Наповнювати канали – право кабельних операторів, стверджує Володимир Алексєєв

19 Травня 2003
1192

Наповнювати канали – право кабельних операторів, стверджує Володимир Алексєєв

1192
Так президент Всеукраїнської Асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж Володимир Алексєєв відповів на численні закиди учасників чат-конференції в „Телекритиці” про низькоякісний контент кабельних мереж.
Наповнювати канали – право кабельних операторів, стверджує Володимир Алексєєв
Так президент Всеукраїнської Асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж Володимир Алексєєв відповів на численні закиди учасників чат-конференції в „Детектор медіа” про низькоякісний контент кабельних мереж. Сьогоднішня чат-конференція в „Детектор медіа” на тему: „Кабельне телебачення: бути чи не бути?” відбулася у період між гучним Об’єднаним з’їздом операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж України 14 травня та червневим Третім Міжнародним Конгресом кабельних операторів в Ялті.

У Ялті, повідомив сьогодні під час чат-конференції президент Всеукраїнської Асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж Володимир Алексєєв, „планується визначити концептуальні підходи кабельних операторів до вирішення їх проблем, виробити загальні принципи наповнення каналів із телемовниками (а тут стосунки часто антагоністичні), вирішити проблему авторського права, з’ясувати загальні підходи з аналогічними асоціаціями пострадянських республік – Латвії, Грузії, Росії, Білорусі, Молдови”.

Робота окремої секції ялтинського Конгресу буде присвячена, впливу угоди АССОRD Trips на український телепростір. За словами Володимира Алексєєва, „рівень захисту інтелектуальної власності у наших конкурентів, для яких ринок України буде відкритий після підписання угоди СОТ, є на декілька порядків вищим, ніж в аналогічних українських суб’єктів господарювання”. „Нерівні умови, - наполягає генеральний директор Всеукраїнської Асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, – призведуть до повного домінування іноземних суб’єктів, в тому числі і користувачів продукції з кабельних мереж”.

Як нагадав Володимир Алексєєв, крім того, З’їзд кабельників прийняв звернення до Президента, Голови ВР і Прем’єр-міністра України з наполегливим проханням якнайшвидше ратифікувати Європейську конвенцію з транскордонного телебачення (підписану Україною майже 7 років тому, але й досі не ратифіковану) і всі закони, що приймаються в сфері телерадіомовлення і кабельних мереж, звіряти з Конвенцією. Зокрема, мова йшла про закон "Про рекламу" і проекти нових редакцій законів "Про ТБ і РМ" і "Про Національну раду".

Також з’їзд вимагав упорядкувати ліцензування, обмеживши його до однієї ліцензії, яка б видавалася на основі закону, а не „незаконних інструкцій”.

За даними Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, повідомив Володимир Алексєєв, наразі в Україні зареєстровано біля 500 кабельних операторів, кількість їх абонентів – близько двох мільйонів.

За словами Володимира Алексєєва, така кількість операторів кабелю "ледве виживає" не через свою кількість, а тому що „їх діяльність регулюється не законами, а підзаконними актами, які пишуть некомпетентні або корисливі чиновники”.

Цікавилися учасники чат-конференції і питанням: скільки кабельних операторів в Україні існує у напівлегальному стані. Володимир Алексєєв твердить, що „нелегальних та напівлегальних практично немає, бо це – не торгівля з-під подолу, яку можна звернути протягом хвилини і зникнути у натовпі. Для того, щоб провести кабель, потрібна згода жеку і т.д.”. У цьому контексті у читачів виникло запитання, як керівник Асоціації оцінює „діяльність деяких операторів, наприклад, „Укртелебуду”, що у відкритому вигляді демонструє канали ТНТ, НТВ+”? За словами В.Алексєєва, потрібно розділяти поняття "нелегальний суб’єкт" та "нелегальний показ каналів": „Поза всяким сумнівом ”Укртелебуд” є легальною організацією, що сплачує усі податки та збори. А програмне наповнення – це питання авторських прав. Відповідних документів цієї організації, як ви розумієте, я не маю, пропоную звернутися до її керівництва”.

Крім того, Володимир Алексєєв наполягає, що згідно з діючим державним класифікатором кабельні оператори відносяться до розділу "зв’язок", тобто підконтрольні Держкомзв’язку, а не "телерадіоорганізації". Однак, він зауважує, що контролювати кабельних операторів „намагаються усі, у кого державні інтереси подавляються лозунгом: "хочемо грошей!".

Однак, тут і виникає черговий конфлікт, оскільки оператори нарікають, що до них Нацрада ставиться як до мовників. За словами В.Алексєєва, „коли кабельний оператор розповсюджує свою власну програму, тут він діє як телерадіоорганізація і повинна отримувати на цей вид діяльності ліцензію в Нацраді”.

З приводу „неочищених російських та західних каналів” від іноземної реклами, він вважає, що „глядачам все одно, яку рекламу сприймати, йому краще, щоб реклами не було взагалі”. „А з точки зору державних інтересів, – продовжив Володимир Алексєєв, - то тут питання неймовірно роздуте. За підрахунками кабельників, через кабельні мережі України потрапляє не більше 1% російської реклами (за обсягом). Реально ж під виглядом боротьби за очищення від іноземної реклами відбувається перерозподіл українського ринку реклами. Адже виконати вимогу про „очищення” можуть лише декілька операторів України. Ось за ними ринок і повинен залишитися. Всіх решту кабельників – просто витіснять. Якщо звичайно, не будуть враховані пропозиції Об’єднаного з’їзду з приводу прийняття Закону „Про рекламу”.

