..если этот закон все-таки войдет в силу, я в своих новостях завяжу себе рот платком и буду сидеть 15 минут в крупном плане, на потеху всей стране. Вопрос «Детектор медіа»: - В интервью «Зеркалу недели» за 29 октября председатель ЦИК Ярослав Давидович, фактически признав ограничение прав СМИ и журналистов новой редакцией Закона «О выборах народных депутатов», аргументировал допустимость этого тем вредом, который «нанесла предвзятость отдельных нечестных средств массовой информации и нечестных журналистов» во время прошлых выборов. «Я за то, чтобы материалы о выборах подавались следующим образом: сидит в студии ведущий и бесстрастным голосом информирует население о происходящем», - сказал господин Давидович. Как вы считаете, можно ли оправдывать жесткость мер по отношению ко всем СМИ проекций на поведение некоторых из них во время прошлых выборов? И в чем, по-вашему, больше нуждается избиратель для возможности осознанного выбора: в проплаченной рекламе или незаангажированном, пускай даже субъективном, анализе журналистами программ и действий различных политических сил?

Отвечают: Дмитро Федечко, Алексей Мустафин, Ольга Капустян, Игорь Шевченко, Вячеслав Пиховшек, Даниил Яневский.

Дмитрий Федечко, исполнительный директор Ассоциации сетевых телерадиовещателей Украины „Мережа”:

- Недемократичні норми чинного Закону „Про вибори народних депутатів” не можна виправдати порушеннями, які були під час минулих виборів. Правове регулювання має бути спрямованим, в першу чергу, на недопущення порушень, а вже потім - на покарання винних. Потрібно розробити зрозумілі правила для засобів масової інформації, в яких буде чітко визначено, за які порушення, в якому порядку, і які санкції застосовуватимуться у разі допущення ЗМІ певних порушень. І за наявності такого чіткого розуміння засобам масової інформації буде легше працювати. Насамперед, редакції будуть запобігати цим порушенням, ретельніше перевірятимуть інформацію, що надходитиме від кандидатів в народні депутати. Рано чи пізно, у виборчому законодавстві потрібно буде встановити зрозумілі визначення того, що вважається порушенням. Як відомо, ефективність покарання полягає не в його жорстокості, а в його невідворотності... Тим не менш, надалі в законах треба передбачати таку норму, що саме кандидати, які „зливають” компромати на своїх конкурентів, повинні нести за це відповідальність, аж до зняття їх з реєстрації. Але потрібно це прописати в законі. Коли в законодавстві присутні занадто розмиті норми про те, що вважається порушенням, засоби масової інформації потрапляють у повну залежність від волі державних органів. Як це відбивається на демократичності виборів – питання риторичне.

Але, на мою думку, чорного піару буде не менше, ніж на минулих виборах. Немає якихось передумов, щоб можна було говорити про тенденції до зменшення використання брудних технологій у виборчих кампаніях. Зокрема, „чорний піар” – це не більше, і не менше, ніж негативна інформація, яку кандидати надають про конкурента, але є питання, наскільки вона буде правдивою. Звичайно, ЗМІ повинні перевіряти достовірність інформації, яку отримують від учасників виборчого процесу.

Чи відмовляться ЗМІ взагалі за існуючого Закону про вибори висвітлювати виборчий процес? Зараз дуже важко сказати, але я думаю, що така небезпека існує, і є дуже серйозною, тому бойкоти не виключені. Насправді, те, як написано цей Закон, цілком залежить від доброї волі Центральної виборчої комісії та Нацради. Зараз ми чуємо запевнення, що ЗМІ - їхні найкращі друзі, і я сподіваюся, що так і є, але під час виборів ситуація може змінитися у будь-який бік. Крім того, не може так бути: в законі виписано один порядок щодо висвітлення виборів засобами масової інформації, а хтось діє за іншими правилами. Ані Центральна виборча комісія, ані Нацрада не повинні відмовлятися від виконання Закону через те, що вони вважають його недемократичним і таке інше.

На жаль, спроби компенсації жорсткістю санкцій, відсутністю чітких умов притягнення до відповідальності, стає традицією законодавчого процесу в Україні. Така тенденція рано чи пізно призведе до того, що міжнародна

спільнота констатуватиме невідповідність вітчизняного законодавства демократичним стандартам. Щоб уникнути цього, політикам необхідно звернути увагу на чітку вимогу, яку ставить перед законодавством європейських країн

Європейський суд з прав людини. Цей орган неодноразово наголошував на тому, що умови притягнення до відповідальності повинні бути визначені в законодавстві достатньо чітко для того, щоб кожна особа, отримавши належну

юридичну допомогу, могла передбачити наслідки своєї поведінки. У нашому випадку жодна юридична допомога не дасть засобові масової інформації відповіді на питання, як йому інформувати громадськість про вибори, щоб при цьому не

бути покараним. А відповідь "не інформувати взагалі", не може нікого влаштовувати.

