Перший тур президентських виборів не став ні для кого несподіванкою. У другому турі інтрига залишається незмінною: Янукович та Ющенко знову розпочали боротьбу за електорат. Але результати другого туру спрогнозувати буде важче, бо на шаховому полі залишилися тільки королі, без прикриття. Основним претендентам доведеться зустрітися один на один без двадцяти технічних облич. І тому на телебаченні з 1 листопада ми бачимо „цілковито інших кандидатів”. У передвиборних перегонах змінились не гравці, а їхні телеобрази.

Власне, після завершення голосування першого туру сталося те, що було важко собі уявити за весь передвиборчий період. А саме, на усіх телеканалах, в усіх новинах з’явився Віктор Ющенко, до того ж далеко не завжди як пішак у грі маніпуляцій.

Якщо пошукати причини цього непередбачуваного чи закономірного кроку, то можна виокремити дві обставини. Або ця метаморфоза сталася через те, що кандидатів двоє і подальше замовчування інформації про Ющенка є неможливим, хоча б для створення примари об’єктивності. Або журналістський виступ проти тиску був не порожнім звуком, а справжнім дзвоном розбито скла кривих дзеркал. Або ж у даній ситуації відображені обидва явища.

Так чи інакше, але опозиція в ефірі, і найважливіше питання, що виникає, – як вплине цей фактор на результати виборів? І тут ніяк не можна обминути одну обставину.

Цікавим є те, що у того, хто постійно дивиться Перший Національний, „1+1”, „Інтер”, вже мало б змінитися уявлення про телеобрази Ющенка та Януковича у їхньому особистому протистоянні. Так, негативні акценти на телеканалах залишились за лідером „Нашої України”, але він з ролі жертви свого оточення та „брехуна” перетворився, перш за все, на „злого генія”, основним завданням якого є паплюження образу „порядного прем’єра”. Натомість Янукович з трудівника на пенсійній ниві перевтілюється у жертву, несправедливо ображену Ющенком. Також серед негативних персонажів фігурують члени коаліції „Сила народу”, які не тільки сфальсифікували вибори на Західній Україні, але й тиснуть на голову ЦВК; а Юлія Тимошенко взагалі радить повіситись на синіх шарфах, а в ніч на 21 листопада бачити помаранчеві сни.

Невідомо, яким чином далі розвиватимуться події і чи збираються підконтрольні ЗМІ змінити учасникам феєричного дійства під назвою „Вибори в Україні” їхні ролі. Спершу ці образи наче мали на меті виправдовувати відмову Януковича від теледебатів, адже саме навколо них і крутилася основна інтрига одразу після першого туру виборів. Грала мотивація „жертви” – Янукович посилався на те, що Ющенко обливає його брудом і вимагає вибачення. До речі, незрозуміло було, до кого мав звертатися, в свою чергу, за вибаченнями Ющенко – через бруд, який був вилитий на нього до першого туру. Адже весь час Янукович залишався, начебто, „чистим”, бо усю брудну роботу за нього виконували ЗМІ, контрольовані Адміністрацією Президента (що дозволяло навіть штабістам Януковича і навіть у непублічних розмовах відхрещуватися від телевізійних маніпуляцій на користь їхнього кандидата). А антиагітація проти основного опонента Януковича велася так званими технічніми кандидатами на посаду президента.

Але врешті-решт на теледебати Янукович погодився, напевно, усвідомлюючи, що жодні відмовки не задовольнять жагу українців до споглядання теледебатів перед другим туром. Можна спрогнозувати, що якщо навіть дійсно ці теледебати відбудуться – напевно, тільки в офіційному форматі на Першому національному – то Янукович має змінити свій „образ”, хоча б „Тому що лідер” не може бути жертвою. А якщо так і не зміниться ця зворотна гра телеобразів, то за таких умов прем’єр точно не збільшить свій електорат, навіть якщо й надалі зображатиме благородного Дон Кіхота, ображеного вітряками.

Також, швидше за все, сам Янукович не використовуватиме свою політичну рекламу для агітації проти Ющенка. А оскільки тепер кандидатів двоє, технічних немає, то навряд чи з’являться невідомо чиї ролики, на кшталт „сортів України” або „ковбоїв”. Обидва кандидати хочуть залишитися в очах громадян порядними та благородними. Здавалося б, усе просто чудово, і політична реклама проходитиме на рівних та цивілізованих умовах. Але й тут, виявляється, не все так просто. Немає технічних кандидатів? Нічого – на допомогу прийде так звана „соціальна реклама”, яку також можна використати у брудних цілях антиреклами проти кандидата.

„Соціальну рекламу”, яка зараз активно з’являється на наших телеканалах, умовно можна поділити на дві групи. Перша створена для показу Ющенка в негативному світлі, хоча прямо на це ніщо не вказує.

Наприклад, чарівна реклама, де показується шкільне свято: діти сміються, лунає гарна мелодія, і вчителька виголошує патріотичну промову про те, як Україна сама обиратиме свій шлях: „Я за те, щоб нас, європейців за народженням, не вважали європейцями другого сорту”. Хіба це не перегукується з палкими виступами Романа Козака або з антирекламою Ющенка перед першим туром? А на завершення ролика цікавий напис на екрані – „А ви за що?” (нагадує тому що).

А друга група соціальної реклами піарить Януковича. Це така реклама, як „Вперше в Україні” –захоплива розповідь про те, яких неймовірних результатів держава досягла саме зараз, у період прем’єрства Януковича, але цього також ніхто не говорить, а в кадрах про Україну, наче між іншим, з’являється обличчя прем’єра – у якості, мовляв, невід’ємного атрибуту.

То ж на теле арені на початку другого туру усе так само, але все інакше. І кандидати у своїх нових-старих ролях готуються не до гри, а до битви.