Підтримка Європейською комісією проектів про порушення свободи й плюралізму медіа й забезпечення практичної підтримки журналістів - підстава для країн ЄС відзначати Всесвітній день свободи преси, вважають «сторожові пси» демократії. Однак нові дослідження законодавства про дифамацію та його його здійснення виявляють у цій сфері «слона у посудній лавці». Такого висновку дійшов в інформаційно-аналітичній розробці Міжнародний інститут преси (ІРІ), аналізуючи започатковані на гранти Єврокомісії проекти, зосереджені на становищі медіа у 28 країнах-членах Євросоюзу та 5 країнах-претендентах.

Попередні результати дослідження IPI та Центру з вивчення інформації й комунікаційних досліджень (the Center for Media and Communications Studies - CMCS) Центрально-Європейського університету у Будапешті (Central European University) показали, що у законодавстві країн ЄС й досі поширене кримінальне законодавство стосовно дифамації, наклепу й образ. У багатьох випадках воно суперечить міжнародним та європейським стандартам.

Більш того, інший проект - «Мережа безпеки для європейських журналістів» (Safety Net for European Journalists) зафіксував напади на репортерів, що становить серйозну проблему для свободи преси в Європі. Дослідження і діяльність на місцях філії Медіа-організації Південно-Східної Європи (SEEMO) Osservatorio Balcani e Caucaso та Ossigeno per l'Informazione та д-ра Євгенії Сьяпери (Eugenia Siapera) з Дублінського університету (Dublin City University) розкрили те, що журналісти по всій Південно-Східній Європі, у Туреччині та Італії часто зіштовхуються з публічними погрозами й тиском. Це визначає необхідність міжнародної підтримки.

«Свобода медіа та плюралізм, на жаль, не є загальноприйнятими явищами в Європі», - заявила віце-президент Єврокомісії, відповідальний за її цифровий порядок денний Нелі Крус (Neelie Kroes). - Усі ми - уряд, неурядові організації, медіа та інституції ЄС - маємо зіграти свої ролі, твердо захищаючи ці принципи в Європі та за її межами - сьогодні й завтра, online та off-line. Мене цікавлять  висновки незалежних проектів».

Європейський центр преси та свободи медіа (European Centre for Press and Media Freedom), що визначає програму грантів Єврокомісії, окрім проекту IPI фінансує ще два проекти. Один із них присвячено вивченню впливу законів щодо дифамації у журналістиці в Європі та підвищенно обізнаності з цієї проблеми, другий -створенню мережі міжнародної підтримки репортерів у Південно-Східній Європі, Туреччині й Італії. Натомість Index on Censorship розробив проект створення мапи порушень свободи медіа, а флорентійський Центр плюралізму й свободи медіа (CMPF) спільно з Центром досліджень медіа і комунікацій Центрально-Європейського університету у Будапешті (Center for Media and Communication Studies - CMCS) створює інструментарій та мережу для зміцнення становища журналістики в Європі.

Діяльність отримувачів грантів, що ведуть боротьбу з порушеннями свободи преси, покликана відіграти критично важливу  роль у захисті гарантованого Статутом ЄС фундаментального права на свободу слова, а також функціональну роль медіа у забезпеченні демократичного порядку .

Деякі з отримувачів грантів співпрацюватимуть також у створенні в європейській мережі системи правової допомоги медіям. які зіштовхуться з судочинством.
 
IPI та CMCS мають намір започаткувати у червні цього року. масштабну доповідь  про стан кримінального та цивільного права стосовно дифамації преси у країнах-членах і кандидатах в члени ЄС. Мета - виявити країни, де найнагальніше потрібне міжнародне втручання. Доповідь міститиме оцінку кожної країни за цілим рядом критеріїв. Зокрема таких, як наявність положень, які захищають від критики урядовців, глав держав чи національні символи. Також доповідь включатиме перший подібний «індекс сприйняття» (perception index) для вимірювання   суб'єктивного впливу на кримінальне й цивільне судочинство у справах про наклепи щодо стану свободи преси.

Попередні дослідження показують, що майже у всіх країнах-членах ЄС наклеп та образа лишаються кримінальними злочинами і караються позбавленням волі терміном до 5 років. У багатьох країнах, зокрема, у Хорватії, Греції, Угорщині, Італії, Мальті та Португалії. журналісти, як і раніше, зіштовхуються з судовими переслідуваннями. У деяких країнах відбулася часткова декриміналізація. І тільки незначна меншість держав повністю вилучили з кримінального кодексу положення про наклеп та образу. Серед них - Ірландія , Румунія і Велика Британія.

Дотеперішній ключовий висновок такий: у той час як національні суди у багатьох випадках користуються щодо захисту свободи слова прецедентами Європейського суду тільки декілька країн-членів ЄС ухвалили законодавство, яке відповідає цим стандартам. Це особливо стосується захисту, доступного журналістам під час розгляду судових справ про наклеп. На погляд IPI, відсутність сучасного законодавства, яке визначає захист істини, громадський інтерес, справедливі зауваження й чесну думки сприяє атмосфері невизначеності та потенційної самоцензури з питань, в яких зацікавлене суспільство. 

Крім того, дослідження показали, що у багатьох країнах Європи поширений правовий захист посадових осіб від контролю. Він часто здійснюється у тандемі з посиленням покарання журналістів і медіа за публікацію контенту, що тлумачиться як наклеп. Поєднання цих двох знарядь, чинних у законах багатьох країн-членів ЄС, суттєво послаблює правові гарантії, які дозволяли б журналістам та медіям виконувати притаманну їм роль «сторожових псів» свободи слова. Такі бар'єри необґрунтовано обмежують право на  свободу слова і право громадськості на отримання інформації як це встановлено конвенціями та договорами ЄС.

Незважаючи на наявність чітких викликів, дослідження IPI виявило також деякі важливі позитивні зрушення. Це, зокрема, запровадження сучасного законодавства стосовно державного захисту честі та гідності в Ірландії (2009 р.) та в Англії й Уельсі (2013 р.), а також повне скасування кримінальної відповідальності за наклеп з юрисдикції цих країн. Вилучення, передусім, тюремного ув'язнення як покарання за наклеп у Фінляндії, нові дискусії серед італійських законодавців, що мають на меті покласти край позбавленню волі за наклеп, скасування у Франції закону про покарання за образу президенту - усе це вказує на посилення, хоча й повільне, готовності вирішувати проблему  архаїчного законодавства, резюмує Міжнародний інститут преси.