У зв’язку з тим, що «UKRN III» спочатку придбала акції й лише потім подала заяву до Антимонопольного комітету, її оштрафували на 21 тисячу гривень. Проте керівництво компанії ця новина зовсім не засмутила. Адже натомість вони отримали офіційне право на об’єднання двох операторів, створивши в результаті одну з наймогутніших телемереж Європи — 650 тисяч абонентів. З’ясувати, звідки взялися гроші, які тепер працюватимуть на столичному «кабельному» ринку, було зовсім непросто. Інтереси «UKRN III» при розгляді питання представляв Костянтин Грицак, керівник групи компаній «Сигма», оскільки кіпрська компанія до цієї групи входить. Сама «Сигма», у свою чергу, є керуючою коштами Українського фонду розвитку. «Походження коштів в Українському фонді розвитку найрізноманітніше. Це, як правило, великі інвестиційні компанії, наприклад, «Соломон Бразерс» і «Меріл Лінч», які інвестують гроші з метою отримання прибутку», — повідомив Костянтин Грицак. Інформація про український капітал у новому проекті не розкривається.

Стартові обсяги інвестування у столичні кабельні мережі задекларовано «новими власниками» на рівні 2 мільйонів доларів. Зокрема, планується налагодити першу в СНД систему цифрового мовлення, а також розширити кількість телеканалів, доступних київським глядачам до 60-и. Проте терміни реалізації цих планів поки не заявлено.

Категорично проти об’єднання двох найбільших операторів кабельних мереж столиці виступило управління зв’язку і телекомунікацій Київської міськадміністрації. Начальник управління Олександр Баранов вважає, що посилення монопольного становища цих компаній на ринку може негативно вплинути на якість послуг. «На сьогодні ці дві компанії на ринку кабельного телебачення показують, що вони не готові надавати якісні послуги. Про це свідчать скарги споживачів. І найголовніше, кияни про це знають з платіжок, у них є ризик позбавитися такої соціально необхідної послуги, як кабельне телебачення», — заявив Баранов. Він також повідомив, що створена столичною владою муніципальна компанія «Київтелесервіс» збирається найближчим часом стати головним конкурентом мереж «КТМ» та «IVK». За бюджетні гроші планується прокласти нові кабельні мережі й модернізувати існуючі, щоб забезпечити жителям столиці вибір між кількома операторами. Згідно із затвердженою міськадміністрацією концепцією, таких операторів у місті повинно бути, як мінімум, три.

У суперечці міськадміністрації проти «UKRN III» Антимонопольний комітет віддав перевагу кіпрській компанії, але, очевидно, цим протистояння не закінчиться. «У власників об’єднаної кабельної мережі немає підтримки міської влади. Без цієї підтримки їм буде дуже важко працювати», — припускає Юрій Шкарлан, член Нацради з телебачення і радіомовлення. На його погляд, немає нічого страшного у появі на кабельному ринку іноземного інвестора, але перспективність проекту залежатиме від уміння бізнесменів домовитися з владою. «Місто повинне чітко і ясно усвідомити правила ведення цього бізнесу і розмовляти з кабельниками мовою їхнього бізнесу, а не керуватися лише своїми інтересами, часто відірваними від реалій», — говорить Шкарлан. Він також зазначив, що найближчим часом Нацрада з’ясує легітимність ліцензій «КТМ» та «IVK», оскільки закон забороняє придбання іноземцями більше 30% українських телекомпаній. У «UKRN III» вже спробували роз’яснити, що телекомпанія і кабельні оператори з подібними назвами — це абсолютно різні компанії, але спокійного життя «кіпріотам» точно чекати не варто.

Президент Союзу кабельних телемереж України Олександр Ляхов бачить у наміченому протистоянні «UKRN III» з міською владою політичну складову. «Це елемент побоювання влади, інстинктивного страху перед бурхливим сплеском багатоканальних технологій. Адже як вони керуватимуть мережею, в якій 60 каналів, і вирішуватимуть, що дивитися, а що не дивитися? І де там будуть рейтинги тієї чи іншої телекомпанії?» — говорить Ляхов. Він не виключає подальшого загострення ситуації.

І все ж Антимонопольний комітет України ухвалив рішення на користь кіпрської компанії, навіть незважаючи на здавалося б монопольне становище новоутвореної структури. Голова київського відділення комітету Микола Лисицький пояснив це наявністю у компанії всіх характеристик, властивих природним монополіям, таким, наприклад, як «Укрзалізниця» або «Київміськводоканал». Так що відступивши від ідеології боротьби з неконкурентним середовищем, Антимонопольний комітет у цьому випадку зробив вибір на користь моделі, яка на сьогоднішній день виглядає економічно більш ефективною. Залишається сподіватися, що економічний ефект швидко відчують глядачі, а Київська міськадміністрація все своє невдоволення рішенням Антимонопольного комітету спрямує на створення могутнього конкурента «UKRN III», а не на боротьбу «за рубильник».

Читайте по темі:

Ещё раз об изменениях кабельного TV в Киеве