1 грудня фільм Петра Буслова «Висоцький. Спасибі, що живий» («Высоцкий. Спасибо, что живой») вийде в світовий прокат. Глядачі України, Росії, Казахстану, Прибалтики і низки європейських країн оцінять художню біографічну розповідь про Володимира Висоцького, підготовка якої тривала кілька років.

У Києві стрічку представили сценарист і продюсер, син барда Нікіта Висоцький, актор Андрій Смоляков та продюсер з української сторони, генеральний директор групи компаній «1+1» Олександр Ткаченко.

Сюжет фільму - п'ять днів із життя Володимира Висоцького. На знімальному майданчику вони стали п'ятьма годинами добірного матеріалу для кіно, з яких залишили тільки дві, зосередившись на промовистих сценах із життя Володимира Семеновича за рік до його смерті. Перед глядачем бард постає в період життя, коли проходить випробування славою, визнанням, грошима, наркотиками, творчою втомою і клінічною смертю.

За сюжетом, тоді, у 1979-му, він хоче поїхати до Парижа, однак на шальках терезів важчими виявляються гастролі до Узбекистану, де герой проходить сім кіл свого персонального пекла. Серед них - тяжка для передінфарктного стану артиста спека, перебої з морфієм, перебування на гачку у кадебістів.

Творці картини відтворюють реальність СРСР на всі 12 мільйонів бюджету картини. І ця епоха перед очима глядача пропливає величавими пейзажами та помітною могутністю країни без жодного натяку на розпад. Атмосферу тих часів знято за допомогою раритетних об'єктивів, які оператор фільму Ігор Грінякін збирав по всьому Союзу. П'ять лінз закріпили на сучасних кінокамерах, і життя кінця 1970-х глядач спостерігає крізь анаморфічні «окуляри».

Учень Абдарашитова Петро Буслов торкається спорохнявілого в очах сучасників соціального устрою тих часів - їхніх героїв і їхніх принципів.

Кадри зі знімального майданчика фільму

Достовірність образу Висоцького для творців фільму стала принциповою. Актора, прізвище якого, за задумом, не вказується, гримували з використанням кількох силіконових і пластикових частин обличчя, а саме зображення Висоцького обробляли за допомогою технологій GGI, що застосовуються у цифрових мультфільмах.

Гример Ігор Горшенін, архітектор за освітою, каже, що творча група картини поставила перед ним завдання надзвичайної складності: зазвичай кількагодинний пластичний грим за участі кількох спеціалістів застосовують у кіно рідко і для епізодичних зйомок. «Висоцького» ж доводилося гримувати мало не щодня - мало який епізод картини обійшовся без його участі. Однак створена за сотнями фотознімків Висоцького «маска» не позбавила виконавця головної ролі необхідності напружуватися: за словами Горшеніна, в цьому випадку робота актора є ще складнішою.

Озвучував головного героя Нікіта Висоцький, голос якого від природи дуже подібний до батькового.

Картина відрізняється сильним сценарієм (Нікіта Висоцький) та потужною акторською роботою.

Найбільш дискусійним вибором для кіноманів стала виконавиця збірного образу коханих жінок Висоцького Оксана Акіньшина. Дещо відсторонена за амплуа, з суворими рамками ролі (сценарій не передбачав жодних поцілунків із Висоцким), Акіньшина є особливо несподіваною і нерадянською ноткою сюжету. Вона радше схожа на європейку, аніж на російську жінку, яка ладна і «літак на ходу зупинити», і переконати полковника КДБ.

До речі, і в багатьох інших моментах старий і моральний за своєю атмосферою фільм виконано за правилами сучасного комерційного кіно, що не раз зауважать кінокритики. Загалом у картині задіяно 850 осіб (акторів і фахівців), не рахуючи масовки.

Тепер цікаво, як розвиватиметься прокатна доля стрічки. Як зауважив Нікіта Висоцький, творці картини побоюються, що «Висоцький» може виявитися надто серйозним для молодого глядача, що складає переважну більшість аудиторії кінотеатрів. Як би там не було, російські ЗМІ підрахували, що в прокаті картини задіяно близько півтори тисячі екранів кінотеатрів.

Фільм стартує 1 грудня одночасно в Україні, Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Берліні, Прибалтиці і в інших країнах. «Не пам'ятаю, щоби прем`єра картини виробника з пострадянського простору охопила одночасно стільки країн. Це серйозна заявка», - сказав Нікіта Висоцький.

Нікіта Висоцький

Продюсерами фільму в титрах фільму вказано три прізвища: Анатолій Максимов, Костянтин Ернст і Олександр Ткаченко («1+1» - власник ексклюзивних прав на дистрибуцію картини в Україні).

Олександр Ткаченко

«Детектор медіа» поцікавилася в Олександра Ткаченка, які обов'язки він виконує як продюсер. Він лаконічно зазначив, що «"1+1" є продюсером фільму», і розповів, що з часом планується телепрем'єра і телеверсія фільму. «І все це відбуватиметься на "1+1". Ми раді тому, що канал практично відновив історію участі в кінопроектах і першою такою участю став фільм "Висоцький"», - сказав Олександр Ткаченко.

Андрій Смоляков, Нікіта Висоцький, Олександр Ткаченко

Також він зазначив, що фільм має великі шанси бути затребуваним найширшою аудиторією: «Висоцький у кожного різний. Фільм є цікавим: вже сам факт доторку до легенди викликає реакцію. Зокрема, з цікавістю картину сприймає молоде покоління. І це явище складно переоцінити».

Андрій Смоляков

Андрій Смоляков поділився з журналістами враженнями від роботи над роллю полковника КДБ Віктора Михайловича Бехтєєва, з яким за ходом розвитку сюжету відбуваються дивні, майже поетичні метаморфози. Ми поцікавилися, на якому етапі актор відчув, що у його персонажі є багато позитивного. Смоляков відповів, що він збагнув це ще під час ознайомлення зі сценарієм: «Від початку я бачив, що він нормальна професійна людина і просто виконує свій обов`язок. Верещагін - чесний, саме тому він відпускає Висоцького. Принаймні, ми не хотіли створити опереткового кадебешника, який би закатував когось до смерті, а тоді впився горілкою і погано кінчив».

Також творці фільму «не хотіли» багато іншого: надто оповідати про особисте життя Володимира Висоцького, ідеалізувати кумира епохи, приховувати від його поціновувачів сколоті шприцами жили і вибухи гніву.

Загалом, вони створили видовищну картину для широкої аудиторії. І приклад Людини: багатьох сучасників «Висоцький» може шокувати різницею між нинішніми й тодішніми героями. Володимир Семенович був саме таким - засвідчено Нікітою Висоцьким. Коли автівка з його сім`єю застрягала в багні, поет знімав пальто і кидав під колеса. От тільки чи так уже сподівалися глядачі, що живого актора в його ролі замінить «комп'ютер»?

Фото Павла Довганя та www.visotsky-film.ru