Комітет свободи слова рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про роздержавлення ЗМІ
Комітет свободи слова рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про роздержавлення ЗМІ
Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації на засіданні 11 вересня більшістю голосів ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу законопроект № 2600 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Доопрацьований проект вноситься народними депутатами Юрієм Мірошниченком, Олександром Абдулліним, Миколою Баграєвим, Оленою Бондаренко, Миколою Княжицьким, Степаном Курпілем, Ігорем Мірошниченком, Рустамом Рауповим та Миколою Томенком.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада направила цей документ на доопрацювання у Комітет з питань свободи слова та інформації.
За інформацію джерел «Детектор медіа», які працюють у апараті Верховної Ради, проект № 2600 буде винесено на розгляд сесійної зали парламенту 19 вересня.
Відповідно до оновленого проекту, дія закону поширюватиметься на друковані ЗМІ, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Згідно до законопроекту, реформування друкованих ЗМІ та редакцій здійснюватиметься у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності закону та другий - протягом наступних двох років.
На першому етапі здійснюватиметься реформування друкованих ЗМІ та редакцій згідно з переліком, що затверджується урядом, за поданням Держкомтелерадіо. На другому етапі відбуватиметься реформування друкованих ЗМІ та редакцій, які не реформовані на першому етапі.
Відповідно до проекту, одним із видів реформування є перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.
Трудовий колектив редакції має пріоритетне право у визначенні способу реформування.
Згідно з проектом, до завершення процесу реформування відповідних друкованих ЗМІ органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, які є засновниками (співзасновниками) редакцій, забороняється проводити операції, наслідком яких може стати відчуження майна редакцій, зокрема його продаж, обмін та застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача та реалізація для погашення заборгованості, передача в оренду, внесення його до статутних (складених) капіталів суб'єктів господарювання, передача в управління та проведення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг).
Проект передбачає, що приміщення, які перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування перебували редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій.
Реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження з метою забезпечення їх функціонування може бути надана державна підтримка за рахунок коштів держбюджету у порядку, встановленому Кабміном. Надання державної підтримки здійснюватиметься виключно за умови забезпечення функціонування друкованого ЗМІ, збереження його назви, цільового призначення та тематичної спрямованості.
Зокрема, передбачається, що формами державної підтримки є: «встановлення для редакцій пільгових умов надання в оренду приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до частини другої статті 9 цього Закону; адресна підтримка реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження; надання редакціям реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження пріоритетного права на укладення договорів на висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування».
Щодо соціальних гарантій працівникам реформованих ЗМІ, то відповідно до закону з моменту реформування, правонаступники реформованих медій беруть на себе зобов'язання утримуватись від скорочення робочих місць в редакціях. «У випадку, коли уникнути скорочення штату неможливо, або у разі ліквідації засобу масової інформації внаслідок реформування, засновник (співзасновники) редакції зобов'язаний сплатити звільненому працівникові компенсацію згідно чинного законодавства», - йдеться у законопроекті.
Як писала «Детектор медіа», законопроект № 2600 зареєстрували 21 березня члени парламентського Комітету свободи слова та інформації, народні депутати Микола Томенко, Рустам Раупов, Ігор Мірошниченко, Степан Курпіль та Микола Баграєв. Ним регулюватимуться механізми реформування друкованих ЗМІ, що засновані органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.
9 квітня член Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький зареєстрував законопроект № 2600-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який є альтернативним до № 2600. 21 травня зареєстровано третій законопроект № 2093а «Про реформу державної та комунальної преси», автори якого - народні депутати від опозиції Степан Курпіль («Батьківщина») та Ірина Геращенко (фракція «УДАР»).
Згодом було вирішено об`єднати ці три законопроекти в один.
«Детектор медіа»