Окрема дискусія торкнулася і тарифної політики.

Тарифи на послуги кабельного ТБ затверджуються Міністерством економіки та у справах Європейської інтеграції. Але, як повідомив В.Алексєєв, у Києві затверджений нижчий тариф – чотири гривні. Щодо Одеси, минулого тижня Мінекономіки дозволило одеським операторам встановити ціну на послуги до 30 гривень. В цілому, щоб цей бізнес був вигідним, споживач у Києві, за оцінкою кабельних операторів, має сплачувати 12-13 гривен, повідомив він.

Читачів цікавило, чому б не провести маркетингове дослідження каналів, що користуються популярністю, і не подавати перші 10 у рейтингу одним пакетом, 20 – іншим і т.д. На це керівник Асоціації відповів, що „кабельні оператори – самостійні суб’єкти господарської діяльності, і це їхнє право – наповнювати пакети каналами. Маркетинг, звичайно ж, проводиться”.

Учасників чату ця відповідь не задовольнила: „судячи з наповнення пакетів, здається, все навпаки – що дешевший канал, його закупівля, то більший на нього попит кабельних операторів”, – опонували вони. За словами В.Алексєєва, це питання напряму пов’язано із платоспроможністю населення.

А ось щодо контенту мереж учасники чату повідомили, що оператор, зокрема, на Львівщині, вирішив змінити телеканал НБМ на "Україну" без будь-яких пояснень. Подібні нарікання озвучили й на адресу кабельних операторів у Києві. „Політика контенту визначається в загальному випадку співвідношенням тих грошей, які здатні платити абоненти, і тих, які вимагають канали за оплату своїх прав, – пояснив цю ситуацію В.Алексєєв. – ...Асоціація не може когось з господарюючих суб’єктів примусити щось робити. А от проводити маркетингові дослідження, соціологічні опитування – це в перспективних планах роботи Асоціації”.

А питання, як впливати на кабельного оператора – поки що не має відповіді. „Я особисто – за пошук консенсусу, – зауважив він. – Бо оператори існують для споживачів”. Поки що ж, виходить, що купуємо „те”, за що можемо заплатити...”.

Читачів цікавило й те, чи можна якимось чином регулювати ринок, бо якщо кабельний оператор не витримує конкуренції, то має йти з ринку. „У законі про кабельне телебачення, який був схвалений експертами РЄ і заблокований до прийняття в Україні, це питання було детально виписане, - повідомив В.Алексєєв. – Заборонялися паралельні мережі тільки в зоні сучасних багатофункціональних мереж. А малопотужним залишалося два виходи: або самим модернізуватися, або об’єднуватися. Жорстко, але справедливо”.

За словами В.Алексєєва, вихід із ситуації один: „Йдеться про вироблення загальних правил гри у стосунках „абонент – кабельний оператор – телерадіокомпанія - місцеві органи влади – контролюючі органи”. Тоді буде порядок в галузі, коли всі будуть слідувати єдиним правилам. І не буде місця нечесним операторам”.

На закиди учасників чату про те, що „оператори кабельного ТБ “проспали” підготовку життєво-важливих для них законів, а тепер вилучати несприятливі для діяльності норми, зокрема, із нової редакції Закону “Про рекламу” щодо іноземної реклами не зовсім реально” В. Алексєєв відповів так: „Оператори кабельного ТБ "не проспали". За їх участю було підготовлено проект ще 1999 року. Однак, коли стикнулися дві позиції: дати галузі працювати і зробити „своєю”, то тут були включені потужні механізми блокування прийняття будь-якого закону про кабель. Тому, що у законодавчо неврегульованому полі беззаконня творити простіше”. Стосовно ж нової редакції законe "Про рекламу" він повідомив, що Асоціація не бачить труднощів у процесі внесення змін до законопроекту.

Наразі важливим завдання кабельних операторів залишається об’єднання: „Поки є координаційна рада об’єднань операторів кабельного телебачення, де узгоджуються спільні питання. Чи буде об’єднання організацій? Не певен. Проблема в тому, як об’єднати Асоціацію – громадську організацію, і Спілку – об’єднання господарюючих суб’єктів, яка займає досить вагому позицію завдяки могутній підтримці "Воля-кабель", – зауважив Володимир Алексєєв під час чат-конференції в „Детектор медіа”. Адже сучасні кабельні мережі, якщо їх розвиток не придушувати штучно, мають забезпечити базу для інформатизації України. Це – не тільки телебачення, а й телефонія, інтернет, пожежна й охоронна сигналізація, облік споживання комунальних послуг, поширення телерадіопрограм.

Читачі констатували відсутність загальної позиції серед великих кабельних операторів.

Керівник Асоціації пояснив це так: „Тут треба враховувати, що принципово не може бути спільної позиції у тих кабельних операторів, які бажають зберегти за собою право працювати на ринку, і того оператора, який хоче його монополізувати”.

Повний виклад чат-конференції з Володимиром Алекєєвим читайте тут

Підготувала Оксана Лисенко, „Детектор медіа”

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1192
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду