«Віра. Надія. Любов»: погляд із-за лаштунків
Українське телебачення повинне виконувати соціальну функцію, зокрема допомагати найбільш вразливим верствам населення - дітям. У цьому переконані Тетяна ЦИМБАЛ та Ілля НОЯБРЬОВ - ведучі програми «Віра. Надія. Любов», яка щоп'ятниці виходить у ефірі Першого Національного, починаючи з серпня 2010 року. Цей соціальний проект вже давно знайшов своїх постійних глядачів, адже за два з половиною роки безпосередньо допоміг кільком десяткам людей. У ефір вийшло понад три сотні історій про гострі проблемні ситуації, в яких опиняються передусім діти. Ведучі програми зізнаються, що прагнуть показати глядачам: байдужість до долі конкретної людини - перший крок до деградації суспільства. За допомогою свого проекту вони намагаються знаходити тих, хто здатен допомогти соціально незахищеним людям, - серед лікарів, меценатів, керівників благодійних фондів, народних депутатів.
Програма «Віра. Надія. Любов» складається з трьох частин. У першій йдеться про людей, які сьогодні потребують допомоги суспільства; у другій ведучі провокують учасників програми до відкритої дискусії щодо ключових суспільних проблеми; а в третій глядачам традиційно розповідають історію успіху, в якій показують багатодітні родини, котрі попри брак фінансування добре виховують та навчають своїх дітей, зразкові дитячі будинки сімейного типу чи героїв попередніх випусків проекту, яким допомогли після ефіру.
Нещодавно програма «Віра. Надія. Любов» відзначила свій ювілей - у ефір вийшов сотий випуск. Першого лютого «День» побував на записі чергового випуску цього соціального ток-шоу. Участь у програмі зацікавила нас, зокрема, можливістю відчути зсередини «телевізійну кухню».
Цього разу головним героєм програми був тринадцятилітній Іван Верех. Хлопчик страждає від дуже рідкісного генетичного захворювання - синдрому Швайхмана-Даймонда-Оксі. За словами ведучих, в Україні дитину вилікувати практично неможливо. На щастя, заручившись підтримкою одного з італійських благодійних фондів, це погодилися зробити кращі тамтешні лікарі. Але батьки Вані не мають коштів навіть на проїзд до Італії та проживання там упродовж трьох місяців лікування.
- До участі в ток-шоу запросили дружину посла Італії в Україні - Нансі РОМАНО. Вона була шокована. «Італійські лікарі погодилися лікувати дитину, а ваша держава чи фонди не можуть знайти кілька тисяч євро на переліт і проживання? - перепитала Нансі Романо під час перерви у записі. - У нас цим займаються фонди й держава. Обов'язки кожної сторони чітко розподілено». Ці гостро резонуючі з українською дійсністю слова викликали в присутніх аплодисменти, хоча запис тоді не здійснювався.
Перед початком запису програми за лаштунками просторої студії перебувало близько тридцяти людей. Усі помітно хвилювалися. Серед тих, кого гримерували до ефіру, - державні посадовці, благодійники, керівники соціальних проектів, бізнесмени (до речі, програма дає можливість бізнесу продемонструвати соціальну відповідальність) та згадана вже дружина посла Італії в України, президент клубу дружин послів Нансі РОМАНО.
- Ми сподіваємося, що наші vip гості допоможуть хворим дітям із лікуванням, - зізнається гостьовий редактор Олена Березюк. - Іноді таке трапляється. Наприклад, присутні в студії лікарі погоджуються безоплатно лікувати або депутати обіцяють знайти необхідну на це суму. Головна мета нашого проекту - допомогти тим, хто цього потребує найбільше. Традиційно подаємо на екранах номери телефонів, за якими небайдужі глядачі Першого можуть зв'язатися з героями. Для нас це не просто робота. Ми хоч і ток-шоу, але соціальне. Сьогодні ми розпочинаємо збір коштів для лікування Івана Вереха.
- Перш ніж розпочати запис програми, асистенти режисерів розсадили гостей другого плану - тих, хто в типових телевізійних проектах аплодує, коли вмикається ліхтар із написом «аплодисменти», сміється, плаче чи вигукує «браво!». Ілля Ноябрьов пожартував, що ці «випадкові» глядачі «звичні до подібних програм», адже вони, по суті, ходять із поверху на поверх каналу, беручи участь у різних шоу. «Коли почуєте зізнання чи експресивний виступ - традиційно аплодуйте», - підсумував він.
Справжніх гостей, яких, за словами Олени Березюк, запрошують у ефір, щоб вони допомогли героям програми та задали тонусу дискусіям у студії, посадили в першому ряду. Їх у середньому від семи до дев'яти осіб, адже одночасно в об'єктив камери більше не потраплять. Тому, по суті, технічні особливості процесу зйомки визначають максимальну кількість vip гостей.
Цікаво, що студію облаштовано так, що відеокамер учасникам програми практично не видно. Це робиться для того, щоб герої, частина з яких вперше в житті зіштовхнулася з процесом зйомок, не хвилювалися й виглядали природно. А також, щоб одна відеокамера не «схопила» в об'єктив іншу. Побачене глядачем видовище в кінцевому результаті мусить бути більше схожим на невимушену та відверту домашню розмову, ніж скандальне ТБ-шоу. Здивувало те, що умови формату програми інколи диктують учасники зйомок: залежно від актуальності чи якості дискусії, ведучі змушені на одній історії зупинятися більше, а на іншій - менше. А взагалі, попри величезний творчий склад проекту, кінцеве слово - за ведучими, які, зрештою, є не лише обличчям програми, а й відповідають за її якість та рейтинг.
- Ознайомившись із сценарієм програми, помітив, що Тетяна Цимбал та Ілля Ноябрьов не завжди чітко дотримуються прописаного творчого плану. Деякі із запланованих гостям запитань вони не поставили. Натомість допитувалися того, чого в сценарії програми не було передбачено. Певно, так і має бути, адже, готуючи програму заздалегідь, сценаристам важко було передбачити, як себе поведуть гості та герої. А загалом програму, яка в середньому виходить у ефір упродовж 50 - 55 хвилин, цього разу записували понад дві години. За словами режисерів, під час монтажу відео часто повторювані вислови героїв, паузи під час висловлювань чи процесу передачі гостями мікрофонів одне одному до ефіру не потраплять. Це - традиційна практика запису передач. Режисери виходять із правила: краще відзняти більше й вирізати.
- Закінчивши зйомки, режисери повідомили учасників про дату й час виходу програми в ефір. Проект «Віра. Надія. Любов» показують на Першому щоп'ятниці об 11.10. Ранок робочого дня, звісно, не найкращий час для трансляції програми, орієнтованої на небайдужих глядачів, які можуть допомогти головним героям. Але в «прайм-тайм» ефірної сітки каналу передачі місця не знайшлося. Здивувала й запланована дата випуску програми - 22 лютого. Отже, передача, в якій йдеться про термінову необхідність грошей для лікування дитини, вийде майже через місяць після запису.
Утім, за браком на українському телебаченні соціальних проектів, які реально можуть допомогти людям у скрутних життєвих обставинах, родина Верехів вдячна ведучим за запрошення на зйомки. Нехай із запізненням, але сім'я вірить, що, дізнавшись про їхню історію, глядачі Першого допоможуть.