про конкурс на мовлення на каналі УТ-2, про долю обласних ТРК, а також про те, чому ніхто в українській політиці не пише мемуари...

26-го листопада у „Детектор медіа” відбулася чат-конференція з членом Нацради з питань телебачення та радіомовлення Олександром Мартиненко. Тема розмови була нами визначена зазделегідь – „Медіа як бізнес в Україні”.

Втім, протягом двох годин безперервного спілкування нашому гостю було задано біля 80 питань, і багато з них - стосовно значно ширшого кола проблем.

„Детектор медіа” вважає, що навіть в тих випадках, коли Олександр Владленович досить відверто уникав відповіді на деякі питання - це все рівно було досить красномовно і теж інформативно, особливо для тих наших читачів, хто більш-менш знайомий з реаліями сучасного українського інформ- та політпростору.

Сьогодні ми публікуємо максимально повний звіт про чат-конференцію з Олександром Мартиненком, залишаючи мову його спілкування з учасниками чат-конференції такою, якою вона була у дійсності.

Нашим читачам повідомляємо, що відтепер такі зустрічі у чаті „Детектор медіа” будуть постійними, і відбуватимуться два рази на місяць. Тож ми будемо раді дізнатись про ваші побажання щодо гостей наступних чат-конференцій.

Проект „Чат Детектор медіа” здійснюється за підтримки проекту “Медіа реформи”, започаткованого Урядом Великої Британії. Проект має на меті згуртувати впливових професіоналів, діяльність яких пов’язана з мас-медіа, для створення більш сприятливого клімату для незалежних ЗМІ. У рамках проекту діє Центр медіареформ у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” НаУКМА); українськими партнерами проекту є Незалежна Асоціація Телерадіомовників (НАМ), Інтернет-газета “Детектор медіа” та журнал “Телерадіокур’єр”.

-Чи можна в умовах сучасної України розглядати проблему: медіа як бізнес?

-Проблему розглядати можна. Її вирішити важко. Хоча я вважаю, що значною мірою це залежить від менеджменту в ЗМІ. Грамотний менеджер може зробити прибутковим практично будь-яке ЗМІ, окрім, напевне, тих телекомпаній, що тільки-но починають працювати – там потрібні інвестиції. В Україні є прибуткові теле-, радіокомпанії, газети та інформагенції.

- Осуществляется ли давление на Нацраду со стороны т. н. олигархических кланов?

- Нет, я не чувствую давления олигархических кланов. Может быть, потому, что они знают, что на меня давить – это значит получить обратный эффект. Не сегодня, так завтра.

- Як Вам здається, сьогодні Нацрада виконує свої функції?

- Не повністю. Є речі, які необхідно робити, але вони не робляться з чисто технічних причин. Є такі, що не робляться – тому що руки не доходять. Але вірю, що з кожним днем буде все краще й краще. Наприклад, дуже багато ще роботи з аналізу телерадіопростору, власне, і контролю за ним (в інформаційному сенсі)

- Які зміну в інформаційній політиці Ви очікуєте після заміни прем’єр-міністра України?

- Не думаю, що щось принципово зміниться. Хоча, гадаю, що підтримку можуть отримати деякі видання, журналісти та ЗМІ взагалі, які її зараз навіть не очікують.

- Чи можлива в Україні трансформація державного ТБ у громадське, як це відбулося у Польщі?

- Навряд чи. Тому що українська громадськість – це вам не польська громадськість 90-х років.

- Пане Мартиненко, якими стануть наслідки парламентських слухань: "Суспільство, ЗМІ, влада: свобода слова і цензура". Чи можуть стати слухання ефективними цього разу?

- На моє переконання, слухання, виходячи зі своєї суті, ефективними бути не можуть. Це, на жаль, тільки можливість поговорити про наболіле в зручному приміщенні у присутності телекамер. Ефективними можуть бути закони чи рішення виконавчої влади.

-Як Ви оцінюєте можливість відкликання Радою обраних нею членів Нацради й обрання нових, висунутих більшістю? Чи є такий сценарій реальним? Кого могла б запропонувати більшість?

- Теоретично такий сценарій – реальний, якщо у більшості після формування уряду, затвердження голови Нацбанку та переформування керівництва парламентських комітетів залишаться ще сили для вирішення кадрового питання в Нацраді. У більшості вже сьогодні є кандидатури на місця в Нацраді.

- Ви можете назвати якщо не прізвища, то хоча б фракції, з яких ці кандидатури є ?

- Знаю, що свої кандидатури на посаду в Нацраді мають фракції "Трудова Україна" та СДПУ (о).

