Хоча вважається, що голова Верховної Ради – лише формальний головуючий на засіданні, і він має такі ж права, як і інші депутати, у матеріальному виразі є кричуща несправедливість. Це вдалося з'ясувати після ознайомлення з декларацією про доходи Зінченка за минулий рік, яку він, як і обіцяв, передав до "Української правди".

Працюючи заступником Володимира Литвина, Зінченко отримав протягом дванадцяти місяців 90 тисяч 195 гривень 98 копійок зарплати. При тому, що, наприклад, Тимошенко як лідер фракції власного імені, тоді заробила 60 з половиною тисяч, а Ющенко – у 2004 році керівник найбільшого депутатського об'єднання – лише 57 тисяч.



Свою декларацію Зінченко передав нам як жест доброї волі – бо ні зараз, ні коли він працював на Банковій, його статус не зобов’язував публікувати доходи в пресі.

У очі кидається, що в графі "займана посада" написано "державний секретар України", хоча якщо ідеться про доходи 2004 року, то має бути "народний депутат України".

Крім 7,5 тисяч гривень щомісячного парламентського доходу Олександра Зінченка, гроші також заробляли і члени його родини – 17 тисяч 529 гривень 54 копійки зарплати і 750 гривень гонорарів. Враховуючи, що і дружина Ірина, і дочка Катерина є відомими журналістами, виходить не дуже багато.



Олександр Зінченко також сплатив 30 тисяч на утримання свого майна. Судячи з декларації, він володіє земельною ділянкою на 2 230 квадратних метрів, будинком на 412 метрів та квартирою на 280 метрів.

Також є гараж на 30 метрів, у якому розміщається автопарк родини Олександра Зінченка: на ньому рахуються "Мазда 6" та "Мерседес" S500, на доньках або дружині – два автомобілі "Субару Легасі".

У банку в Олександра Зінченка лежить 317 тисяч 313 гривень 56 копійок, у його дружини – рівно 50 тисяч. Він має придбані за кордоном цінні папери на суму 10 тисяч гривень.

Крім того, Зінченки мають внески у статутні фонди підприємств – він на 328 тисяч 70 гривень, члени родини – на 17 тисяч 301 гривню.



Найцікавіше, що якщо порівняти декларацію за минулий рік Зінченка з аналогічним документом його опонента в секретаріаті президента Олександра Третьякова, то несподівано екс-держсекретар за всіма параметрами виходить заможніше.

Але слід пам’ятати, що в декларації вказані номінальні внески у статутні фонди. І якщо нафтопродукти Третьякова завжди користувалися попитом, і в цьому році він вдало продав свої фірми – то Зінченко фактично втратив телевізійний бізнес через конфлікт зі співвласником "Інтера", нині покійним Ігорем Плужніковим.

Рік тому в інтерв’ю "Українській правді" Зінченко розповів, що його "кинули" під час хвороби.

"Поступово, крок за кроком протягом майже року Плужніков змінював частки у підприємствах, зрозуміло на свою користь, привласнив деякі важливі документи. Саме в цей період були здійснені кроки, які дозволили Плужнікову одноосібно заволодіти контрольними пакетами ключових підприємств каналу, і відповідно позначилися на моїй присутності у власності "Інтеру", - зазначив тоді Зінченко.

Ні в тому інтерв’ю, ні зараз Зінченко не став уточнювати, в яких фірмах він є акціонером. Минулого тижня, перебуваючи в офісі "Української правди", після інтернет-конференції він пояснив: "У мене всі компанії заморожені, вони в непрацюючому режимі, там немає руху грошей по рахунках".

Від своїх джерел ми отримали картки реєстрації в Державному комітеті статистики чотирьох фірм, де засновником значився Олександр Зінченко. Оскільки картки датовані різними роками, складно сказати, якою зараз є доля екс-держсекретаря. Тому наведемо лише перелік компаній, де він значиться засновником.

Перша з них – це акціонерне товариство "Нові бізнесові комунікації", створене в 1995 році. Видом діяльності вказано "маркетинговi дослiдження, консультацiї по питаннях комерцiйної дiяльностi, фiнансiв i управлiння". У Зінченка та Плужнікова свого часу тут було по 50%, яка є ситуація зараз – невідомо.

У товаристві з обмеженою відповідальністю "Інтертел" в Зінченка станом на 2001 рік була сьома частина. Вид діяльності компанії – "редакцiї телебачення та радiомовлення".

У товаристві з обмеженою відповідальністю "Технологічний ренесанс" крім Зінченка акціонером був представник Плужнікова юрист Сергій Созановський. Керівником фірми значилася дружина Зінченка Ірина. Видом діяльності вказано "маркетинговi дослiдження, консультацiї по питаннях комерцiйної дiяльностi, фiнансiв i управлiння".

У товаристві з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламна агенція "Стиль-С" Зінченко також володів 50%. Потім у 2003 році було створено ТОВ "Стиль-С.ервіс", де засновником значилася дочка Зінченка Катерина. Її доля в 2003-2004 зменшилася з 10% до 2%.

Контрольним пакетом цієї фірми володів банкір Сергій Роголь, який до цього був віце-президентом плужніковського "ІнтерконтинентБанку". А понад 20% акцій належала якійсь жінці, зареєстрованій у військовій частині села Вітіно Сакського району Автономної республіки Крим.