Стара прикмета твердить: «Якщо журналіст вдало перестрибне ватру на Івана Купала, то скорочення штату найближчим часом його не торкнеться». Так перевіряли долю наші колеги-предки, тепер у це вірять менше, однак свято Івана Купала – досі ще один привід урізноманітнити літні робочі будні. Особливо, якщо не намагатися дуже заглиблюватися в історичні джерела цього дійства.

Влаштувати святкування в ніч з 6 на 7 липня для своїх партнерів та працівників укотре вирішив «Український медіахолдинг». Для цього гостей вивезли за місто, де біля озера було відтворено справжнє ритуальне місце язичників: з солом’яними опудалами, умовними божками та вогнещем. Єдине, що не вписувалося в картину світу справжнього рідновіра, це аж три сцени, на яких почергово виступали іноді актуальні, а іноді не дуже артисти.  

Олександр Педан (Comedy Club UA) та Оксана Ксенс, продюсер іміджевих проектів  УМХ

Віталій Козловський хоч як намагався розігріти публіку, та надто вже неорганічно він виглядав e цьому контексті. Артист  проспівав декілька пісень та навіть попросив зі сцени горілки, певно аби краще зіллятися з народом. Однак спільний з публікою енергетичний оргазм прийшовся не на Козловського, а на фольклорну групу «Даха Браха».  Та й  взагалі цього вечора попит у гостей був саме на народні мотиви. Такі й продемонстував ансамбль «Святогор» та група «Mad heads». Перші виглядали справді ефектно: статні хлопці з довгим волоссям та голими торсами під дощем видовищно маневрували  вогняними факелами.

Єдине, що завадило розійтися медійникам у розвагах так, як вони  вміють, це дощ. Організатори пошепки зізналися, що чекали близько 500 людей, прийшло ж не більше 200.

Свято й справді має сумнівні коріння, однак що не кажи приємно бачити людей у вишиванках та чути зі сцени українську мову. Можливо, саме тому на роль ведучого запрошений був саме негламурний етноман Костянтин Грубич.  

Костянтин Грубич провів свято Івана Купали для УМХ

Костянтин Грубич, журналіст:

- Я на це погодився, тому що мені дуже приємно, що така солідна компанія вибрала для свого родинного свята саме свято Івана Купала. Я взагалі чим старше стаю, тим більше люблю все, що пов’язано з етнікою, з народними звичаями. Раніше в мене такого не було. Зараз мені це цікаво.

Звичайно, і плюс, і мінус цього свята -  це погода. Вдвічі менше людей приїхало, ніж очікувалося. Але з іншого боку, в пам’яті свято залишиться, люди будуть казати «А, це тоді, коли дощ йшов!». Тобто дощ і заважав, і додав певного шарму.

Судячи з того, що такі компанії беруть на озброєння подібні свята, вони справді стають популярними. Я не пам’ятаю, щоб кілька років тому було стільки заходів, присвячених Івана Купала. Раніше це були поодинокі випадки. Я працював у «ТСН» і знав, що треба було пошукати таке святкування. Тепер є вибір, і я дуже радий цьому.

Антон Лірник, «дует імені Чехова»:

- Для меня этот праздник необычный, неизведанный. Раньше я практически не участвовал в такого рода культурных событиях. Поэтому для меня праздник Ивана Купала в новинку, честно говоря. Это довольно яркое событие, и я понимаю, настолько оно имело большое значение в культурной жизни человека до появления телевизора и интернета. Вся эта атмосфера, игры со огнем,  этничность, которую смогли создать организаторы, очень захватывает.

Олександр Шеховцов, сценарист:

- У меня никогда не было такого красивого мужского веночка. Конечно, мне это понравилось. В целом атмосфера  отличная. Но нужно помнить, что 7 числа у всех православных день скорби. В этот день отрезали голову Иоанну Крестителю, поэтому стоит осторожно относиться к гуляниям накануне. Ну, а праздник Ивана Купала, думаю, потерял языческий смысл, и любые развлечения в этот день уже не несут религиозного характера.  Единственный минус в организации - плохая развозка. Сам за руль после выпитого не сядешь, а последним уходить с попойки не привык.

Фото Катерини Грішекіної