Кандидат у члени Нацради від «Стоп цензурі!» Тарас Шевченко презентував свою програму діяльності

Кандидат у члени Нацради від «Стоп цензурі!» Тарас Шевченко презентував свою програму діяльності

16 Травня 2014
6033

Кандидат у члени Нацради від «Стоп цензурі!» Тарас Шевченко презентував свою програму діяльності

6033
Кандидат у члени Нацради від «Стоп цензурі!» Тарас Шевченко презентував свою програму діяльності
Кандидат у члени Нацради від «Стоп цензурі!» Тарас Шевченко презентував свою програму діяльності

Кандидат на посаду члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від журналістського руху «Стоп цензурі!», директор Інституту медіа права Тарас Шевченко визначив 15 пріоритетів діяльності регуляторного органу, які склали програму діяльності його як кандидата в члени Нацради. Свою програму він оприлюднив на прес-конференції сьогодні, 16 травня.

 

Це такі 15 пріоритетів:

1. Захист інформаційного простору - у тому числі співпраця з Генеральною прокуратурою України в розслідуванні ознак злочинів у діяльності іноземних та українських телерадіокомпаній.

2. Прозорість медіа власності - ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України.

3. Впровадження суспільного мовлення.

4. Контроль за ЗМІ під час виборів - не лише контроль, а й винесення порад, як мають діяти ЗМІ під час виборів.

5. Захист прав журналістів, а не власників телеканалів і радіостанцій.

6. Чітке дотримання рекламного законодавства - у тому числі контроль за рекламою алкоголю.

7. Запровадження цифрового мовлення - у тому числі можливе переліцензування оператора цифрового ТБ, компанії «Зеонбуд» і виправлення недоліків цифрового конкурсу: компанії, які вчасно не розпочали мовлення, мають втратити ліцензії.

8. Захист інтересів місцевих телерадіокомпаній.

9. Скасування непотрібних змін до ліцензій - спрощення і дерегуляція ведення бізнесу, внесення інформації шляхом повідомлення до державного реєстру.

10. Зняття несправедливих обмежень на участь у конкурсах - зменшення суми ліцензійного збору з 10% до 1% (оскільки закон говорить про суму ліцензійного збору «до 10%»).

11. Лібералізація системи автоматичного продовження ліцензій - зміни норм закону, за якими будь-які попередження блокують право компанії автоматично продовжувати ліцензії, що призвело до того, що нині жодні великі компанії не отримують попереджень, натомість для невеликих опозиційних компаній це є способом позбавлення ліцензій (як «Чорноморська ТРК» або чернівецька ТВА).

12. Запровадження штрафів - у всіх країнах штрафи є основною санкцією, яку накладають регулятори.

13. Ефективний розгляд скарг глядачів і слухачів (у тому числі скарг щодо змісту програм) - санкції мають накладатися насамперед на підставі скарг, а не власних моніторингів Нацради.

14. Співпраця з інститутами громадянського суспільства - посилення співпраці з Громадською радою при Нацраді.

15. Європейська інтеграція - адаптація українського законодавства до вимог ЄС.

 

«Крім того, що рух "Стоп цензурі!" висунув мене кандидатом, низка медійних організацій підписали меморандум, у якому висунули критерії, яким мають відповідати кандидати до Нацради. До цих критеріїв у першу чергу входять професійність, доброчесність, визнання важливої ролі громадськості у регулюванні телерадіомовлення, - розповів Тарас Шевченко. - А також критерії того, хто не може стати членом Нацради. Це особи, які займали або займають посади члена Нацради, представника Нацради, працюють або працювали в Нацраді; які працюють або працювали в Держкомтелерадіо; які є членами партій або фракцій; які були керівниками або власниками телерадіокомпаній. Ці критерії відповідають рекомендаціям Ради Європи, оскільки такий орган як Нацрада має бути незалежним від влади і бізнесу в регулюванні телебачення і радіомовлення».

