Завтра Янукович може стати президентом?

Завтра Янукович може стати президентом?

18 Березня 2014
10122
18 Березня 2014
11:04

Завтра Янукович може стати президентом?

10122
ЗМІ вже описували новий сценарій використання судових технологій для контрреволюційної атаки. Минулого тижня до Вищого адміністративного суду України надійшла позовна заява громадянина Оленцевича, того самого, що відомий як борець із «бандерівщиною». Цього разу він узявся атакувати Верховну Раду України
Завтра Янукович може стати президентом?
Завтра Янукович може стати президентом?

22 січня 2007 року Мукачівський міськрайонний суд заборонив голові Верховної Ради України Олександру Морозу підписувати прийнятий 12 січня Закон «Про Кабінет Міністрів України». Таке рішення було ухвалено суддею Моничем у справі за позовом представника партії «Наша Україна» Ігоря Кріля до Верховної Ради про визнання протиправними можливих дій голови ВР у разі підписання ним закону про Кабмін. Розглянувши цей позов, суд ухвалив рішення заборонити голові парламенту підписувати закон про Кабмін, а також заборонити ВР, її апарату, будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам подавати для опублікування прийнятий 12 січня закон про Кабмін.

 

2011 рік. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України залишила чинними рішення Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання незаконними указів Президента України Віктора Ющенка про присвоєння звання Героїв України Степану Бандері й Роману Шухевичу, а навесні 2013 року цей же суд у складі колегії суддів Кравцова, Веденяпіна, Блажівської, Зайцева, Масло, Шведа, Цвіркуна з порушенням правил адміністративного судочинства щодо належності позивача і не тільки, аналогічно справам Бандери і Шухевича, маніпулятивно викладеними аргументами відібрав мандати обраних до парламенту Балоги та Домбровського, позбавивши їх статусу народних депутатів усупереч конституційним положенням.

 

Для фахівців кожне з рішень у наведених справах - апогей абсурду. Абсурду, бо право зневажено. Чому ці справи опинилися в одному переліку? Що їх об'єднує? Суд зайшов на територію повноважень суб'єктів законодавчої та виконавчої гілок влади, що неприйнятно.

 

Щодо кожної з цих справ судову владу через конкретних суддів було використано як інструмент вирішення політичних проблем. Ви подумали, що все це в минулому? Нам хочеться вірити, що продажні судді змінилися і в переляку чекають люстрації? Якби ж то! Нам треба бути надзвичайно пильними.

 

ЗМІ вже описували новий сценарій використання судових технологій для контрреволюційної атаки. Минулого тижня до Вищого адміністративного суду України надійшла позовна заява громадянина Оленцевича, того самого, що відомий як борець із «бандерівщиною» і позивач у справах позбавлення статусу Героїв України. Цього разу він узявся атакувати Верховну Раду України. Як це викладено на сайті суду www.vasu.gov.ua, позивач просить визнати протиправними:

 

- вчинені 22 лютого 2014 року дії з призначення на 25 травня 2014 року позачергових виборів президента України та зобов'язати Верховну Раду України їх скасувати;

 

- вчинені 23 лютого 2014 року дії з покладенню виконання обов'язків Президента України на Голову Верховної Ради України Олександра Турчинова та зобов'язати Верховну Раду України скасувати покладені обов'язки Президента України на Голову ВРУ.

 

Вирішуючи питання про відповідність даної позовної заяви за формою та змістом вимогам, установленим ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності Вищому адміністративному суду України, суддя-доповідач у справі перевірив позовну заяву і додані до неї матеріали та ухвалив низку процесуальних рішень у справі. Так, у частині, що стосується визнання протиправним призначення на 25 травня 2014 року позачергових виборів Президента України, суд прийняв рішення відмовити у відкритті провадження у справі. Суд дійшов висновку, що ці вимоги не належать до розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржував саме встановлену Конституцією України процедуру прийняття постанови Верховної Ради України, а також просив про зобов'язання до вчинення певних дій, що пов'язано із застосуванням конституційних повноважень Верховної Ради України. А відповідно до ст. 152 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про Конституційний Суд України», виключно до юрисдикції Конституційного Суду України відносяться справи щодо конституційності законів та інших правових актів.

