Новий канал, газета «Факты и комментарии» і Фонд Віктора Пінчука увосьме нагородили лауреатів премії «Гордість країни». Цьогоріч церемонія відбулася в Національній опері, а не в театрі імені Франка, як раніше, а до дев'яти традиційних номінацій додалася нова - «Народний герой».

Премія «Гордість країни» - для звичайних українців, які своїми незвичними вчинками або незвичним життям дають приклад співвітчизникам. Їх знаходять 12 власкорів газети «Факты», оповідаючи їхні історії читачам, потім про них знімає сюжети Новий канал. Зрештою, переможців визначає громадська рада премії (Ніна Матвієнко, Віктор Пінчук, Олександр Швець, Роман Балаян, Богдан Ступка, Святослав Вакарчук, Семен Глузман, Сергій Бубка, Андрій Курков та Мирослав Попович). Прекрасно зняті в жанрі докудрами сюжети, зі свідченнями очевидців та реконструкцією подій показали і під час церемонії.

Гості починають збиратися: Віра Ульянченко 

Костянтин Стогній поспішає вручити першу нагороду вечора - «Усім миром»

Гості 14 квітня почали збиратися в опері за півгодини до початку. До господарів заходу - Віктора й Олени Пінчуків - нині приєдналися батьки Олени - Леонід Кучма з дружиною Людмилою. Кучма цього вечора був таким собі весільним генералом: до нього поспішали вітатися VIP-гості, серед яких Арсеній Яценюк із дружиною Терезією, брати Клички, Микола Баграєв і Олена Кондратюк... Саме Кучма, який через відкриту проти нього кримінальну справу активно працює над власною репутацією, був у центрі уваги фото- і телекамер. Загримований для вдалої зйомки, він не відмовляв в інтерв'ю журналістам, котрі обступили його тісним колом. Серед лауреатів «Гордості країни - 2010» він виділив юну співачку Соломію Лук'янець. 9-річна переможниця дитячої «Нової хвилі» з дивовижним сопрано здобула перемогу в номінації «Рідкісний талант». Соломія виходила на сцену двічі: за статуеткою «Гордості» і задля того, щоб заспівати для іншої лауреатки - Віри Ремажевської.

Подружжя Пінчуків 

Віра Ремажевська зі Львова перемогла в категорії «Почуття обов'язку». Вона, мама сліпої дочки, заснувала у Львові єдиний в Україні навчально-реабілітаційний центр «Левеня», де 200 слабко зрячих, сліпих і сліпоглухонімих дітей з усієї країни разом із батьками вчаться жити зі своєю проблемою і ставати повноцінними членами суспільства. «Ви несете світло в цей світ», - сказала Вірі генеральний директор Нового каналу Ірина Лисенко, вручаючи нагороду.

Леонід Кучма з дружиною в центрі уваги 

З ними вітаються брати Клички

Однак не одна Віра заслуговує на ці слова. Приміром, надію численним українцям із обмеженими можливостями несе Володимир Бовгира. Багато років тому його кисті було розчавлено гідравлічним пресом. Але Володимир не змирився, він навчився вправлятися з інструментами без рук, прилаштувавши їх спеціальними кріпленнями. Він навіть навчився керувати автомобілем, і заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк, вручаючи статуетку за «Силу духу», пообіцяв, що невдовзі, можливо, Володимир отримає права.

Подружжя Яценюків

Хоча цього року не було визначено переможця в номінації «Сусід року», натомість одразу двоє лауреатів виявилися в номінації «Видатні приклади відваги». Насамперед це восьмеро льотчиків (семеро українців та один росіянин), екіпаж вантажного ІЛ-76, котрі змінили курс літака, що падав на пакистанське місто Карачі, щоб він не зачепив житлових кварталів. Завдяки авіаторам, які не розгубилися, йдучи на смерть, літак із двома охопленими полум'ям двигунами впав на пустирі. Загинули лише четверо пакистанців замість сотень, і восьмеро членів екіпажу. Після авіакатастрофи мешканці Карачі провели поминальну церемонію вшанування мужніх льотчиків. Викликаючи на сцену їхніх удів, ведучий дійства, генеральний директор ICTV Олександр Богуцький, не міг стримати хвилювання, йому важко було говорити. Зал вітав загиблих стоячи. А надзвичайний і повноважний посол Пакистану в Україні говорив про те, що вони є героями Пакистану й героями України. Це Тарас Нижник, Олександр Шпунт, Сергій Дядечко, Євген Солоденко, Володимир Малий, Віктор Ковальов, В'ячеслав Абатуров, Олександр Ульянов.

Маша Єфросиніна 

Оксана Гутцайт і Ольга Фреймут 

Другий видатний приклад відваги продемонстрував мешканець Дніпродзержинська Олег Цибульський: йому вдалося спинити трамвай, у якого відмовили гальма. Олег пам'ятав історію 1996 року, коли в Дніпродзержинську такий самий випадок забрав життя 34 осіб. Олег вискочив із трамвая на ходу і зміг встановити на рейки гальмівний «черевик», який заблокував колесо, хоча за мить до того це не вдалося кондукторові. Переконавшись у вагоноводи, що все гаразд, він поїхав на роботу. І тільки після того, як про ранкову історію мимохіть розповів колегам, про подвиг земляка дізналося місто.