Алексей Мустафин, главный редактор информационно-аналитической службы телеканала „Интер”:

- Начну с того, что я вообще противник принципа коллективной ответственности. В любом его проявлении. А здесь логика именно такая - поскольку кто-то нарушал, накажем все СМИ. К тому же, ограничивая права масс-медиа, авторы закона, по сути, ограничивают права избирателей - на получение полной и всесторонней информации. Даже если признать, что все СМИ заангажированы, в чем виноваты избиратели? И, наконец, третий момент - получается, что в ситуации, которая сложилась во время прошлогодних выборов, обвиняют исключительно масс-медиа, а политики - вне подозрений, против них, во всяком случае, в законе никакие санкции не предусмотрены. По-моему ситуацию сознательно доведели до абсурда.

Есть ли выход? Самый очевидный вариант - нужно вносить изменения в закон, причем срочно. Правда, есть одна сложность - сам закон запрещает вносить в него изменения непосредственно перед началом кампании. Тогда можно было принять другой закон - "об особенностях применения", как это было перед "третьим" туром президентских выборов. Третий вариант - решение Верховной Рады о моратории на спорные пункты закона (формально это не подподает под определение "внесение изменений"). В этом случае, правда, деятельность СМИ вообще не будет урегулирована. Четвертый вариант - принятие специальной инструкции ЦИК (или Нацсоветом), которая трактовала бы закон так, чтобы он не противоречил Конституции (а ограничения работы СМИ на самом деле грубо нарушают Основной Закон). Теоретически можно было бы вообще закрыть глаза на "драконовские" пункты закона и действовать в соответствии с Конституцией. На свой страх и риск. Но общенациональные каналы вряд ли на это пойдут. Тогда останется последний вариант - вообще не давать никакой политической информации. Радикально? Может быть. Но если нет других способов заставить политиков взяться за ум - придется действовать радикально.

Ольга Капустян, генеральний директор телерадиоагенства „Новый Чернигов”:

- Конечно, из-за не профессиональных действий сотрудников отдельных СМИ не должны страдать остальные. Профессиональный журналист и так, без напоминаний ЦИК, будет беспристрастно вести репортаж. При всем уважении к ЦИК и другим участникам избирательного процесса, считаю, что если кто-то будет обучать журналистов, как освещать избирательную кампанию, однозначно ничего не изменится. Я думаю, что на сегодняшний день уже трудно внести какие-либо изменения в закон о выборах. Акты, которые напишет ЦИК – это не более чем дополнение к существующему закону. Они имеют исключительно консультационный характер, и, в случае судебных разбирательств, никакой роли не сыграют. Хотя, несомненно, на выборах 1999 года журналисты активно использовали трактовку законов, изложенную в актах ЦИК. Это очень удобно при подготовке журналистского материала, потому что отдельные положения Закона о выборах поддаются двоякой трактовке. Но, повторяю, они не освобождают от ответственности, и их следует использовать как рекомендации.

Игорь Шевченко, программный редактор, заведующий отделением информационных программ ладыжинской РК «Лада» (Винницкая область):

- Я сегодня специально пересматривал Закон "О выборах народных депутатов Украины", и мне почему-то кажется, что его ужесточение по отношению к СМИ – не более, чем следствие непрофессионализма наших парламентариев при подготовке закона. Я считаю, в этом нет какой-то преднамеренности и специального умысла. Есть просто непрофессионализм законодателей. Я уверен, чтобы исправить положение и успокоить негодование среди представителей СМИ, будут издаваться акты, дополнения и все возможные разъяснения. Возможно, еще будут внесены изменения и в сам Закон.

Тем не менее, рано утверждать, что СМИ сработали на прошлых выборах непрофессионально. Процесс формирования СМИ, как таковых, только начался, о чем свидетельствует появление объективных вещателей. А так, в большинстве случаев, мы наблюдаем работу журналистов, которые соглашаются на любое задание, в том числе - и на черный пиар, в поисках средств для существования. К сожалению, то, что в Украине еще не созданы условия для непредвзятой работы сотрудников СМИ - это факт. Что же касается нашей радиокомпании, то, думаю, во время парламентских выборов мы найдем возможность объективно освещать ход предвыборной кампании, даже находясь в жестких рамках Закона "О выборах народных депутатов".

Вячеслав Пиховшек, ведущий программы „Иду на Вы”(„1+1”):

- З одного боку, в Давидовича складна позиція. Він має не коментувати, а виконувати закон. У цьому випадку треба розуміти, що Давидович не є суб’єктом законодавчої ініціативи і не може самостійно інтерпретувати закон. Інша справа, як ЦВК буде його використовувати? Чи буде вона застосовувати міру покарання до ЗМІ - позбавлення ліцензії телеканалів або реєстраційного свідоцтва друкованих ЗМІ? Мене здивувало інтерв’ю Давидовича у різкому тоні. Тому що Давидович - це людина, яка переважно вибирає слова і яка вміє говорити. У мене виникає питання: чи не є різкість, яку обрав Давидович, певним сигналом для преси стосовно консолідованої позиції виконавчої влади і ЦВК? Чи не слід чекати тепер якихось заходів щодо ЗМІ, які вже заплановані, і приводом для яких є та чи інша поведінка відносно виборів.