 

Браво! Це справді правильне рішення. Які молодці судді, якщо хочуть працювати за законами й Конституцією. Ще хіба один аргумент на користь такого рішення можна додати - стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства забороняє адміністративним судам брати до свого провадження справи, віднесені до компетенції Конституційного суду.

 

Втім, не поспішаймо тішитися. Бо судді цього суду нас із вами, панове співгромадяни, хочуть розвести як сліпих котенят. Чом би ні? Юриспруденція - штука складна, добрих юристів не так багато, а ті, хто є, в основному великий бізнес обслуговують, охочих до реваншу ой на скільки більше, тож чом би не спробувати таким допомогти, щоб люстрації уникнути й далі за наші з вами податки на великі суддівські зарплати наші з вами права не захищати - цинічно і брутально порушувати, а паралельно ще й шанс на нову за змістом державу допомогти зруйнувати.

 

Так ось... правова природа другої частини вимог одіозного позивача така самісінька, як і перша. Стаття 112 Конституції України чорним по білому пише «У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до ст. ст. 108 (відставка), 109 (неможливість виконувати свої обв'язки за станом здоров'я), 110 (імпічмент) і 111 (смерть) виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента покладається на Голову Верховної Ради України»... Далі ця ж стаття Основного закону містить перелік застережень щодо того, які функції президента не може виконувати Голова Верховної Ради.

 

Саме тому й друга вимога позивача перевіряти законність і визнати протиправним покладення виконання обов'язків Президента України на обраного конституційною більшістю народних депутатів Голову Верховної Ради України Олександра Турчинова також не належить до компетенції адміністративного, нехай навіть і Вищого суду, й відповідно - до розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ба більше... Тут навіть Конституційному суду нема повноважень, оскільки позивач оскаржує встановлений Конституцією України порядок заповнення утвореного вакууму влади. Це все одно що визнати протиправним існування самого парламенту чи піддати сумніву його повноваження творити закони або обирати собі Голову...

 

Однак суд... дійшов висновку, що в цій частині позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, та підсудна Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції. Суд ухвалив відкрити провадження в адміністративній справі за цими вимогами і призначив справу до розгляду на 19 березня 2014 року. Справу буде слухати колегія суддів другої судової палати ВАСУ, до якої входять: Веденяпін Олександр Андрійович, Єрьомін Анатолій Васильович, Зайцев Михайло Петрович, Кравцов Олег Вікторович, Масло Інна Валентинівна, Швед Едуард Юрійович, Швець Віктор Володимирович, Юрченко Валентина Петрівна.

 

Як бачимо, суд у складі одного чи кількох суддів, допустивши до розгляду неприйнятні позовні вимоги, застосовував подвійний стандарт, вдався до відвертих маніпуляцій, створюючи враження начебто різної правової природи вимог до всього ще й неналежного позивача... Бо скажіть, будь ласка, які його права чи свободи порушуються фактом конституційного припису про покладення тимчасового виконання обов'язків фактично відсутнього Президента України на легітимно обраного Голову парламенту суверенної держави?

 

Сподіваємося, Верховний суд України, якому повернуто повноваження здійснювати судовий контроль рішень ВАСУ, у разі потреби правильно застосує Конституційні норми і не допустить анархії.

 

Тепер повернімося на хвильку до справ, інформацію про які було наведено на початку цього матеріалу. Їх об'єднує одне: у провінції чи Києві сім, три роки тому чи нині судді різних рівнів свідомо й безкарно ігнорують принцип поділу влади, один із елементів верховенства права, відповідно до якого жодна з гілок влади не повинна заходити в зону повноважень двох інших, так само і як те, що незалежність і неупередженість судової влади має бути наріжним каменем демократії.

 

Хочеться вірити, що судді, які ухвалили згадані рішення і продовжують дискредитувати авторитет судової влади, використовуючи свої посади для маніпуляцій законом усупереч присязі судді, поповнять список, який формує юридична громадськість для процесу очищення судової влади, якого з нетерпінням чекає зневірене в торжестві справедливості українське суспільство.

 

Ілюстрація - www.blitz.if.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ніна Срібна, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10122
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду