Матвій Ганапольський присвятив… Путіну. Годинний етер ряснів цитатами Путіна (з жахливим «дубляжем» українською) з Далекого Сходу, Путіна з Монголії, Путіна про те, що «Україною керують інопланетяни, які збираються створювати гітлер’югенд» та іншою подібною маячнею. «У нас сьогодні багато Путіна, тому що (чому — Ганапольський так і не сказав — «ДМ»)… Боже, я дивлюсь на це відео і не розумію… А, це він там, на Далекому Сході виступає… Він такий вальяжний, веселий, вгодований, випещений такий…», — поділився враженнями ведучий. Згадав Ганапольський і про опубліковане «російськими розслідувачами» «дослідження» про двох синів Путіна від Кабаєвої. Виникає запитання, навіщо глядачам оце все?

6 вересня в праймтаймі каналу, крім «Хіт-параду зашкварів», було три(!) години Ганапольського. До «перлів» ведучого варто віднести «переведення з пониженням» Дмитра Кулеби. «Якщо міністра відправляють у відставку і йому аплодують, то постає питання, навіщо його відправляють у відставку?» — запитав гість, економіст Ілля Несходовський. «Так Кулебу перевели, вважайте, — перебив гостя ведучий. — Я розумію, що для дипломата міністр зовнішніх справ — це найвища посада, значить, можна сказати, що це його понизили у посаді якоюсь мірою, так?» «Т-так», — розгублено підтвердив гість. «Про МалюськА я не дуже можу сказати, — провадив далі ведучий, — щось він, мабуть, робив недостатньо…». Є підозра, що Ганапольський сплутав Дмитра Кулебу з Олексієм Кулебою, якого, нагадаємо, призначили віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад і територій України.

Іншому своєму гостю, нардепу від «Голосу» Андрію Осадчуку, Ганапольський довго розповідав, як через те, що «притисли Дурова», «розкрили пропутінську мережу RT».

«Прямий контакт» ведучий розпочав словами «здебільшого ця програма присвячена Російській Федерації, тим безумствам, які там діються…». А раніше говорив, що програма присвячена спілкуванню з глядачами та відповідям на їхні запитання...

Матвій Ганапольський та Андрій Осадчук

Титульне фото: Олекса Кібкало та Олег Саакян в етері 24-го каналу