Особистий піарник Захарченка від криміналу
Як відомо, з травня 2008 року по липень 2009 року екс-міністр внутрішніх справ працював заступником голови Державної податкової адміністрації у Полтавській області.
Відомо також, що Віктор Зубрицький у Полтаві під час позачергової виборчої кампанії мера міста у листопаді 2006 року працював на кандидата у мери Віктора Животенка, який програв зрештою Андрію Матківському. Про останнього Зубрицький, зокрема, знімав та розміщував компрометуючі фільми під час кампанії.
За даними моїх джерел, Зубрицький у Полтаві окрім піару займався і купівлею-продажем нерухомості. І не завжди за легальними схемами. Схоже, що креативний піарник і тіньовий ріелтор знайшов спільну мову із головним податківцем області на ниві взаємовигідної співпраці.
Хай там як, але у той самий час - у липні 2009 року, коли Захарченко йде на підвищення (стає першим заступником голови - начальником управління податкової міліції ДПА у Полтавській області), відносно Зубрицького 10 липня 2009 року слідчим управлінням ГУМВС України в Києві було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.27, п.11 ч.2 ст.115 КК України.
У той самий день його було оголошено у розшук. Підозрювали Зубрицького, не багато не мало, в організації замовного замаху на вбивство Філі Жебровської, генерального директора ВАТ "Фармак", одного з провідних підприємств фармацевтичної галузі. За місяць до порушення справи проти Зубрицького і оголошення його у розшук, 9 червня 2009 року Жебровську поранили пострілом з пістолета німецького виробництва калібру 5,6 мм біля власного будинку в Подільському районі Києва. При цьому стрілець, якому вдалося втекти, користувався моторолером: на місці злочину окрім нього вилучили і мотоциклетний шолом, і пістолет, і мобільний телефон.
Шукала міліція Зубрицького цілих чотири місяці - тільки 4 листопада 2009 року, вже у розпал президентської виборчої кампанії, йому було пред'явлено звинувачення. А 20 листопада Подільський райсуд Києва відправив його за грати у Лук‘янівський СІЗО. Під кінець 2009 року, 22 грудня, йому та його поплічнику Леусу О.С. слідство пред‘являє звинувачення у повному обсязі, а 3 березня 2010 року заступник прокурора Києва затверджує обвинувальний висновок у кримінальній справі № 07-8892 і направляє її для розгляду до Апеляційного суду Києва.
Відтак під слідством і судом «у діда Лук‘яна» Зубрицький гріє нари увесь 2010 та 2011 роки. Але провини своєї не визнає.
Цікаво, що у нього вилучили тоді посвідчення працівника МВС серії УЦА № 001105, видане на ім‘я Закорець О.С., але із фотокарткою самого Зубрицького. За його словами, міліцейське посвідчення йому видали ... у МВС у рамках оперативно-розшукової справи. Сам він, мовляв, займався журналістськими розслідуваннями. І нібито за запропоновану винагороду від невстановленої слідством особи на ім‘я Валерій Анатолійович саме із журналістською метою збору інформації для статті про підозрілу діяльність ВАТ «Фармак» щодо нелегального виробництва наркотичного препарату трамадол, Зубрицький і доручив другому підозрюваному у замаху на Жебрівську - Леусу О.С. - спостерігати за автомобілями, що приїздять до прохідної підприємства. Так само Зубрицький доручив Леусу придбати моторолер і шолом, ті самі, що були вилучені на місці вбивства.
Куди би привела слідство нитка Леус - Зубрицький-утаємничений Валерій Анатолійович - сьогодні вже і не дізнатися, адже 7 листопада 2011 року екс-президент Віктор Янукович звільнив з посади глави МВС Анатолія Могильова та призначив Віталія Захарченка міністром внутрішніх справ, звільнивши його з посади глави Державної податкової служби. Відтоді розслідування замаху на Філю Жебрівську починає розсипатися на очах.
15 грудня 2011 Апеляційний суд Києва випускає з-за грат на підписку про невиїзд головного підозрюваного Леуса, а саму справу повертає на додаткове розслідування. А ще через два місяці 28 лютого 2012 року вже найвища інстанція - Вищий спеціалізований суд - підсудному Зубрицькому змінює запобіжний захід з утримання під вартою на підписку про невиїзд.
Він вийшов на волю після понад двох років ув‘язнення. А 13 липня 2012 року, рівно через три роки після порушення справи відносно Віктора Зубрицького, її закривають за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Цікаво, що у Лук‘янівському СІЗО одним зі співкамерників Віктора Зубрицького виявивсяросійський банкір Сергій Максимов, який потрапив за грати у грудні 2011 року після публічного і гучного конфлікту за контроль над «VAB банком». Показово, що одним з епізодів цього тривалого протистояння була та сама споруда на вулиці Зоологічній біля столичного зоопарку, в якій раніше розміщувався головний офіс «VAB банку», а нині - Телеканал «112 Украина». Той самий, яким сьогодні на 99% володіє Ольга Зубрицька, дружина Віктора Зубрицького.
Можна припустити, що за свій вихід з СІЗО Максимов розрахувався із тодішньою владою саме цим доволі ліквідним об‘єктом нерухомості. Саме Віктор Зубрицький після виходу із СІЗО став ідейним натхненником та фінансовим провайдеромі створення каналу «112 Україна», і запуску низки інших медіа-ресурсів, об‘єднаних у холдинг «Контакт». Зокрема, журналістських псевдорозслідувань створених під брендом циклу «Останнє попередження» телекомпанією «V-TV». Вони розміщувалися в ефірі Першого національного каналу та вирізнялися очевидним викривально-маніпулятивним пафосом щодо тодішньої опозиції.
Окрім суто пропагандистських цілей, медіа-ресурси Зубрицькому були потрібні і для реалізації суто прагматичних цілей Захарченка. А саме для легалізації щойно отриманої оперативної інформації шляхом публікації у своїх ЗМІ, які у свою чергу, згідно закону можуть бути підставою для порушення кримінальних проваджень. І тоді вже вся репресивна машина могла бути увімкнена на повну: обшуки, виїмки, затримання, арешти...
По суті, Віктор Зубрицький був ключовим піарником і медіа-менеджером Віталія Захарченка і працював, у кінцевому результаті, на Віктора Януковича. Його ж роль у вербуванні, координації та фінансуванні бойових загонів «тітушок», в чому його підозрює нині МВС, треба обов‘язково перевіряти слідчим шляхом.
Фото документів - Facebook