Запитання "Детектор медіа": - Що, на ваш погляд, означають для правового та інформаційного простору держави рішення Вищого господарського суду України за скаргами Генпрокуратури щодо отримання ліцезій телеканалами НТН та «Київська Русь?

11 Травня 2005
672
11 Травня 2005
17:27

Запитання "Детектор медіа": - Що, на ваш погляд, означають для правового та інформаційного простору держави рішення Вищого господарського суду України за скаргами Генпрокуратури щодо отримання ліцезій телеканалами НТН та «Київська Русь?

672
Відповідають: Ігор Курус, Тетяна Монтян, Олександр Палій, Григорій Тичина, Тетяна Фоміна (опитування триває). Запитання "Детектор медіа": "Що, на ваш погляд, означають для правового та інформаційного простору держави рішення Вищого господарського суду України по скаргам Генпрокуратури щодо отримання ліцезій телеканалами НТН та «Київська Русь»? Відповідають: Ігор Курус, Тетяна Монтян, Олександр Палій, Григорій Тичина, Тетяна Фоміна (опитування триває).
Запитання "Детектор медіа": - Що, на ваш погляд, означають для правового та інформаційного простору держави рішення Вищого господарського суду України за скаргами Генпрокуратури щодо отримання ліцезій телеканалами НТН та «Київська Русь?
Як вже повідомляла „Детектор медіа”, Вищий господарський суд України 28.04.05р. ухвалив рішення на користь каналу НТН, відхиливши касаційну скаргу Генпрокуратури, яка вимагала визнати незаконним одержання каналом ліцензії на мовлення на 75 частотах через суд. Також Вищий господарський суд України 10.05.05р. не задовільнив касаційну скаргу Генпрокуратури про незаконне отримання ліцензій, знову ж таки, через суд, на право мовлення телеканалом „Київська Русь”.

Як відомо, свого часу ці телеканали отримали ліцензії на мовлення в багатьох містах України, не пройшовши процедуру конкурсного відбору, як того вимагає закон, а через суд, на підставі прорахування за їхній кошт «Укрчастотнаглядом» частот.

Прокоментувати нинішні рішення Вищого господарського суду «ТК» запропонувала експертам.

Ігор Курус, другий заступник голови Національноі ради з питань телебачення та радіомовлення:

- На мою думку, суд ухвалив дивне рішення, та ще й зобов’язав Нацраду з питань ТБ и РМ видати ліцензію на мовлення каналові НТН. Я б назвав цю ситуацію абсурдною. Але вона стосується не тільки каналів НТН і „Київська Русь”. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення має намір звернутися до РНБОУ, щоб припинити практику видачі ліцензій на мовлення через суд, адже йдеться про національну безпеку. Також ми готуємо документи до Верховного суду України.

Тетяна Монтян, юрист:

- Я можу сказати тільки про справу НТН, оскільки з іншими я не ознайомлена. Дуже добре, що суд виніс саме таке рішення, адже подання Генеральної прокуратури було подано з просроченням термінів Але це не знімає проблеми як такої. Адже суд, по суті, підмінює функції Нацради. Чи може суд робити це замість неї? Питання в тому, що натепер в Україні немає механізмів, щоб змусити державний орган виконувати свої обов’язки. Немає й поваги до судів, і їхні ухвали також не виконуються. Думаю, що головне зараз – дбати про виконання ухвал суду, щоб нікому й на гадку не спало їх не виконати. На жаль, поки що про перспективу цієї справи я можу сказати тільки те, що в нашій країні можна оскаржити все що завгодно і куди завгодно. А там – з якої ноги встане суд. Все залежить від того, в який бік подме політичний вітер, якими будуть інтереси влада, яка, хоч і змінилася, проте не змінила загальну систему.

Олександр Палій, координатор Секретаріату Громадської Ради з питань свободи слова та інформації: - За попереднього режиму мали місце очевидні факти порушення законодавства при видачі ліцензій телеканалам "КРТ", НТН та низці інших телеканалів, наближених до представників колишньої влади.

Тому не можна виключати, що виграш телеканалами "КРТ" і НТН судів за справами щодо видачі ліцензій може означати серйозні хиби в діяльності судових органів, зокрема, їхню вразливість до економічного лобіювання.

Як відомо, представники колишньої влади за час свого перебування в ній "накопичили" немалі капітали, які вони і вкладають у ЗМІ та в лобіювання своїх політичних та економічних інтересів.

З іншого боку, програш справ Генпрокуратурою та Нацрадою може означати непрофесійність представлення їхніх позицій у суді та погану підготовку до справ.

Також, можливо, суд побачив складність застосування норм законодавства про порядок видачі ліцензій щодо телеканалів "КРТ" і НТН, у той час, як реальних порушників більше.

