Телеведуча Тіна Канделакі вимагає українську владу звільнити з СІЗО затриманого міліцією Владислава Компанійця, учасника шоу «Найрозумніший», що записувалося за її участі. На цьому вона наголосила у своєму блозі в Livejournal.

Як зазначає ведуча, життя юнака під загрозою - він інвалід II групи з дитинства. Його, за словами Тіни Канделакі, «з незрозумілих причин затримали поблизу Майдану і доправили до слідчого ізолятора». Телеведуча закликає громадськість звернути увагу на цей «кричущий випадок».

«Блискучий інтелектуал, студент-стипендіат Академії наук, зовні - типовий ботанік, з яких виростають нові "Сергії Бріни" і "Марки Цукерберги"», - характеризує вона пана Компанійця. Ведуча акцентує на тому, що умови перебування юнака у СІЗО несумісні зі станом його здоров`я.

Тіна Канделакі закликала українську владу до справедливості: «Я дуже сподіваюся, що місцеві суд та органи влади розберуться в ситуації Владислава. Не можна, щоби ця історія закінчилася для нього трагічно. І я особисто докладу до цього усіх зусиль».

Звернулася вона і до журналістів: «Закликаю всіх журналістів, як російських, так і українських, звернути увагу на цей кричущий випадок. Жодна революція не коштує людського життя. У наших силах чинити тиск на силові структури і добитися звільнення Компанійця з-під варти».

Нижче подаємо блог Тіни Канделакі повністю:

«Щоразу, коли на арені політичної боротьби закипають пристрасті, а в прицілах телекамер починають мигтіти герої революцій, я думаю про те, скільки доль буде зруйновано в пожежі боротьби і скільки життів поховано під уламками барикад. Найстрашніше в таку мить - опинитися в жорнах кафкіанської байдужості. Мене лякає, як легко ми забуваємо про урок чехівського героя, який прийшов до висновку, що «байдужість - це параліч душі». Історія Влада Компанійця з українського міста Черкаси, яку я розповім вам сьогодні, - характерний приклад суспільної байдужості. Блискучий інтелектуал, студент-стипендіат Академії наук, зовні - типовий ботанік, з яких виростають нові «Сергії Бріни» і «Марки Цукерберги», йде по вулиці під час заворушень - і потрапляє в чіпкі лапи міліції. За екстремізм. У СІЗО - до кримінальників.

І де ж хвиля народного гніву, де правозахисники, де десятки телекамер? Доки всі тусують на барикадах, життя Влада практично на волосині. І ось чому. Владислав - інвалід дитинства ІІ групи, він переніс важку операцію на органах травного тракту, у нього видалена частина шлунка. Будь-які фізичні навантаження для нього небезпечні, а харчуватися він повинен суворо за розкладом і за особливою дієтою. Періодично у нього трапляються різкі напади нестерпного болю. І от наступні два місяці до суду за статтею, яка передбачає до 10 років позбавлення волі, Владу належить провести в СІЗО разом з тими, хто сидить за кримінал і хуліганство. І не факт, що він доживе до цієї миті.

Участь Владислава у заворушеннях не доведене (та й як фізично може брати участь у штурмі місцевого Будинку рад юнак, який нещодавно вийшов з лікарні?). Міліція просто затримала його під гарячу руку. Він виявився чимось на зразок того, що американці називають «супутніми втратами». Два дні Влад провів у КПЗ. Потім відбулося судове засідання, на якому адвокат просив не вибирати запобіжним заходом взяття під варту, адже у підозрюваного серйозні проблеми зі здоров'ям. Знову ж, яка ймовірність, що студент 3 курсу і президентський стипендіат Малої академії наук України кинеться втікати? Але суддя ці аргументи проігнорував.

Я пам'ятаю Владислава з гри «Найрозумніший», в якій він брав участь з 2006 по 2008 рік. Тоді це був підліток з палаючими очима, який володів приголомшливою ерудицією і знав географію на університетському рівні. Владислав - з простої сім'ї, і у його батьків не було грошей на дорогих репетиторів, але він сам вступив до ЧДТУ. Зараз близькі Влада намагаються домогтися зміни запобіжного заходу і подали апеляцію, але поки суд не призначив навіть дати засідання.

«У мене було одне побачення з сином. Відчуває він себе погано, але передати йому харчування мені не дозволили. Дієтична їжа під нормативи СІЗО не потрапляє. Одного разу у Владислава вже був напад, але «швидку» йому викликали тільки після того, як втрутилась уповноважена з прав людини. Ми дуже боїмося, що якщо йому знадобиться медична допомога, то ніхто про це просто не потурбується і ми втратимо хлопчика», - розповіла мені його мама.

За словами Олени, її головною надією був закон Верховної Ради про амністію учасників заворушень. Але за його умовами опозиція повинна звільнити вулиці і захоплені будівлі протягом 15 днів, а лідери опозиції йти на цей крок не готові. Єдине, що залишається Владиславу, - це чекати, хоча кожна година, проведена за гратами, грає проти нього.

У ключі подій, які сьогодні відбуваються на Україні, історія Влада Компанійця здається мені дуже симптоматичною. Не хотілося б розкидатися гучними словами, але в усьому світі таких молодих людей, як Владислав, зараховують до інтелектуального капіталу нації. Саме від таких, як він, залежить наше майбутнє. Однак поки політики залучені в свої складні ігри на великій шахівниці, про реальні долі живих людей ніхто особливо не дбає. І особливо боляче, що на тлі цих чвар холодну байдужість проявляє правоохоронна система, яка мала би простих людей захищати.

Я дуже сподіваюся, що місцеві суд та органи влади розберуться в ситуації Владислава. Не можна, щоби ця історія закінчилася для нього трагічно. І я особисто докладу до цього всіх зусиль.

Закликаю всіх журналістів, як російських, так і українських, звернути увагу на цей кричущий випадок. Жодна революція не коштує людського життя. У наших силах чинити тиск на силові структури і добитися звільнення Компанійця з-під варти».

Як стало відомо  «Детектор медіа», Владислава Компанійця відпустили на поруки 30 січня. Саме цього дня Тіна Канделакі поширила заяву щодо необхідності його звільнення. 

«Детектор медіа»