- Ми прийшли з тим, що 5 канал залишився на ринку і я думаю, ще довго існуватиме на цьому ринку, незалежно від обставин і політичних ситуацій. Це факт. Нам абсолютно не соромно за те, що ми зробили і за те, що є такий інформаційний канал. Ну, прикростей багато було, є і буде. Приємно, що 5 канал не зрадив своїм глядачам, хоча є певний відтік аудиторії. Ми трохи втратили глядача Західної України, але на те є свої причини і вони у політичній площині, а не в комерційній.

 

- Зараз аудиторія вирівнялася практично по всіх регіонах. Якщо наша аудиторія раніше була переважно - Західна Україна і Київ, то на сьогоднішній день рейтинги по Західній Україні, Півдню і Сходу, практично вирівнялись. Якщо східна аудиторія і південь я не скажу вороже, але специфічно до нас ставились в плані перегляду наших програм і в першу чергу інформаційних, то на сьогодні ця різниця фактично вирівнялась. Я вважаю, що це добре. Також я не вважаю, що ми втратили Західну Україну, яка була налаштована до 5 каналу, як до помаранчевого. Був, можливо, певний перекіс у подачі інформації. Кажу можливо, тому що я все-таки сподіваюся, вирив тоді і вірю зараз, що ми намагалися бути збалансованими, об’єктивними, незаангажованими. Але певна соціальна ситуація, що тоді склалася, десь, можливо, спрацювала і, можливо, не зовсім на користь 5 каналу. Але це, мабуть, не сьогоднішнього дня дискусія і час покаже.

- Я не переконаний в тому, що ми будемо змінювати контент. Ми залишаємось працювати в ніші інформаційного каналу. Контент завжди треба покращувати. Покращувати якість інформаційних матеріалів і збільшувати їх для того, щоб можна було глядачеві дати максимум інформації, що ми й намагаємось робити на сьогоднішній день.

 

- Вони не змінились абсолютно. Можливо, стали більш жорсткіші по відношенню до журналістів. Якщо раніше журналісти прикривалися редакційною політикою 5 каналу, то зараз вони її виконують, тому що за тим дуже багато було небезпеки. До прикладу. Якщо наші журналісти і ведучі каналу зловживали оціночними судженнями, а це було, то на сьогодні вони фактично зникли. Я переконаний що в інформаційних програмах оціночні судження і коментарі журналістів чи ведучих – це речі неприйнятні. Ми не повинні вчити. Глядачі мають самі робити висновки, не треба їм нав’язувати свою думку.

 

- Більшість експертів і телекритиків критично оцінюють якість інформаційних і інформаційно-аналітичних програм українського телебачення. Ви згодні з такою позицією?

- Я би порадив цим експертам попрацювати в інформаційних програмах і зокрема на телебаченні, для того, щоб вони самі зрозуміли, що воно таке. Тому що легко критикувати, але я довіряю людям-практикам, які пройшли телевізійну кухню і знають, «звідки ноги ростуть». По-різному можна оцінювати новини, що виходять загалом в інформаційному просторі України - на різних каналах вони абсолютно різні. Це стосується в першу чергу подачі інформації кожний подієвий факт подається по-різному різними каналами, дуже рідко буває, коли навіть суть інформації співпадає.

 

- Але ж є певні стандарти…

- Звичайно, але кожен керується своїми стандартами. Ми керуємось тими стандартам, що набули ще в 2003 році, коли підписали засади інформаційної політики, і намагаємось їх виконувати. Оце є важливо. Пару років тому я їхав в автомобілі і на радіо «Ера» слухав програму з нагоди річниці ВВС – інтерв’ю з журналістами, які працюють в Українській службі радіо ВВС. І вони сказали дуже цікаву річ: «Те, що нас учили в інститутах за радянських часів і вчать до тепер – це дурниці. Найголовніше, чого ми навчилися тут – говорити правду і не прикрашати цю правду нічим». А в нас часом намагаються прикрасити, або навпаки замовчати. Говорити правду, бути максимально об’єктивним і незаангажованими. Я не кажу в даному випадку про політику, це стосується всіх сфер життя людини. Абсолютно. Інформацію можна подати так, що нею можна вбити.

 

- Я утримаюсь поки що від цього коментаря. Тому що кожен день інформаційна служба і шеф-редактор працюють над вдосконаленням тієї інформації, яка виходить в ефір.

- А суть не в тому, чи з’являться свіжі шоу, чи нові проекти на каналі. Я хотів би, щоб всі зрозуміли дуже просту істину – це є інформаційний канал і шарахатись постійно в бік оновлення, збільшення програмного продукту – я не бачу в тому, за великим рахунком, потреби. Треба зробити так, щоб ті програми, у першу чергу новини, що виходять на 5 каналі і довколановинний продукт відповідали запитам глядачів.

- Так, звичайно. Вони будуть. Я не готовий сказати, коли саме, але те, що в найближчій перспективі вони з’являться - факт. Ми не видаємо з кожним сезоном на гора багато нових проектів, це може бути один-два, але ми намагаємось, щоб кожен з цих проектів був соціально важливим і щоб його хотіли дивитися.

- Та перед кожним сезоном стільки ідей подаються і працівниками, і ззовні. Дуже багато. Але це не факт, що вони можуть з’явитись в ефірі.