Микола Баграєв і Олена Пінчук 

Не меншу мужність виявив у надзвичайній ситуації 12-річний Андрій Жовтоног із селища Немішаєве під Києвом. Коли його 5-річний брат Богдан провалився в колодязь, він не роздумуючи стрибнув до нього. Сім годин поспіль, стоячи по груди в крижаній воді, Андрій тримав на плечах меншого братика, розповідаючи йому казки і співаючи пісні, щоб той не панікував, доки їх не знайшли дорослі. Побачивши ролик про себе і згадавши все пережите, Андрій та Богдан вийшли на сцену в сльозах, доки зал стоячи аплодував. Щоби втішити хлопців, Маша Єфросиніна пообіцяла, що зараз їх вітатимуть брати, які нічого не бояться. «Вгадай, хто це?», - спитала вона в Андрія. «Борисенки?» - припустив хлопчик під усмішки залу. Тим часом на сцену піднімалися брати Клички. Кличко-молодший - Володимир - звернувся до Богдана, з яким у нього «є спільне - старший брат». За словами Володимира, Віталій за ним усе життя наглядає, навіть зараз, у 35 років, коли часом хочеться уникнути братової опіки, той не відпускає. Володимирова промова сподобалася Вікторові Пінчуку, який підняв догори вказівний палець, коли Клички повернулися на свої місця в залі поруч із родиною засновника «Гордості країни». А вслід за Кличками музичний подарунок для братів Жовтоногів подарували брати, які першими спали на думку лауреату премії - Борисенки.

Олександр Швець і Дмитро Гордон 

Чи не найбільш уразливою виявилася «Сімейна історія» (саме в такій номінації він переміг) Павла Стецюка, який один після смерті дружини виховує сімох дітей. Ведуча церемонії Маша Єфросиніна не стримувала сліз, як і діти Павла, які згадали маму. Нагородою для них стала прониклива пісня Тіни Кароль, заспівана наживо під акомпанемент фортепіано. Тіна чомусь сказала, що вчинок Павла Стецюка оцінений «Гордістю», урядом і державою. «Ти про уряд і державу не перебільшуй», - спинив її Олександр Богуцький. Загалом Олександр під час церемонії досить критично відгукувався про можновладців. Скажімо, міністра охорони здоров'я він риторично питав про те, коли ж медики отримуватимуть гідні зарплати, щоб не доводилося шукати кращої долі за кордоном.

Подружжя Кучм і Соломія Лук'янець з мамою

Для кожного лауреата «Гордості країни» співали його улюблені виконавці. Наприклад, для Лікаря року - опікового хірурга Ольги Коваленко, яка врятувала понад 4000 хворих, серед яких і лауреат «Гордості країни» минулих років Настя Овчар - заспівав Олександр Ломинський. А для молодої мами Тетяни Новікової - вагітна Ані Лорак. Син Тетяни народився в безпеці в пологовому будинку завдяки сприянню численних помічників із Харкова і села Борисівка Харківської області: лікарів, рятувальників, сільського голови. Вони розчищали снігові замети дорогою до села та змогли вчасно попри негоду доставити породіллю до лікарні. Взаємодопомога багатьох не знайомих між собою людей - це перемога в номінації «Усім миром». Отриману грошову премію лауреати пообіцяли передати сільському дитячому садочку.

Дівчина з вадою слуху мовою жестів виконувала пісню Ніни Матвієнко, до останньої миті не знаючи, що її кумир співає за нею 

В іще одній номінації під назвою «Особисте досягнення» громадська рада премії вирішила відзначити 16-річну плавчиню, майбутню «золоту рибку» Дарину Зєвіну з Харкова. Під час нагородження Дарини збулася мрія однієї з учасниць проекту «Мрії здійснюються» Нового каналу. Вона станцювала на ковзанах у парі з професійним литовським фігуристом постановку, задуману багатократним переможцем змагань із фігурного катання Іллею Авербухом.

Лауреати «Гордості країни» підспівують Святославу Вакарчуку: «Все буде добре!»

Наприкінці церемонії організатори, як і обіцяли, назвали ім'я народного героя. Ним виявився саме той, кому дісталося найбільше оплесків і сліз розчулених жінок - Андрій Жовтоног. Тепер він, якщо схоче, може вступити на особливих умовах до Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

Емоційний народний герой Андрій Жовтоног

За словами головного редактора «Фактов» Олександра Швеця, розділ сайту «Гордості країни» «Народний герой» відкрили наприкінці грудня. За кілька місяців у визначенні переможця взяли участь понад 37 тисяч учасників. Вони вибирали його з-поміж п'яти десятків прикладів мужності й людяності - з тих осіб, яких громадська рада премії висунула в номінанти.

«З точки зору постановки, номінація "Народний герой" потрібна, і ми свідомо пішли на те, щоб кожен міг узяти участь у цьому, - пояснює «Детектор медіа» Олександр Швець. - Але я вважаю вибір Народного героя не зовсім правильним, тому що кожен, хто вийшов на сцену, заслужив цієї нагороди, тому що якби в нашій країні не було таких людей, у неї не було б майбутнього».

Телевізійну версію церемонії покаже Новий канал 23 квітня о 22:00.

Фото Володимира Герасимова і Нового каналу