Під час минулих президентських виборів я говорив те, що вважав за потрібне. Інші журналісти робили так само. Позиція однієї сторони урівноважувалась позицією іншої. Якби Леонід Данилович Кучма підписав такий закон, який підписав Віктор Андрійович Ющенко, його б негайно звинуватили в узурпації влади і в перешкоджанні прав роботи ЗМІ. Я звертаю увагу читачів „Детектор медіа” на те, що цей закон підписав не Кучма, а Ющенко. Залишається сподіватися, що він, як Президент, ще росте і не зовсім розуміє те, що він підписує. Якщо Ющенко хоче швидко заробити собі імідж антидемократа або, як мінімум, людини, яка не розбирається в тому, що підписує, то такими кроками дуже швидко це зробить. Українські політики коли-небудь мають навчитися, що будь-які обмеження роботи ЗМІ під час виборів є безглуздими, і зрозуміти, що преса має робити те, що сама вважає за потрібне. І жодним законом це не регламентується. Це загальноєвропейська, загальноцивілізаційна норма. Сьогодні в моїй передачі „Іду на Ви” буде Володимир Литвин. Я збираюся запропонувати, і думаю, що це почують всі журналісти, паритетну міру. Я маю на увазі дипломатичний підхід. Якщо з однієї сторони приймають дипломатів іншої країни, то ця країна висилає у відповідь таку ж кількість дипломатів, яку вислали з протилежної країни. Я маю на увазі саботаж, ігнорування, недопускання до ефіру, недопускання до Інтернету, недопускання до друкованих ЗМІ тих політиків, які виступили ініціаторами вищезгаданого законопроекту. І коли вони зіткнуться з тотальною ізоляцією, коли будуть говорити, а їх ніхто не показуватиме, не буде цитуватиме, я думаю, вони зрозуміють, що ЗМІ є не меншою силою, ніж політика.

Даниил Яневский, ведущий новостей на 5 канале:

- Могу сказать, что я не читаю «Зеркало недели» и очень уважаю Давидовича - и как председателя ЦИК, и как гражданина. Я всегда прислушиваюсь к тому, что он говорит. Но если говорить о самом законе, то назову его скотским. Безусловно, существуют альтернативные ходы, которые господин Тарас Шевченко, директор Института Медиа Права, вполне толково изложил. Я с ним полностью солидарен. Но если этот скотский закон все-таки войдет в силу, я в своих новостях завяжу себе рот платком и буду сидеть 15 минут в крупном плане, на потеху всей стране. Если парламент пропустит этот закон в нынешней редакции, без изменения тех статей, которыми недовольна общественность, я буду просто в гневе. Во-первых, я считаю ссылку на инциденты, происходившие на прошлых выборах, недостойным аргументом для принятия такого закона. А во-вторых, не надо думать, что все разработчики законов святые. Среди них очень много недоумков. И те люди, которые вносили такое положение, к сожалению, относятся ко второй категории. Потому что создавая такой закон, надо сначала подумать головой. Но я, все же, полагаю, что господин Ющенко - здравомыслящий человек. Я в этом просто убежден. Надеюсь, что его политические сторонники и все демократически настроенные политические силы в парламенте примут к сведению высказанную точку зрения журналистов, по поводу этого закона, по крайней мере, отдельных его положений. Я надеюсь на утешительную развязку этого вопроса.

Читайте также:

Медіа у виборах: українська дійсність

Верховенство права, а не закону про вибори

Во время выборов прессе велели замолчать?

Чи варто чекати засобам масової інформації добра від парламентських виборів?

Тарас Шевченко: Верховна Рада визнає, що процедуру закриття ЗМІ в законі про вибори правили вже після голосування

Медіаексперти наполягають на змінах до законодавства про вибори

Закон про вибори (не) дорівнює Кримінальному кодексу

"Своїх" і тих, хто добре платить, - не кривдити

Официально представлен новый руководитель Харьковской областной телерадиокомпании

Директором Харківського обласного ТБ став автор та ведучий політичних програм

Нужно вовремя дать отпор, когда журналистов опять попытаются "ввести в стойло"

Единственное в харьковском телеэфире политическое ток-шоу закрыли накануне приезда Ющенко

Медиа-олигархии харьковского масштаба

В Харькове создается крупная медиа-корпорация

Зураб Аласания: «Против учредителя медиа-группы «Объектив» откровенно работают городская и областная прокуратуры»

Зураб Аласания: «Новая власть борется за самосохранение открытыми способами. Пока что»