Відповідають: Тарас Шевченко, Тетяна Котюжинська, Ольга Большакова, Олексій Охріменко, Дмитро Федечко.

Тарас Шевченко, директор Iнституту Медіа Права:

- Безперечно, нова редакція Закону про вибори має такі норми, які становлять небезпеку для свободи слова. В першу чергу, це норми, які дозволяють закривати засоби масової інформації за будь-яке порушення виборчого закону. Окрім того, небезпека і в тому, що законодавство не розрізняє чітко агітації та інформації, адже воно не дає їхнього визначення. Тобто, чітко не зазначено, що таке новини, що таке коментарі, а що таке агітаційні коментарі. Все змішано, все заплутано. Тому не зрозуміло, як будуть працювати телеканали, чи вони будуть свідомо утримуватись від того, щоб інформувати виборців і громадян про важливі політичні питання, чи вони будуть це робити, ризикуючи бути закритими. Тобто, ризик існує.

Щодо інформації про самих учасників виборчого процесу – теж є декілька запитань. Зокрема, є питання практичного плану: чи буде відкрита інформація про біографії кандидатів? Тобто, всі кандидати подають свої біографії до ЦВК. Але на сьогоднішній день незрозуміло, чи буде ЦВК тримати цю інформацію в таємниці. Тому що є організації, які виявляють до цього інтерес, хочуть донести цю інформацію до виборців. І це логічно: виборці мають знати, за кого вони голосують. Але на сьогодні це ще становить проблему, і ЦВК ще остаточно не вирішила питання, чи вона буде подавати цю інформацію, чи ні.

Тетяна Котюжинська, експерт IREX Y-MEDIA:

- Звичайно, є проблема в отриманні громадянами об’єктивної інформації. Тому що насправді нова редакція «Закону про вибори народних депутатів» передбачає виключно розміщення інформації рекламного характеру. Тобто, партія, політичний блок, кандидат має право за рахунок виборчого фонду розмістити інформацію в межах політичної реклами. Все, що не буде проплачено з виборчого фонду, але матиме відношення до інформації щодо виборчого процесу – може бути визнано незаконною агітацією. І наслідком цього може бути припинення випуску друкованого ЗМІ або припинено дію ліцензії ТРК рішення центральної або окружної комісії.

Отже, це все говорить про значні обмеження для громадян. Їм залишили право висловлювати свою думку лише десь на вулиці або у себе на кухні.. А все те, що стосується засобів масової інформації, має тепер дуже суворі обмеження для надання можливості громадянам висловитися. Інформація про учасників виборчого процесу, по-перше, буде лише та, яку вони дадуть самі, по-друге та, яку надасть ЦВК, тобто це списки кандидатів від партії та політичних блоків, це їхні програми. Оце майже вся інформація, яка передбачена Законом про вибори. І без узгодження з ЦВК жодна інша інформація не може повідомлятися, бо вона вже буде розцінена як недозволена передвиборча агітація. Ще Законом передбачено, що можуть бути якісь там новини без коментарів та оцінок і інформаційні повідомлення – але хто буде визначати, за якими критеріями, що таке новини, а що таке – коментарі та оцінки? Тобто, новою редакцією Закону велике коло інформації віднесено до передвиборчої агітації. Це означає, що ЗМІ або надаватимуть таку інформацію і наражатимуться на ризик бути закритими. Або вони не будуть взагалі надавати інформацію про вибори.

Ольга Большакова, юрист Незалежної асоціації телерадіомовників:

- Якщо порівнювати нову редакцію „Закону про вибори народних депутатів України” з попереднім законом „Про вибори Президента України” 2004 року, то, на мій погляд, у ньому з’явилися два основні недоліки.

По-перше, в цьому законі більш детально визначено методику розрахунку середньозваженої ціни за надання ефірного часу політичним партіям або блокам. В принципі, цей розрахунок такий самий, який був затверджений ЦВК і Нацрадою на попередніх виборах. Сама методика не змінилась, але вона трoшки погіршує становище ЗМІ, оскільки ціни, розраховані за цією методикою, будуть нижчими. З яких причин? Для розрахунку, згідно з методикою ЦВК, бралися місяці того року, коли не було виборів. Тобто, як здійснюється розрахунок? Береться весь прибуток телерадіокомпанії за три місяці певного року. На попередніх виборах це був звичайний рік, коли телекомпанії поширювали звичайну комерційну рекламу, і за цінами цієї комерційної реклами, відповідно, можна було розраховувати середньозважений показник політичної реклами. Тепер ми беремо останні три місяці 2004 року. У цьому році у нас були вибори. Через це комерційної реклами було менше, була, здебільшого, політична реклама, а вона йшла, відповідно, за нижчими розцінками. Тобто, за основу взято ціни занижені, а між іншим, інфляція в нас відбулася, ціни весь час ростуть, а це не враховано. В принципі, ця тенденція відповідає світовим вимогам, коли ціни на політичну рекламу нижчі від цін на комерційну рекламу, і законодавець тут не виходить за межі світового досвіду. Але для наших телерадіоорганізацій, які не одержують дотацій від держави, для них це погіршення становища. І якщо ставати на бік ЗМІ, а не суспільного інтересу, ми можемо констатувати, що це і є недоліком нової редакції закону.

По-друге, на попередніх виборах діяла така норма, згідно з якою державним та комунальним ЗМІ було заборонено агітувати поза угодами з кандидатами і заборонено було надавати перевагу певним кандидатам без укладання з ними угоди на передвиборчу агітацію. В цьому році ця норма змінилася і така заборона тепер діє стосовно всіх ЗМІ, а не лише державних та комунальних. Тобто, приватні ЗМІ прирівняли до державних і комунальних, а це не відповідає світовим стандартам та вимогам міжнародного законодавства. Приватні ЗМІ мають користуватися більшою свободою діяльності, ніж державні та комунальні або ті, що одержують дотації з держбюджету. У нас ця вимога порушена. Я не можу сказати, що це вже так жахливо, бо, якщо аналізувати текст законів повністю, то можливостей надавати перевагу й так не було. Але сама тенденція урівняти приватні і державні ЗМІ, не відповідає світовим стандартам. І ця тенденція є негативною.

Але в цілому, на мою думку, нічого страшного у порівняні з минулими виборами Президента 2004 року немає, ми працюватимемо у тих же умовах, що й тоді. Є навіть декілька норм, які трошки кращі, трошки м’якші за попередні. Покращенням можна назвати те, що, по-перше, у нас з’явилась норма, яка надає право телеорганізаціям поширювати новини, раніше це були лише офіційні повідомлення, тепер новини (і це не вважається передвиборною агітацією). Тепер телерадіоорганізації можуть робити сюжет про кандидатів, які не є посадовими особами, і це не вважатиметься передвиборною агітацією, якщо дотримуватися умов збалансованості і об’єктивності тощо. Фактично, на минулих виборах це теж можна було робити, але тепер це прямо зазначено в законодавстві.

По-друге, важлива норма для ТРК – що якщо політреклама чи передвиборча агітація якогось кандидата грубо порушує законодавство, містить заклики до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом тощо, тоді ТРК має право відмовитися від розміщення такої агітації. Це у світлі минулих виборів, коли ролики про громадянську війну телеканали мусили ставити, не маючи можливості відмовитися безпосередньо за законодавством про вибори - дійсно важливо.

Олексій Охріменко, керівник аналітико-правового відділу Української Асоціації Видавців Періодичної Преси: - Наибольшие споры и разногласия, а, точнее, разночтения вызывает 10 часть 71 статьи Закона. В ней говорится следующее: „У разі порушення засобами масової інформації вимог частин 5 (поширення матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом – „ТК”) та 9 (забороняється розповсюдження завідомо неправдивих або наклепницьких відомостей про парію або про кандидата депутата – „ТК”) за поданням Центральної виборчої комісії або відповідальної окружної виборчої комісії засобам масової інформації тимчасово (до закінчення виборчого процесу) у встановленому законом порядку зупиняється дія ліцензії або випуск (друк). У разі інших порушень ЗМІ вимог цього Закону тимчасове зупинення дії ліцензії або випуску (друку) здійснюється виключно за рішенням суду”. „У разі інших порушень виключно за рішенням суду” – это понятно. Но кто будет закрывать газеты и приостанавливать лицензии в первом случае? Мы, юристы, для себя решили, что это будет суд, т.к. у нас именно он, по Закону о печатных средствах массовой информации, уполномочен решать вопросы приостановления выхода газет. Однако многие видят в этой недосказанности передачу судебных функций - ЦВК и окружным избирательным комиссиям. И это не может не беспокоить.

Дмитро Федечко, виконавчий директор Асоціації мережевих телерадіомовників "Мережа":

- Цей Закон дуже подібний до минулорічного закону про вибори Президента. Але ми не бачили, що він добре працював. Тому не було рації, на мою думку, переносити всі норми того закону до теперішнього. З концепції нової редакції „Закону про вибори народних депутатів” випливає, що можна давати тільки ту інформацію, яку замовлять політики і за яку вони заплатять. Будь-який інший аналіз у ЗМІ виборчих програм, перегонів - за цим законом - є неможливим, бо буде вважатися, що про когось з кандидатів дадуть більше інформації, про когось - менше. Отже, цей закон не є конституційним і демократичним, тому що він не дає змоги, з одного боку, журналістам виконувати свої професійні обов’язки – повно і всебічно інформувати населення, а, з іншого боку, заважає громадянам України отримувати таку інформацію. Тобто, нова редакція закону робить перепони свободі слова і тим порушує Європейську конвенцію з прав людини.

Крім того, абсурдно неправильний підхід до правового регулювання реклами саме на телебаченні, коли береться за основу рекламний час. Бо фахівці реклами знають, що продається не рекламний час, а контакти з потенційною аудиторією. Є в країні методики дослідження телеканалів, і треба відштовхуватися від тих досліджень. А не вигадувати знов велосипед. Але це є Закон, і за ним треба жити і працювати. Журналістам треба обговорити, які є ризики, і як від них застрахуватися, як використати юридичну казуїстику на свою користь. Треба обмінюватися досвідом, брати участь у круглих столах, через Інтернет обмінюватися інформацією, хто і як вже зміг захистити себе.

Підготували Світлана Божко, Ольга Денисенко, Наталя Данькова, «Детектор медіа»

Читайте також:

Медіа у виборах: українська дійсність

Согласительный совет одобрил снятие ограничений в деятельности СМИ

Закон як дамоклів меч над головою ЗМІ?

ЗМІ готові відмовитися від висвітлення виборів? Звернення до Президента та ВР

Закон про вибори (не) дорівнює Кримінальному кодексу

НМПУ голосуватиме за проведення всеукраїнського страйку

Ограничивая права СМИ на выборах, власть ограничивает права избирателей

Запитання „Детектор медіа”: Чи має, на вашу думку, нова редакція „Закону про вибори народних депутатів України” норми, які становлять небезпеку свободі слова, праву громадян отримувати плюралістичну, збалансовану інформацію про учасників виборчого процесу?

Во время выборов прессе велели замолчать?