Інститут масової інформації (ІМІ) стверджує, що заступники начальника Управління МВС України в Миколаївській області, полковники Артур Войтенко і Михайло Черняк не повідомили інтернет-виданню «Преступности.НЕТ» інформацію, скільки співробітників спецроти міліції (колишній «Беркут») відмовилися їхати за наказом на службу в зону проведення антитерористичної операції (АТО), і скільки з них були звільнені. Про це йдеться на сайті ІМІ.

Як повідомляє регіональний кореспондент ІМІ, Артур Войтенко і Михайло Черняк відмовляються повідомити, скільки бійців на сьогоднішній день залишилося працювати в миколаївській спецроті міліції. Так, на запит кореспондента «Преступности.НЕТ» Андрія Лохматова від 19 липня цього року на ім'я колишнього начальника обласного УМВС Артура Мерікова, скільки осіб служать в спецроті міліції, чи достовірна інформація, що близько 80% співробітників спецроти відмовилися їхати в зону АТО і які рішення щодо них були прийняті керівництвом УМВС, Артур Войтенко відповів, що 23 червня Миколаївське облуправління міліції отримало вказівку від МВС про необхідність відправки групи співробітників спецроти міліції для виконання завдань на Донбасі.

Начальник УМВС, як відповів Артур Войтенко, видав наказ, згідно якого 26 червня «вказану кількість» співробітників спецпідрозділу було направлено у відрядження. На решту питань полковник не відповів, вказавши, що це службова інформація, а також пославшись на внутрішній наказ МВС від 14 травня 2012 року.

У зв'язку з цим журналіст направив скаргу міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову з вимогою зобов'язати керівництво миколаївської міліції дати повну і достовірну інформацію на запит. Проте скарга була перенаправлена керівництву Миколаївського обласного УМВС, на дії якого була складена скарга.

3 вересня на скаргу відповів інший заступник глави миколаївського обласного УМВС Михайло Черняк, який повторив, що запитувана інформація є службовою. Він також додав, що, відмовляючи в отриманні інформації, він не бачить порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Разом з тим пан Черняк додав, що «у зв'язку з реформуванням колишнього спецпідрозділу міліції "Беркут" в спеціальну роту міліції та отриманням наказу про відрядження в райони проведення антитерористичної операції, деякі співробітники спецроти міліції УМВС були звільнені з органів внутрішніх справ або переведені в інші підрозділи». Однак, скільки саме було таких співробітників і скільки взагалі людей працюють в спецроті міліції, отримуючи зарплати з бюджету, керівництво миколаївського обласного УМВС не відповіло.

При цьому в своїй відповіді на скаргу Михайло Черняк підкреслив, що «спеціальна рота міліції УМВС була і є боєздатним підрозділом, співробітники якої є відданими народові України».

«З початку проведення АТО переважна більшість співробітників підрозділу вже брали участь в несенні служби в районах АТО, а частина з них і нині продовжують виконувати свої службові обов'язки в цих районах», - заявив замначальника Миколаївського обласного управління міліції Михайло Черняк.

Водночас, як стверджує кореспонднт ІМІ, більшість бійців спецпідрозділу «Сокіл» Миколаївського обласного управління міліції звільнилися, відмовившись їхати на схід України. Крім того, за інформацією ІМІ, як мінімум один екс-боєць миколаївського спецполку внутрішніх військ ВЧ 3039, який також служив у «Беркуті», сьогодні воює на стороні терористів «ДНР». Бійці миколаївського «Беркута» в березні цього року пройшли переаттастацію і продовжили служити у спецроті міліції.

Медіаюрист ІМІ Максим Ратушний прокоментував ситуацію із приховуванням інформації: «У даному випадку розпорядник інформації, посилаючись на належність запитуваної інформації до службової, відмовив у наданні інформації запитувачеві інформації. Проте розпорядник жодним чином не аргументував те, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом (у тому числі й не використано трискладовий тест, закріплений у законодавстві, що регулює питання доступу до публічної інформації) - така практика є звичною для випадків, коли розпорядник відмовляється надати інформацію».

За його словами, у даній ситуації є можливим звернення до суду з метою захисту свого права на доступ до інформації та оскарження відмови у наданні запитуваної інформації.

«Детектор медіа»