 

Тарас Шевченко, Зураб Аласанія, Наталя Соколенко, Наталія Лигачова

 

Рух «Стоп цензурі!» підтримав Тараса Шевченка, тому що вважає його професіоналом, який найкраще годиться саме для Нацради з питань телебачення і радіомовлення, повідомила журналістка «Громадського радіо», член «Стоп цензурі!» Наталя Соколенко. «Наскільки відомо, кандидатури вже розподілені між фракціями. Там є журналісти, є артисти, прекрасні люди, яких я дуже поважаю. Але я вважаю, що саме в Національну раду з питань телебачення і радіомовлення мають кандидуватися в першу чергу медіаюристи, а артисти можуть проявляти себе в інших наглядових радах, національних радах, ближчих за спеціальністю. Доки артисти будуть вникати в суть справи (і чи вникнуть - це теж питання), їх просто можуть використати втемну, навіть якщо вони будуть думати, що залишаються чесними людьми. Брак професійної підготовки є великою загрозою», - зауважила вона.

 

«Стоп цензурі!» вирішив зосередитися на одному кандидаті, оскільки це збільшує шанси на те, щоб цього кандидата обрала Верховна Рада, пояснила голова правління ГО «Детектор медіа», шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова. «Ефективно, на мою думку, якщо такий авторитетний рух, як «Стоп цензурі!», висуне все-таки одну кандидатуру, і ми покажемо, що ми єдині, що багато з нас здатні відмовитися від амбіцій, зняти свої кандидатури. Тоді це свідчитиме про те, що ми довіряємо цій людині, хочемо, щоб ця людина перемогла в конкурсі і щоб до нашої думки дослухалися», - сказала вона.

 

Важливими пунктами програми Тараса Шевченка є контроль Нацради за ЗМІ, у тому числі за контентом мовників, а також розгляд скарг, додала шеф-редактор «Детектор медіа». «Відмова Нацради під надуманими приводами, що вони не втручаються в контент, розв'язувала телекомпаніям руки для будь-яких порушень. Доходить до смішного: публічні звернення «Детектор медіа» щодо порушення журналістських стандартів телекомпаніями трактуються як тиск. Але тільки в неправильно вибудуваній системі суспільства і приватних телекомпаній можуть публічно про це говорити представники мовників. Я уявляю, яка була б реакція, якби якась західна телекомпанія заявила, що думка телеглядачів - це тиск на їхню редакційну політику. Там навпаки - найважніший розгляд і публічна відповідь одразу на скарги», - сказала вона.

 

На думку пані Лигачової, Тарас Шевченко - найбільш підготовлений з усіх представників медійних організацій для того, щоб бути членом Нацради. Водночас вона назвала пана Шевченка людиною, яка не піде на компроміси і з якою не можна буде домовлятися за допомогою «телефонного права». «У парламенту є всі підстави зробити такий само крок, як зробив нещодавно Кабмін, який дослухався до рекомендацій «Стоп цензурі!» та інших медійних організацій і призначив Зураба Аласанію керувати НТКУ», - сказала пані Лигачова.

 

Тарас Шевченко, Зураб Аласанія, Наталя Соколенко, Наталія Лигачова

 

Журналістська спільнота не грає в політичні ігри та не вміє лобіювати, але все одно розраховує на свого кандидата, заявив генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія. «Якщо знову почнеться політична гра, ми знову не отримаємо ту Нацраду, яка повинна видавати ліцензії. Ми розуміємо, що в нас як у медійної спільноти не так багато шансів проштовхнути свого кандитата, тому що це не наші ігри, ми не вміємо лобіювати. Але часи змінилися. Можливо, ми й можемо щось зробити. Ми можемо принаймні заявити Тараса зараз, щоб вони (влада) мали на увазі, що ми стежимо і пильнуємо за тим, що відбувається в політиці. Тарас - найкращий претендент, тому що він не дасть Нацраді робити те, що вони робили всі ці роки», - сказав пан Аласанія.

 

Тарас Шевченко нагадав, що у 2010 році, коли він і Наталія Лигачова висувалися журналістською спільнотою в члени Нацради, нинішня влада була на той момент в опозиції, і вона віддала свої голоси за представників громадськості, розуміючи, що вони все одно не пройдуть, не набравши голосів представників тодішньої влади. «Хочемо зараз закликати їх ще раз проголосувати і продемонструвати, що їхня позиція після переходу у владу не змінилася», - закликав він депутатів.

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6033
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду