Роберт Брінклі: "Немає підстав для того, щоб в Україні не було вільних та незалежних ЗМІ, з яких українці отримували б достовірну інформацію й широкий спектр різних поглядів"
Роберт Брінклі: "Немає підстав для того, щоб в Україні не було вільних та незалежних ЗМІ, з яких українці отримували б достовірну інформацію й широкий спектр різних поглядів"
–Ви задоволені тим, як веде себе нині українська політична опозиція?
–Як британський посол у Києві я намагаюся підтримувати контакт з ведучими політичними силами: як опозиційними партіями, так і владними . Але це не моя справа коментувати їхню поведінку.
–Який ваш прогноз щодо президентських виборів 2004 року в Україні?
–Я радий, що президент Кучма заявив, що президентські вибори відбудуться за графіком наступного року, і він зробить усе можливе, щоб вони були справедливими та прозорими. Як і під час минулих президентських виборів в Україні, міжнародна спільнота пильно спостерігатиме за передвиборчою компанією і проведенням виборів 2004 року. Сподіваюся, що народ України матиме можливість обрати свого нового президента у процесі вільних та справедливих виборів, маючи доступ до різних джерел інформації та поглядів.
–Сьогодні в Україну прибув комісар ЄК Ферхойген. Українська сторона має намір обговорити перспективність укладення європейської угоди про асоціацію. Яка позиція Великої Британії? Чи має Україна перспективу укладення такої угоди? Коли? За яких умов?
–Під час червневої зустрічі РЄ в Салоніках усі країни-члени ЄС погодилися, що вони сповідують ідеї поглиблення зв'язків зі своїми сусідами і готові розділити систему спільних цінностей з тими, хто мешкає за їхніми кордонами. У статті 49 Договору про Європейський Союз чітко сказано: будь-яка європейська країна, яка поважає принципи свободи, демократії, поваги до прав людини і фундаментальних свобод, верховенства права, може подавати заявку на членство. Українські перспективи у досягненні прогресу у цьому напрямку залежать від того, наскільки вона відповідає цим критеріям.
–Чи може в Україні колись з’явитися щось подібне до Бі-Бі-Сі?
–Звичайно, можливо, щоб щось подібне до Бі-Бі-Сі з'явилося в Україні. Ключове питання стосовно Бі-Бі-Сі чи іншого ЗМІ у вільному суспільстві полягає в тому, щоб редактори мали свободу вирішувати, що вони хочуть публікувати. Редакційну політику повинні визначати редактори, а не уряди чи власники. Це також передбачає, що редакція повинна бути відповідальною за забезпечення точності і збалансованості інформації.
–Чи бачите Ви в українському суспільстві передумови для трансформації українського державного ТБ в громадське? В Польщі, приміром, це відбулося.
–Немає причини для того, щоб Україна не мала вільних та незалежних ЗМІ, з яких українці могли б отримувати достовірну інформацію й широке коло різних поглядів. Очевидно, що дуже важливо, щоб такі новинні ЗМІ розвивалися в Україні для здоров'я української демократії.
–Пане посол, хіба ваш уряд не розуміє, що розпочавши проти Бі-Бі-Сі скандальну кампанію переслідування, він на кореню підрізає те, що для всього світу асоціювалося з надзвичайними здобутками старої англійської демократії? А який це ганебний приклад для таких недолугих демократій, як Україна! Для українських політиків, що воюють з незалежними ЗМІ, це просто бальзам на душу.
–Слідча комісія лорда Хаттона розглядає обставини загибелі д-ра Келлі. Поки йде це розслідування, я вважаю недоречним коментувати цю тему.
–Сьогодні прийшло повідомлення про те, що Британія надала політичний притулок Борису Березовському. Чи можливо, що у майбутньому такий притулок у Британії отримають Пінчук, Суркіс, Медведчук?
–Кожна заява на отримання політичного притулку розглядається індивідуально.
–Як часто при зустрічах з високопоставленими українськими чиновниками ви обговорюєте проблеми свободи слова в Україні та інформаційного простору? Чим вас заспокоює Кучма або його оточення?
–Я часто обговорюю питання свободи преси, коли зустрічаюся із високими українськими посадовцями. Деякі з них кажуть, що проблеми не існує. Інші визнають, що ситуація потребує покращення, але зазначають, що Україна – молода держава, і що багато ЗМІ знаходяться в залежності від своїх власників. В міру того, як розвивається українська економіка, ЗМІ повинні ставати менш залежними від невеликої кількості їх власників і повинні мати доступ до більшого обсягу доходів від реклами. Основні вимоги для забезпечення свободи ЗМІ обговорювалися Верховною Радою у грудні минулого року і згодом були включені до законодавства.
–Як відреагувала українська влада на Відкритий лист послів Німеччини, Британії та США щодо ретрансляції в Україні програм іноземних мовників, що був опублікований в „Дзеркалі тижня” в липні ц.р.? Чи досягнуто якихось позитивних змін з тих пір щодо покращання умов ефіру таких іноземних інформаційних служб, як радіо „Свобода”, „Дойче велле”, Бі-Бі-Сі?
–Я не маю інформації про відповідь на наш спільний лист стосовно ретрансляції. Але, коли Верховна Рада буде розглядати законодавство з цього питання, я сподіваюся, що наші погляди будуть враховані. Переконаний, що Україна не хотіла б стати однією з небагатьох країн у світі, де обмежується трансляція Бі-Бі-Сі.
