Ухвалений Верховною Радою закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб і публічних діячів» (законопроект № 5114) стане перевіркою на чесність для власників ЗМІ. Таку думку висловив юрист Інституту медіа права (ІМП) Ігор Розкладай. При цьому він зазначив, що прийняття законопроекту такого роду може стати кроком України до впровадження соціальної відповідальності у медіасередовищі.

«Слід зауважити, що західний світ базується на довірі. Тобто, ти сам відповідаєш за свої вчинки, і, в нашому випадку, за інформацію, яку ти вказуєш про кінцевого вигодоотримувача. Очевидно, що якщо хтось - конкурент або журналіст - виявить, що ти збрехав, на тебе покладатимуться санкції», - зазначив Ігор Розкладай.

На думку юриста, новий закон стане «перевіркою медіасфери на вошивість». «Багато років ми чули тези на кшталт «Навіщо та медіавласність - хіба ми не знаємо хто власник каналу?». З іншого боку, дуже хотілося б побачити, що вкаже в графі «вигодоотримувач», приміром, «Зеонбуд», і чи побачимо ми там прізвища людей, з якими пов'язують цю компанію», - повідомив пан Розкладай.

Водночас, він зауважив, що існують проблеми, які закон подолати не здатен. «По-перше, це «казус Гужви», коли реальний власник начебто відомий, але інформація саме про кінцевого вигодоодержувача може бути недосяжною. По-друге, це друковані ЗМІ. Український закон про пресу визначив багаторівневу систему, в якій є засновник ЗМІ, його редакція і видавець. При чому заснування друкованого медіа - це лише заснування назви, без створення юридичної особи, а далі ця назва передається редакції, яка, власне, й займається підготовкою видання», - повідомив медіаюрист.

При цьому Ігор Розкладай зазначив, що це може бути як та особа, що зареєструвала назву, так будь-яка інша особа. На його думку, може скластися ситуація, за якої інформація про власність на редакцію буде відома, в той час як сам «засновник» назви може залишитись в тіні. «В цілому, ухвалення такого закону - це достатньо прогресивний крок, але як показує практика, слід добитися не лише ухвалення закону, але і його виконання.  І в цьому наше спільне завдання», - повідомив пан Розкладай.

Нагадаємо, закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб і публічних діячів», було ухвалено 14 жовтня в другому читанні. Документ вносить до Господарського кодексу, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального Кодексу, законів «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» низку змін, які спрямовані на встановлення механізму  виявлення фізичної особи - кінцевого вигодоодержувача, а також вільного доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зокрема, закон вводить термін «кінцевий вигодоодержувач юридичної особи» і передбачає внесення до Єдиного державного реєстру інформації про таких осіб. Ним також передбачається адміністративна відповідальність за ненадання такої інформації.

Як зазначала головний юридичний консультант НСЖУ Тетяна Котюжинська, зміни, внесені до законів, стосуватимуться будь-якого типу підприємства, в тому числі і ЗМІ. За словами пані Котюжинської, ефективність закону залежатиме в першу чергу від прописаних механізмів із його дотримання. На думку керуючого партнера юридичної компанії «Prove Group» Владислава Кочкарова, великі компанії все одно будуть здатні приховати інформацію про своїх власників за допомогою використання офшорних зон та номінальних власників.

«Детектор медіа»