Київська медіа-профспілка оновилася
3 червня відбулася звітно-виборча конференція Київської міської організації Незалежної медіапрофспілки. Присутніми були представники осередків профспілки у київських ЗМІ та індивідуальні її члени. На конференції також був присутній гість із Великої Британії Тім Лезер з „Бі-Бі-Сі”, що донедавна був головою профспілки журналістів Великої Британії та Північної Ірландії.
Виступаючи зі звітом, керівник організації Кирил Хорошилов самокритично зізнався, що йому не вдалося налагодити роботу профспілки. Було вирішено обрати нового керівника її київського осередку. Єдиним кандидатом на посаду, що звільнилася, стала Михайлина Скорик. Її й було обрано головою КНМП. Після обговорення вирішено обрати комітет у складі 7 осіб. Тут вийшла дещо непередбачувана ситуація: було подано рівно 7 кандидатур – аж поки згадали, що голова КНМП теж входить до складу Комітету. За рейтинговим голосуванням членами комітету міської організації профспілки були обрані Андрій Лаврик, Ольга Патерикова, Валентин Сінчак, Олексій Братущак (що представляв 5 канал), Кирил Хорошилов, Влад Румянцев (НТКУ). Микола Свінціцький набрав найменшу кількість голосів і не був обраний. Під час голосування було застосовано принцип: кожен присутній мав стільки голосів, скільки членів налічує осередок, який він представляв. Як на мою думку, такий спосіб голосування містить у собі як плюси – бо не призводить до нівелювання великих осередків серед малих та навіть індивідуальних членів, так і мінуси: хоча, обираючи делегата на конференцію, осередки профспілки „вручали” йому свої голоси, наперед знати, з яких конкретних питань та пропозицій буде голосування, вони не могли. А отже, цілком могло виявитися, що, якби вони були присутні на конференції, вони б мали думку, відмінну від тієї, за яку голосував їхній делегат. Хоча саме цю процедуру передбачає регламент, вона не видається бездоганною.
Не вийшло заслухати звіт ревізійної комісії – з її членів ніхто не був присутній. Вирішено протягом місяця розглянути цей звіт на комітеті та розіслати його електронною поштою.
Виступаючи на конференції, і голова Української незалежної медіапрофспілки Сергій Гузь, і новообрана голова Київської незалежної медіапрофспілки Михайлина Скорик окреслили проблеми, що стоять перед організацією. За їхніми словами, останнім часом діяльність профспілки не була задовільною. Коли створювали профспілку, уявляли собі, що місцеві осередки будуть самі намагатися розв’язувати проблеми. Вийшло інакше: багато осередків сподіваються лише на центральне керівництво. 6 тисяч умовних одиниць склала заборгованість із членських внесків. Керівництво УНМП вважає за доцільне переглянути розмір внесків і прийти до стандартного для профспілок їхнього розміру в 1% зарплати. Окрім 5 каналу та УНІАНу, у Києві немає ЗМІ, більше половини колективу якого були б членами профспілки.
За словами пані Скорик, Єгор Соболєв мав розрахунки, за якими профспілка могла би бути рентабельною. Зараз фінансова ситуація є дуже скрутною. Щоправда, розморожено угоду про фінансування з Фондом „Відродження”. На думку новообраної голови КНМП, глибоку кризу все ж таки зупинено. З іншого боку, столичні журналісти часто демонструють пасивність і покірність, готовність на будь-які умови за запропоновані їм гроші. Регіональні осередки часто діють набагато самостійніше, ніж київські. Метою зараз є підтягування до спілки якомога більшої кількості журналістів середньої ланки. Пролунала думка, що покоління Андрія Шевченка перейшло вже в іншу категорію, далеку від профспілки.
Серед невідкладних завдань було названо організацію бюро фрилансерів, поновлення зусиль до створення страхового фонду, створення страйкового фонду, який давав би змогу журналістам вдаватися до крайніх заходів захисту своїх прав, не ризикуючи втратити зарплату. Великою проблемою є колективні договори радянського взірця – ні про що, які не гарантують конкретних прав журналістам і не накладають обов’язків на власників ЗМІ. Залишається проблема роздержавлення ЗМІ; не втрачає актуальність нелегалізована, „у конвертах”, зарплата, яка позбавляє журналістів соціальних гарантій. „1+1”, „Інтер”, ICTV легалізували зарплату, але багато журналістів, хоч як це дивно, самі віддають перевагу нелегальній зарплаті.
Керівництво Київської незалежної профспілки після нетривалої дискусії було вирішено обрати на рік. Тих членів комітету, що без поважних причин не приходитимуть на засідання, вирішено виключати. Загалом конференція пройшла у діловій, конструктивній тональності – що й засвідчило: члени профспілки зацікавлені в пожвавленні її діяльності та беруть участь у її роботі не задля галочки.