–Під час скандального „Кучма-гейту” 2000-2001 р.р. британська преса буквально волала про українського президента-негідника, а з її шпальт неодноразово лунали заклики на адресу Кучми піти у відставку. А зараз все тихо, все прекрасно? Хіба це не подвійні стандарти політики Заходу й Британії, зокрема?
–Британська преса незалежна від уряду та політиків. Вони пишуть про те, що – як вони вважають – цікавить їхніх читачів. Це часто означає, що те, що сьогодні є сенсацією, через місяць забувається. Ситуація така, що на Заході не так вже й багато новин про Україну. А ті новини, які є, часто-густо погані. У відповідь на це Україні слід надавати більше інформації про себе, щоб створювати більш ширший контекст для новин.
–Багато-хто з українських журналістів пройшов стажування за кордоном, в тому числі й за британськими навчальними програмами. Як ви оцінюєте стандарт нинішньої української журналістики й професійний рівень журналістів?
–Британський уряд через Міністерство міжнародного розвитку фінансує програму медіа реформ в Україні. Я радий, що "Детектор медіа" та Києво-Могилянська академія є партнерами цього проекту. Доктор Деніс МакШейн, міністр з питань Європи у Міністерстві закордонних справ Великої Британії, відвідає Центр медіа реформ в понеділок, 15 вересня. Британське посольство також працює з Інтерньюз-Україна з підготовки журналістів та менеджерів українських ЗМІ. Я зустрічав деяких дуже професійних журналістів в Україні. Однак, в цілому, українська журналістика, як і українська демократія все ще потребує зрілості і професійності. Основні принципи журналістики є дуже важливими: ретельно добирати факти і відокремлювати факти від коментарів.
–Про що думає посол Брінклі в Києві, коли знаходиться на самоті?
–Про дружину та дітей.
– Британська Рада витрачає чимало зусиль і коштів для викладання англійської мови для українських військових. Але членство України в НАТО, де можуть знадобитися знання англійської військової та миротворчої термінології, є дуже віддаленою і майже нереальною перспективою. То чи не краще витрачати кошти Британської Ради на більш реальні проекти? На студентів, на учнів?
–Британська Рада уже виділяє багато ресурсів для роботи з учителями, студентами та учнями. Я радий, що Британська Рада має центри в Харкові, Одесі, Львові, Донецьку і Києві. Але навчання англійської для військовослужбовців є також дуже важливим, щоб Україна могла бути повноправним членом міжнародної спільноти. Я щойно повернувся з Миколаєва, де я відвідав спільні навчання з миротворчих операцій для британських, польських та українських військових. Цінність та важливість такої співпраці можна побачити зараз в Іраку, де військовослужбовці трьох наших народів відіграють важливу роль у стабілізаційних процесах.
–Пане Посол, існує думка (в деяких британських газетах), що Британія свідомо неофіційно підтримує наплив нелегальних мігрантів з країн колишнього соцтабору, зокрема з України, як більш прийнятний варіант міграції після подій 11 вересня. Як ви можете прокоментувати це?
–По-перше, не вірте всьому, про що пише британська преса. Британський уряд заохочує приїзд до Британії громадян інших країн з такими цілями, як відвідання нашої країни, возз'єднання сім'ї або робота у тих секторах, які потребують додаткової робочої сили. Водночас ми повинні мати контроль над спробами працювати нелегально або над спробами перебувати в країні довше, ніж передбачено термінами візи.
–Пане посол, як змінилося Ваше сприйняття України за час, що Ви працюєте тут? Чого більше – оптимізму чи розчарувань? Де Вам цікавіше працювати – в Москві чи Києві?
–Мої враження від України зараз більш різноманітні, і я знаю набагато більше про вашу країну, ніж рік тому. Я мав честь зустріти багато українців з різних сфер і відвідати багато регіонів України. Я залишаюся оптимістом щодо майбутнього України. Україна має талановитий народ, багаті природні ресурси та важливе розташування в Європі. В міру того, як Україна розвиватиме свою демократію та ринкову економіку, вона досягне успіху у подоланні труднощів переходу від радянської комуністичної системи. Мені подобалося працювати в Москві і подобається в Києві. Хоча, звичайно, ці два міста дуже різні.
Повний виклад чат-конференції з Послом Брінклі читайте тут
Довідка "Детектор медіа":
Роберт Едвард Брінклі, 1954 р.н., на дипломатичній службі з 1977 року. Роберт Брінклі розпочав свою діяльність на посаді Надзвичайного та Повноважного Посла Великої Британії в Україні у серпні 2002 року. 29 серпня він вручив вірчі грамоти Президенту України. Пан Брінклі отримав освіту в школі Стоуніхерст та коледжі Корпус Крісті Оксфордського університету. Він вступив на дипломатичну службу в 1977 році. Пан Брінклі вільно володіє російською мовою, оскільки працював два терміни у Британському Посольстві в Москві (в 1979 - 1982 та 1996 - 1999 роках), та вивчав українську мову в Лондоні перед тим, як заступити на посаду Посла в Києві. Він також працював у Женеві та Бонні. Його попередня посада - Голова об'єднаного імміграційного департаменту Міністерства закордонних справ та Міністерства внутрішніх справ Великої Британії. Пан Брінклі одружений, має трьох синів. У довіднику "Хто є хто" він називає піші прогулянки, книги та музику (скрипку) своїми улюбленими заняттями у вільний час.
Підготувала Ніна Краснова, "Детектор медіа"