 

- Головне щоб ці проекти були значимі, як мінімум на рівні ідеї. Щоб можна було в першу чергу відчути, а потім зрозуміти, що цей проект не запускається просто задля того, аби задовольнити чиїсь амбіції чи потреби, або просто заповнити ефір. Ну, як приклад, мали проект «Проти всіх».. Це був коштовний проект, але він не виправдав себе. Христя Бондаренко зараз зробила проект «На межі» і це один з найрейтинговіших продуктів на каналі. Це соціальний проект і такі проекти потрібні не лише на 5 каналі, тому що чим ближче до людей, тим більше ми їх пізнаємо.

 

- Так. Є власні проекти, які виробляються каналом - «На межі», «Велика політика», «Особливо небезпечно». Це ті проекти що вже мають стабільну аудиторію і гріх їх було би знімати з ефіру. Ніколи не стояло питання про це. І багато є продакшнів. Рівень їх проектів не завжди задовольняє. Але це кропітка робота. І навіть в цьому сезоні біля 5 проектів ми зняли з ефіру.

 

- Ми ніколи не ганялись за високими рейтингами. Це нереально. Доля нішевого каналу на ринку, чи-то музичного, чи-то спортивного, чи-то інформаційного, будь-якого, прогнозується з точністю до кількох відсотків - 1-2.

 

- Абсолютно влаштовує.

 

- Як до амбіцій, то треба кидати цю справу і йти в нішу, яка давно зайнята і там не можна очікувати також на високі рейтинги. Практика показує. Неважко відкрити і подивитись ті рейтинги, що приходять кожен день. Подивіться, до якої долі зійшли ті канали, що змінили формати.

 

Власне, для того щоб утримати глядача, навіть того що є, його треба дивувати час від часу.

Не треба дивувати. Просто треба давати якісний продукт, який люди будуть дивитися. Якщо 5 канал зараз перейде і буде давати жовті новини замість тих, до яких звик наш глядач, чи кримінальні новини, то їх дивитись тут ніхто не буде, їх дивитимуться на інших каналах.

 

- Чи може бути кримінал кращим – це складне питання. Справа в тому, що аудиторія на це ведеться, вона хоче цього і практика показує, що їх дивляться. Але чи це добре. Краще ми будемо робити новини для всіх. Я собі уявляю на хвилю 22 випуски новин – вбили, зґвалтували, повісили, розтерзали. Хто це буде дивитись? І куди ми докотимось і не тільки ми? Скільки можна свідомість людини переобтяжувати агресією? Стільки агресії на наших каналах, а її дуже багато, а буде ще більше.

 

- Очевидно й так. А звідки воно все йде?

 

- А звідти. Ну, надивилися голлівудських фільмів, московських серіалів. А які ті серіали? Які несуть добро?

 

- Ну, хтось, певно, працює над психологією українського народу.

- Є, мабуть, технологи. Наплодили їх. Раніше ж такого не було.

 

- Боронь Боже.

 

- Я їм співчуваю і бажаю успіхів. А чи вони конкуренти? Та будь-який канал, що продукує новини є конкурентом, тому що у будь-якому випадку відтягує аудиторію.

 

- Це абсолютно закономірний процес. Я не так багато знаю людей, які б весь час працювали на одному каналі. Є винятки, звичайно, у тому числі і на цьому каналі є люди, які працюють з перших днів його створення. Навіть не з 2003, а з 1997 року. А з 2003 року, ми підрахували до річниці каналу, цих людей, які вже 5 років працюють на каналі 48 осіб. Багато це чи мало…

 

- Зараз виконуючим обов’язки шеф-редактора є Володя Мжельський. Випробний термін, який складав три місяці, підходить до кінця і ближчим часом прийматиметься рішення.

 

- Будемо сподіватись, що так. А далі залежить від нього. Він хороший організатор. Усі вони талановиті хлопці - від Шевченка до Народецького, які відпрацювали на цій посаді. Але за всі часи існування посади шеф-редактора каналу це чи не єдина людина, якій просто вдалось нормально організувати, як менеджеру, роботу ньюз-руму, що є дуже важливим.

- Були і є. Не факт, що ми звідси переїдемо. Але те, що ми будемо розширюватися і будуватимемо АСК, правда. Зараз все відбувається на рівні переговорів. Думаю, що найближчим часом буде прийняте рішення, де це буде.

 

- Посада старт-продюсера поки що вакантна. Чи будемо ми когось шукати на цю посаду – не готовий сказати.

 

- Не переконаний. Ця посада потрібна на будь-якому каналі. Дарка Чепак була тут на своєму місці. Але вона вирішила попробувати себе в новому проекті. Проект, очевидно, досить цікавий, як для неї.

- Канал без генпродюсера не може існувати. Але людей, здатних обійняти цю посаду на ринку не так багато.

- Звичайно, з переходом на цифрове мовлення це буде два окремих канали.

 

- Звісно ведеться. Один канал буде інформаційним. Більше поки що не розповім.

 

- Причини чисто комерційні. Розділивши свого часу програму, ми сподівались виграти на рекламному блоці. Практика показала, що ми помилились, тому вирішили повернутись до попереднього формату.