Слід відзначити, що дані рішення судів створюють небезпечний прецедент, коли у влади або бізнесу зберігатиметься спокуса отримати ліцензії в незаконний спосіб, в умовах, коли санкції за такі дії, як показали останні рішення судів, фактично, не працюють.

Григорій Тичина, голова Правління ЗАТ телекомпанії „ТЕТ”:

- Я вітаю такі рішення судів. Національна рада з питань ТБ і РМ поширює у суспільстві хибну думку, що, начебто, телекомпанії НТН, „Київська Русь”, ТЕТ одержали через суд ліцензії на мовлення. Але це не так. Суд лише визнав незаконність дій самої Нацради, яка безпідставно відмовляла телекомпаніям у внесенні змін до їхніх діючих ліцензій.

Дійсно, Закон, вимагає, щоб ліцензії на мовлення видавались на підставі конкурсу, і ми проти цього не заперечуємо. Але якщо Нацрада дозволяє телекомпанії прорахувати нові частоти для розвитку її каналу мовлення, який вже проліцензований, - то це зовсім інші речі. Закон визначає, що канал – це сукупність всіх частотних присвоєнь, на яких веде мовлення телерадіоорганізація. Ці три компанії не вимагали нових ліцензій, вони з дозволу Нацради розвивали свій єдиний канал мовлення. Нацрада дозволяла компаніям прораховувати (за їхні гроші!) нові частоти, телевізійники це сумлінно робили. Потім телекомпанії лише просили додати до їхніх діючих ліцензій нові частотні присвоєння. І, за законом, Нарада не має права їм у цьому відмовити. Це і встановили суди.

Для прикладу: єдиний канал мовлення УТ-1, складається з 400 частотних присвоєнь в різних областях України. Хіба на всі ці частоти під час ліцензування оголошувалося 400 окремих конкурсів? Ні, був єдиний конкурс на право мовлення на телеканалі УТ 1. Чому ж зараз Нацрада прагне влаштувати торги навколо кожної окремої частоти, які кілька років з її ж дозволу за власні кошти прорахували телерадіоорганізації? Якби це були частоти, прораховані коштом Нацради - інша справа, будь ласка, влаштовуйте конкурс! А тут - вибачте...

Загалом же за позовами кількох телекомпаній вже 10 судів визнали незаконність відмови Нацради вносити зміни до ліцензій. Десять різних судів, незалежних один від одного, з різними складами суддівських колегій, винесли рішення на користь різних телекомпаній. Рахунок 10:0 не на користь Нацради з питань ТБ і РМ. Це і є найкращим коментарем.

Тетяна Фоміна, юрист Всеукраїнської громадської організації „Незалежна асоціація телерадіомовників”:

- Звичайно, тепер існує можливість розгляду справи у Верховному суді України і ось його рішення вже й буде остаточним. Зараз все залежить від подальших дій Генпрокуратури. Я називаю таке рішення Вищого господарського суду України – дивним. Дивними були і рішення Київського господарського і Київського апеляційного судів, які суперечили чинному законодавству та обставинам справи. Я можу з певністю говорити тільки про ТзОВ „Телестудія „Служба інформації” (НТН), яке вимагало від Національної ради з питань ТБ і РМ внесення змін до ліцензії на мовлення (Додатку), тобто суттєвого розширення переліку каналів, а, по суті, нових самостійних ліцензій, які, за законом, мають отримуватись конкурсним шляхом. І Київський апеляційний і Київський господарський суди порушили Конституцію України, бо суд не має права приймати рішення про надання ліцензії на право мовлення, це прероргатива Нацради з питань ТБ і РМ. Дивно ще й тому, що раніше ці ж самі суди не приймали невірних рішень про надання частот на право телерадіомовлення, в обхід Нацради, яку, до речі, також є за що покритикувати, адже склалася хибна практика, коли телерадіокомпанії звертаються до «Укрчастотнагляду» за прорахунком частот своїм власним коштом, що в подальшому дає їм підстави помилково вважати ці частоти своїми. Чому Нацрада продовжує цю практику - незрозуміло, мабуть, через недофінансування, але цим самим вона не уникатиме нових проблем.

Читайте також:

Канал "КРТ" виграв суд у Генпрокуратури

Донецкая компания "Восток-инвестпром" официально объявила о покупке "TV-Табачук"

Нацрада на порозі нового скандалу?

НТН розвиває свою мережу через суд

Тетяна Лебедєва, Віталій Шевченко: Позиція НТН – це спекуляція

І знову спекуляція...

Відповідь НТН В.Шевченку та Т.Лєбєдєвій
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
672
Читайте також
04.10.2001 13:49
незалежний експерт-дослідник телебачення і радіомовлення
1 705
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду