Медійні організації вимагають формування Нацради виключно з представників громадськості

Медійні організації вимагають формування Нацради виключно з представників громадськості

20 Травня 2014
4045

Медійні організації вимагають формування Нацради виключно з представників громадськості

4045
Медійні організації вимагають формування Нацради виключно з представників громадськості
Медійні організації вимагають формування Нацради виключно з представників громадськості

13 медійних організацій, які 16 травня підписали Меморандум щодо обрання членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, вимагають від фракцій і груп Верховної Ради і кандидатів у Президенти України сформувати цей регуляторний орган виключно з представників громадських організацій. Про це учасники меморандуму заявили на прес-конференції 20 травня.

 

Сьогодні, 20 травня, учасники меморандуму звернуться до депутатських фракцій і груп із закликом дотримуватися меморандуму і послуговуватися визначеними в ньому критеріями при виборі членів Нацради, а також до кандидатів у президенти із закликом публічно підтримати цей документ.

 

Нагадаємо, що такими критеріями для майбутніх членів у Нацраду є: професійність, доброчесність, визнання важливої ролі громадськості в регулюванні телерадіомовлення в Україні. Водночас, на думку медіаспільноти, не можуть стати представниками Нацради люди, які: працювали/працюють у Нацраді або були її членами; працювали/працюють в Держкомтелерадіо; є членами партій, фракцій, працювали/працюють в апараті партії або помічниками народних депутатів (помічників на громадських засадах); працювали або були керівниками чи власниками телерадіоорганізацій з 1 січня 2010 року по дату висунення включно.

 

Катерина М'ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників, кандидат на посаду члена Нацради, підтриманий учасниками меморандуму, нагадала, що майже завжди в минулому регуляторний орган у сфері телерадіомовлення представляв або певні медійні, або певні політико-фінансові групи. І ця практика має нарешті бути припинена, а члени Нацради мають бути справді незалежними.

 

«Якщо не змінити принципи призначення до Нацради та не ввести обов'язкові громадські обговорення кожного проекта її рішення, Нацрада лишатиметься лобістсько-каральним органом. Нацрада має спиратися на органи саморегулювання журналістів і медіагалузі. Проекти рішень мають оприлюднюватися мінімум за тиждень до голосування для розгляду і внесення пропозицій від громадськості, а в прийнятих рішеннях має бути викладена мотивація, чому ті чи інші пропозиції ГО Нацрада враховує або ні. Тоді Нацрада перестане бути сакральним органом, до якого потрібно «ввести своїх людей» для гарантування власності або отримання нових ліцензій», - заявила Тетяна Котюжинська, секретар Національної спілки журналістів України, кандидат на посаду члена Нацради, підтриманий учасниками меморандуму.

 

Учасники меморандуму: Тарас Шевченко, Оксана Приходько, Катерина М'ясникова, Тетяна Попова

 

Пані Котюжинська нагадала, як у 2010 році громадськість висувала своїх кандидатів до Нацради, але також своїх представників висунули депутатські фракції, і троє з чотирьох висуванців фракцій навіть не отримали рекомендацій парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, оскільки не мали відповідного досвіду роботи (як Ірина Опілат чи Євген Баранов) або відповідної освіти (у комітету були сумніви щодо автентичності диплому Оксани Єлманової-Калетник). Але незважаючи на відсутність рекомендацій комітету, всі кандидатури були винесені на голосування в сесійний зал і стали членами Нацради. А представники громадськості до Нацради не пройшли.

 

Нині кандидатів, підтриманих учасниками меморандуму, шестеро: Ольга Герасим'юк, Костянтин Грицак, Катерина Котенко, Тетяна Котюжинська, Катерина М'ясникова і Тарас Шевченко. Загалом же до Комітету з питань свободи слова та інформації надійшли документи від 18 претендентів на посаду члена Нацради.

 

Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права та ще один кандидат на посаду члена Нацради, підтриманий учасниками меморандуму, був одним з авторів закону про Нацраду 2005 року й особисто виписував процедуру відбору членів Нацради. «Ми прописали механізм громадського висування, але поки що жодного успіху при висуванні таких кандидатур не було. Крім того, у законі, який ми писали, не було права фракцій висувати своїх кандидатів, натомість було право 45 депутатів не висування (але ця норма не пройшла в закон). Зараз ми бачимо, що фракції намаються розподілити своїх кандидатів у Нацраді за квотним принципом», - зауважив пан Шевченко.

 

На думку пана Шевченка, хибною також є норма, до якої нещодавно повернувся парламент - можливість Верховної Ради і Президента в будь-який момент звільняти членів Нацради, незалежно один від одного. «Це вже було у 2005 році, коли звільняли тих, хто не слухався. Ця норма суперечить рекомендаціям Ради Європи. Адже члени Нацради мають призначатися на підставі ретельного відбору з урахуванням їхньої кваліфікації, а далі мають бути незалежними від політичної відповідальності. Але ми дійшли до того, що потрібно було змінити членів Нацради, тому що їх призначення відбулося з порушеннями», - пояснив він.

 

Нагадаємо, що 7 травня було припинено повноваження чотирьох членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, призначених Верховною Радою України: Євгена Баранова, Ірини Опілат, Миколи Фартушного і Вікторії Георгієвської. 8 травня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації оголосив відбір кандидатур на заміщення чотирьох вакантних посад членів Національної ради. Конкурс тривав до 18 травня. Суб'єктами права подання кандидатур на посаду члена Національної ради є депутатські фракції у Верховній Раді України та всеукраїнські об'єднання громадян у галузі діяльності засобів масової інформації. Загалом було висунуто 18 кандидатів. Комітет розгляне кандидатури на членство в Нацраді 21 травня.

 

«Детектор медіа»

 

Фото - Оксани Крячко, НАМ

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4045
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду