Напередодні тринадцятої річниці загальнонаціонального телеканала «Інтер» «День» поговорив з Єгором Бенкендорфом, виконавчим продюсером телеканала і людиною, яка всі ці 13 років була безпосереднім учасником і творцем історії телеканала.

- Чи відповідає процес розвитку та обличчя канала загалом вашим уявленням про те, якою має бути «перша кнопка країни»? Що конкретно на «Інтері» свідчить про це?

- Так, «Інтер», безсумнівно, був і залишається «першою кнопкою країни». Про це свідчать, насамперед, наші показники. Показники - це виражена в цифрах любов глядача до нас і ці цифри говорять, що нас люблять, нас дивляться. Що стосується саме «облич каналу» - нещодавно в нашій дружній родині з'явився - прекрасний і респектабельний ведучий Євген Кисельов. Не розповідатиму довго про його достоїнства - їх і так знають усі. Скажу лишень, що його поява підтверджує очевидний факт: «перша кнопка країни» - телеканал «Інтер» збирає найкращих! Уже зараз ми робимо новорічний проект «Козаки» з дотепними жартами від «95-го кварталу». Знімаємо в копродакшені з нашими партнерами декілька телевізійних фільмів і серіалів: «Червоні вітрила», «Паршиві вівці», «Все можливо», «Свати» - ці картини глядач нашого канала побачить наступного року. Активно розвивається напрям документального кіно та розважально-соціальний напрямок. Словом, ідей багато, а їхню реалізацію ви побачите на телеканалі «Інтер». Я впевнений у тому, що насамперед телебачення має відповідати головному принципові - нести в суспільство духовні, культурні цінності. Як-то кажуть, сіяти добро. Зараз ми в процесі підготовки до нового проекту, який з'явиться на Різдво. Скажу лише одне - це буде дуже тепла, добра й світла телепрограма, в якій у родинному колі ми будемо співати колядки, щедрівки. Також цього року, і ви про це дізнаєтеся першими, група «Інтеру» братиме участь у ралі «Париж -Дакар». Команда Андрія Цаплієнка братиме участь нарівні з представниками 80-х країн світу. Також хочу зазначити, що канали, які входять до U.A. Inter Media Group, такі наприклад, як НТН і К1, збільшили свою частку з 1% до 5% і з 2% до 3% відповідно. І незабаром, за моїм особистим переконанням, зможуть конкурувати з такими «старожилами» ринку як «1+1», «Новий канал», СТБ.

- На українців чекає складний виборчий період. Більшість ЗМІ, безперечно, зосередяться на політиці. І без того завантаженому політикою українському суспільству потрібна буде підтримка, ін'єкції «здорового» телепродукту. Наприклад, просвітницьких програм або розмов із інтелектуалами, яких в Україні, дякувати Богу, досить. Чи ставить «Інтер» перед собою цю проблему, і як її вирішуватиме?

- А чому одне повинно суперечити іншому? Наприклад, та ж «Велика політика» - це і політичне шоу і бесіда з інтелектуалом, яким, безсумнівно, є Євген Кисельов, і багато хто з гостей студії. Ми дійсно не хочемо перевантажувати нашого телеглядача політикою, якої, по-моєму, зараз більш ніж достатньо скрізь. Тому ми не плануємо запускати якихось щоденних додаткових політичних телепроектів. Щодо просвітницьких, ми маємо намір працювати в цьому напрямку, щоправда, поки що в нас немає точно намічених планів щодо того, що саме буде, в якому форматі.

- Ви згадали Євгена Кисельова, який нещодавно з'явився на «Інтері». Безперечно, українському глядачеві потрібні професійні журналісти в ефірі. Але яка ситуація щодо вирощування наших власних професіоналів? Адже талантів на українському телебаченні не бракує.

- Ми були б щасливі, якби в нас було більше журналістів такого рівня, як Євген Олексійович, і з радістю запрошували б їх на «Інтер». І свої кадри ми також вирощуємо. Для цього в нас є свій «інкубатор» із назвою «Інтершкола». Я гадаю, що вже дуже скоро результат нашої майже чотирирічної праці глядачі побачать на екранах.

- Нещодавно канал пережив черговий менеджерський катаклізм. Як зміняться орієнтири у зв'язку з цим?

- Мені здається, ми вчинили б не вірно й не професіонально, якби після зміни менеджменту канала відразу кинулися змінювати наші орієнтири. По-друге, було б помилково і неправильно їх змінювати щодо нашої аудиторії. У нас був і є єдиний орієнтир - глядач. І при будь-якому менеджменті орієнтири не зміняться. Ми були й залишимося родинним каналом, орієнтованим на якнайширшу глядацьку аудиторію.

- Останнім часом (у тому числі в зв'язку з виборами, які наближаються) звучать заклики до об'єднання медійного середовища. Але питання в тому, навколо чого об'єднуватися? Як повинна виглядати кооперація українських журналістів і ЗМІ? Яким має бути стрижень?

- Дійсно, зараз в усьому світі помітна тенденція до загального об'єднання. Створюються спілки і об'єднання робітників, лікарів і, в тому числі, журналістів. На мій погляд, головним принципом, стрижнем, як би це не банально звучало, мають бути - чесність, об'єктивність і професіоналізм у всьому, що вони роблять. Одне точно можу сказати - всі профспілки та інші організації, які нав'язуються медіа-співтовариству з боку держави, приречені на неповагу з боку професіоналів. Об'єднання має відбутися природним шляхом і навколо справжніх гуру професії, а не навколо невдах і медіа-чиновників.

- Щороку «День» організовує Міжнародний фотоконкурс і проводить фотовиставку, до висвітлення якої залучаються багато які телеканали, які таким чином об'єднуються навколо правдивого образу України та українців. Чи не вважаєте ви, що це красивий привід для кооперації?

- Абсолютно з вами згоден. Я вважаю, що саме любов до нашої країни - України та її громадян повинна бути основоположною для всіх і вся, що робить кожен із нас у цьому житті. В ефірі нашого телеканала, наприклад, у ранковому шоу в нас є рубрики - «Дивовижна країна». Як не сумно це звучить, але наші громадяни в своїй більшості, на жаль, не знають України, не уявляють які мальовничі місця, багатства таїть вона в собі. У цьому контексті я пригадую одну знакову в цьому сенсі ситуацію, яка розігралася в мене перед очима під час зйомок «Ігор патріотів». Під час перерви знімального процесу один із уболівальників Китаю опустив їхній національний прапор і, вочевидь, знічев'я почав бити ним по своїй нозі. У цей час до нього підбігла китаянка, яка схопила цей прапор і притискуючи його до свого серця, висловила цілковите обурення з приводу такого зневажливого поводження з національним символом. Мені здається, це яскравий приклад поваги й гордості за свій народ і свою країну. Щодо вашої щорічної фотовиставки, то наступного року ми обов'язково підтримаємо її!

Олена Рябець, газета «День»

Фото - day.kiev.ua