Національна рада з питань телебачення і радіомовлення спонукає конотопську телекомпанію «Мистецько-інформаційний РТВ-центр "Вежа"» судитися з провайдером і оператором цифрових мультиплексів - компанією «Зеонбуд». Про це йшлося під час засідання Нацради 9 жовтня, де розглядалися результати позапланової перевірки компанії.

Перевірка зафіксувала відсутність цифрового ефірного мовлення. Причому, за даними Нацради, мовлення не ведеться вже понад два роки.

У компанії пояснили, що не здійснюють мовлення через фінансові суперечності із «Зеонбудом». Після початку мовлення «Вежа» виявила, що цифровий сигнал у Конотопі є неякісним. Річ у тім, що мовник перемагав у конкурсі на мовлення в мультиплексі МХ-5 у місті Бахмачі, а телевежа знаходиться в селі Тиниця Бахмацького району. Як пояснили у «Вежі», вони зверталися і до Нацради, і до «Зеонбуду» з проханням надати дозвіл на встановлення власного передавача або розглянути інші варіанти розміщення передавачів «Зеонбуду».

«Станція стоїть у 30 кілометрах під Бахмачем, а не в Бахмачі. Ми передаємо сигнал до Бахмача з Конотопа через лінії МТС. Що стосується МТС, то сигнал іде нормальний. А сигнал від «Зеонбуду» - поганий», - сказала на засіданні Нацради головний редактор «Вежі». За її словами, компанія зверталася до відповідного відомства, яке надало підтвердження поганої якості сигналу в Конотопі. Втім, наголосила вона, вести діалог із «Зеонбудом» було дуже складно.

В апараті Нацради зауважили, що «Вежа», яка здійсню аналогове мовлення в Конотопі, взяла участь у конкурсі в Бахмачі. За ліцензією, територія розповсюдження сигналу компанії в МХ-5 - Бахмач і прилеглі райони. «І відсутність сигналу в Конотопі не є порушенням з боку "Зеонбуду"», - вважає член Нацради Олександр Ільяшенко.

Голова Нацради Юрій Артеменко висловив здивування, чому компанія не зверталася до суду проти компанії «Зеонбуд». «Ми повідомляли "Зеонбуду", що звернемося до суду, але так і не звернулися. Хотіли й намагалися якось вирішити це питання», - сказала головний редактор «Вежі». Згодом у процесі спілкування із членами Нацради вона пояснила: «Ми найбільше боялися фінансових питань. У нас така сума боргу, що ми відтягували із судом».

Заступник голови Нацради Григорій Шверк пропонував оголосити компанії попередження, щоб стимулювати її врешті-решт вирішити питання з мовленням. Тоді голова Нацради запитав, коли компанія подасть до суду на «Зеонбуд». «Приїжджаємо - і звертаємося», - пообіцяла представник компанії. «Тоді в мене пропозиція - взяти до відома (результати перевірки. - ТК)», - сказав Юрій Артеменко.

Член Нацради Олег Черниш погодився з паном Артеменком. «Я хочу підтримати представника компанії: ми знаємо, як мовники підписували угоди з абонентською скринькою «Зеонбуду» і що ніякого діалогу немає», - пояснив він.

Олександр Ільяшенко наполягав на попередженні: «Бо завтра до нас прийде будь-яка компанія і скаже: в місті Ікс у нас є мовлення, а в прилеглому районі - немає».

Під час голосування за оголошення попередження проголосували четверо з шести членів Нацради, Юрій Артеменко та Олег Черниш - проти.

Юрій Артеменко запропонував колегам взяти до відома наявність порушень і дати компанії два тижні на те, щоб почати судовий процес.

«Ми не можемо рекомендувати компанії звертатися до суду - фактично ми тиснемо на компанію», - зауважила член Нацради Катерина Котенко. Втім, пан Артеменко вважає, що це не тиск, а бажання самої компанії.

«Чому до суду не подавали? Бо боялися "Зеонбуду" в ті часи, - переконував колег Юрій Артеменко. - Якщо вони подають до суду, тоді й інші компанії будуть виходити в судову площину. І хай "Зеонбуд" у суді доводить і покриття, й інші речі».

За пропозицію взяти до відома віддали свої голоси лише Юрій Артеменко й Олег Черниш.

Після продовження дискусії Нацрада переголосувала рішення, і за взяття до відома наявності порушень проголосували вже п'ятеро членів Нацради, утримався - Олександр Ільяшенко. Компанії дали місяць на усунення порушень.

Насамкінець Олег Черниш запропонував мовнику звернутися із заявою про анулювання цифрової ліцензії та переоформлення аналогової ліцензії на цифрову. Зі слів пана Черниша, після відключення аналогового мовлення вивільняться частоти і буде можливість здійснити таке переоформлення.

«Детектор медіа»