-Колись Олександр Зінченко сказав, що не сприймає партійний принцип формування Нацради. Як Ви вважаєте, може, дійсно треба формувати Нацраду з людей, що користуються суспільним визнанням і авторитетом. Як зараз Ви знаходите спільну мову з політичними опонентами-членами Нацради? -У мене немає в Нацраді політичних опонентів, а є колеги. Я також не сприймаю політичний принцип формування Національної ради, як і інших органів державної влади також. На жаль, зараз такий час, що без цього не обійтися. З іншого боку, приємно, коли обраний за партійним принципом член Нацради виявляється професіоналом: така приємна несподіванка.

- Вы довольны тем, как выполняет свои функции сегодняшний пресс-секретарь Кучмы?

- Да. Говорю это совершенно серьезно.

-Вы были пресс-секретарем у Кучмы. Логично спросить: можете ли Вы подтвердить (опровергнуть) наличие в стране политической цензуры, исходящей от Администрации Президента?

- Я не работаю пресс-секретарем президента Кучмы с сентября 2001 года. Могу заявить, что в период с 1998 по 2001 год политической цензуры, исходящей от Администрации Президента, не было. С тех пор я не работаю в СМИ и, к сожалению, не могу ответить на ваш вопрос.

- В Национальном Совете рассматривался вопрос о лицензировании ретрансляции радио и телепрограмм. Расскажите, пожалуйста, каким нормативным актом будет регулироваться процесс выдачи данной лицензии, будет ли этот нормативный акт зарегистрирован в Минюсте и не является ли это узакониванием "субаренды канала", запрещенной действующим законодательством Украины.

-Нацсовет намерен разработать положение о лицензировании ретрансляций, в котором и определит, кто, как и на какое время будет получать такую лицензию. По поводу регистрации в Минюсте вопрос пока не решен. Это не является субарендой канала, поскольку речь идет о ретрансляции отдельных программ, а не передачи канала в пользование другой телерадиокомпании. Время, которое будет лицензироваться на ретрансляцию, будет изыматься из основной лицензии.

-Не считаете ли вы, что система лицензирования в Украине – это пистолет у затылка: когда что-то не так, стреляют?

-Постреливают.

- Считаете ли вы практику выработки условий лицензирования ведомствами – правильной?

- А кому же еще, как не ведомствам, разрабатывать лицензионные условия? Всего в законе не пропишешь. Главное, чтобы они ничего не додумывали от себя – того, что противоречит закону.

-Многие региональные FM-радиостанции (не будем говорить о ретранслирующих структурах) не очень довольны грядущей тотальной украинизацией эфира. Не считаете ли Вы, что для восточных регионов это не слишком правильное решение?

-Все решения Нацрады об использовании украинского языка полностью соответствовали законодательству. Если вам оно не нравится, попробуйте его изменить через парламент.

-Как вы относитесь к тому, что собственником СМИ в нашей стране может стать любой иностранный гражданин?

-Насколько я знаю, не любой. Законодательством по телевидению и радиовещанию введено ограничение: в уставном фонде телерадиокомпаний разрешается иметь 30% иностранного капитала. К этой норме я отношусь нормально. С другой стороны, иностранный гражданин действительно может обойти это ограничение, зарегистрировав украинское юридическое лицо. Но это уже компетенция депутатов, а не Национальной Рады. Телерадиоэфир является частью экономических и культурных процессвов, происходящих в обществе. И все они регулируются законами.

- Как вы оцениваете законность построения некоторых радиосетей в Украине, в частности "Русского радио"?

- В тех случаях, когда эти сети строились на основе конкурсов, это вполне законно. Правда, раньше были случаи, когда лицензии выдавались без конкурсов, однако это было в других условиях. Я имею в виду, законодательных. В принципе, есть два пути построения сетей. Присоединение к существующему сегменту каждого города в отдельности или получение лицензии на несколько городов сразу. Думаю, что в ближайшее время Нацрада перейдет на проведение сетевых конкурсов – это дешевле, быстрее и, в общем, более справедливо.

- А как же 9 статья? И закон о языке! - Допустим, завтра не будет "Русского радио" – неужели станет от этого легче жить?

-Кстати, по поводу радиостанций. Как известно, какое-то время назад усиленно пытались закрыть „Русское радио”, мотивируя это отсутствием украинского языка в его эфире. После его передачи в более надежные руки ничего (очевидно, в программной политике – «Детектор медіа») не изменилось. Нацраду теперь этот вопрос не интересует?

-Нацраду интересует наличие в эфире ФМ-станций украинских новостей, а также наличие текстов ди-джеев, которые произносятся на хорошем украинском языке. Подчеркиваю – на хорошем. Что касается всех русских радиостанций, работающих в Украине, мы настаиваем на том, чтобы новости на общенациональных станциях были только на украинском языке. И это правильно.

- Як Ви ставитеся до введення двомовності в Україні?

- Негативно. Вважаю, що нам вистачить однієї державної мови – української. А люди, які розмовляють російською, повинні мати можливість отримувати якусь частку інформації друкованих та електронних ЗМІ рідною мовою, як це зараз робиться на деяких регіональних каналах на сході України. У мовних питаннях не треба поспішати, але не треба й уповільнювати процес.

- Пане Олександре, чому Нацрада не виконує рішення суду? Я маю на увазі рішення господарського суду у Києві про видачу ліцензії ТРК "Київ"? Як ви оцінюєте ту ліцензію, що намагалися видати ТРК, де не зазначено ні термін, ні обсягів мовлення? Що це, як не знущання та ігнорування закону на найвищому посадовому рівні? Дякую.

- Первое решение о лицензировании 30-го канала принимались предыдущим составом Нацсовета. Но насколько я знаю, решение Нацсовета тогда полностью соответствовало решению не Хозяйственного, а Верховного Суда Киева. Верховный Суд не указал в решении, на сколько часов надо выдать лицензию ТРК "Киев". Поэтому им сначала выдали лицензию без указанного времени, затем выдали лицензию на 12 часов. Оба документа ТРК "Киев" отказалось принять. С моей точки зрения, совершенно напрасно. Если бы одна из этих лицензий у них была на руках, нам было бы гораздо легче решить этот сложный вопрос.

-Як Ви оцінюєте пропозицію адміністрації Києва створити міський канал з компанії ТЕТ? Чи погодиться Національна Рада з такою пропозицією?

-Я так розумію, що мова йде про лист міського голови Олександра Омельченка, в якому він дійсно пропонує створити київський міський канал на базі компанії "ТЕТ". Мені здається, що це – жарт. Але, з іншого боку, цей жарт надруковано на бланку Київської міської держадміністрації та супроводжується підписом міського голови. Чесно кажучи, не знаю, як до цього ставитися. Думаю, ми ще раз звернемося до КМДА з проханням уточнити позицію. Інакше можуть бути наслідки досить непередбачувані.

- Пане Мартиненко, чому –жарт? Яку телекомпанію мала на увазі Національна рада, пропонуючи КМДА таке рішення?

- Ми мали на увазі компанію, яка підтримується Київрадою. Наскільки я поінформований, тісних ділових і політичних зв’язків між компанією "ТЕТ" і КМДА немає.

-Будут ли ревизироваться решения Национального Совета предыдущего "созыва" по лицензированию второго национального канала?

-Нацрада в принципе не может отменить свое же решение, которое сопровождалось выдачей лицензии. Лицензию можно отменить только судом. Насколько мне известно, судебные процессы, касающиеся лицензирования 2-го канала, продолжаются. Подождем, чем они закончатся.

-Что будет с отрезком времени, который на сегодня не отлицензирован на УТ-2 - с 14.00 до 16.00 - с учетом победителей всеукраинского конкурса на право вещания? -Думаю, что будет объявлен конкурс на вещание на канале УТ-2 с 10 до 16.00. Когда он будет объявлен, мне сказать трудно.

- Наскільки Нацрада враховує наявність рекламних блоків поряд з художніми фільмами?

- Ви не дивитеся російських каналів, там їх в п’ять разів більше. І народ вже не знає, кому писати листи. Всі пишуть президенту Путіну. Насправді, я не думаю, що їх дуже багато. Принаймні фільми у нас намагаються поки що не переривати. З іншого боку, чим більше буде реклами, тим менше будуть дивитися цей канал, тим менший у нього буде рейтинг, тим менше будуть на нього давати рекламу. І так по колу.

-Насколько объективно, по мнению экс-руководителя информагентства, подаются факты на украинских каналах?

-Я несколько месяцев назад думал, что будет хуже. В принципе, просмотрев все украинские новости на всех каналах за один вечер, можно составить полное мнение о том, что произошло. Попробуйте это сделать, если выдержите.

-А какой ваш личный рейтинг лучших СМИ в Украине? Я имею в виду телевидение, радио и печатную прессу.

-О телевидении и радио говорить не буду – извините. Те, кого не назвал, скажут, что я – не объективен. В печатных СМИ – "Зеркало недели", "Киевский телеграф", "Бизнес", "Факты", "Сегодня". Последние два – потому что они успешны как бизнес-проекты.

- Хорошо. Тогда к вопросу о бизнесе. Насколько часто качество и бизнес совместимы?

-Не часто. Я часто говорю о том, что хороший медиа-проект - это не тот, который является качественным медиа-проектом, а тот, который приносит прибыль. Очень часто прибыль приносит некачественные продукты. И не только в медиа-бизнесе. Качественные и дорогие продукты часто не выживают на рынке. К сожалению.

-А почему вы не любите «Киевские ведомости»?

-Стоило не назвать "Киевские ведомости" в первой пятерке, сразу выясняется, что я их не люблю. Люблю я их.

-Господин Мартыненко, как, по Вашему мнению, и на основании каких действующих нормативных актов, радиостанция. выигравшая конкурс, получавшая лицензию Нацсовета на право пользования каналом вещания с 0определенными условиями, должна "законным путем" поменять свой формат вещания, который является составной частью программной концепции и никак не отмечен в самой лицензии?

-Никто не говорит сейчас, что она должна менять формат вещания. Мы действительно собираемся ввести форматный принцип лицензирования. Но лицензирование новых частот в процессе конкурсов. Поэтому пока, естественно, менять лицензию и ее условия без согласия компаний Нацрада не будет.

-Ваше ставлення до монополії на власність у ЗМІ? Чи повинен Антимонопольний комітет втручатися у ситуацію, якщо ЗМІ знаходяться під контролем однієї людини, але юридично це довести неможливо?

-Якщо це неможливо довести, то Антимонопольний комітет нічого не зможе зробити. Що стосується монополії на власність якогось конкретного ЗМІ, то це нормальне явище. Якщо у нас є приватні підприємці, вони можуть засновувати і володіти ЗМІ, як і всі інші люди. Просто в інших країнах, перш за все, наЗаході – інша юридична практика. І бізнес в цілому там більш прозорий, аніж в Україні. У себе ж ми не зможемо зробити медіа-бізнес більш прозорим, ніж бізнес взагалі.

- Чи не вважаєте Ви, що журналістський колектив повинен обов"язково бути співвласником ЗМІ, бо тільки тоді журналіст та власник опиняться по один бік барикади?

- Кожен мусить робити свою справу. І ніхто не гарантує, що журналіст буде професійно робити справу власника. А для цього треба теж мати певні здібності, повірте мені.

- Як Ви ставитеся до пропозицій публікувати прізвища власників та засновників ЗМІ, щоб зробити інформаційний простір більш прозорим? Якщо позитивно, то як, на Вашу думку, це потрібно робити?

- Якщо зараз надрукувати прізвища власників та засновників ЗМІ, це ще більше заплутає Ваші уявлення про те, хто саме ними є. А друкувати список реальних власників неможливо, тому що цього не можна довести.

- Пане Мартиненко, за хабар якого розміру Ви би погодилися віддати голос на користь телекомпанії-кандидата?

- Не думав про це

- Пане Мартиненко, чи потрібно, на Вашу думку, позбавити органи державної влади права виступати засновниками ЗМІ? Чи зробить це регіональну пресу більш вільною?

- Можна, звичайно, позбавити. Але, повірте мені, нічого це особливо не змінить, тому що представники тих самих органів влади заснують ще десятки ЗМІ. Але вони вже будуть комерційними.

- Чому і досі не заборонено рекламу алкоголю на телеканалах?

- Я б її взагалі дозволив офіційно і неприкрито, але, припустімо, з 01.00 - 6.00. Тоді ті, хто не спить, зможуть знайти для себе нову інформацію стосовно того, що купувати. В інший час, безумовно, треба заборонити рекламу, в тому числі й алкоголю, і приховану також, як, приміром, реклама "Мартіні", що йде зараз на каналах.

-Вважається, що журналістам важко боротися за власні права ще й тому, що вони свою зарплату отримують у конвертах. Як Ви думаєте, чия це проблема – самих журналістів чи власників ЗМІ?Як можна змінити ситуацію?

-Це – проблема власників та менеджерів ЗМІ. Змінити ситуацію можна, якщо виплачувати зарплату офіційно через касу. Більше – ніяк. До речі, журналісти могли б теж вимагати цього. Це їхнє право.

-Что вы думаете об уходе некоторых ведущих из эфира «Нового канала», а также выпускающего редактора? Есть ли у вас предположения, почему это произошло?

- Каждый из этих ведущих, думаю, имел свои мотивы для ухода. Вообще, это очень просто: если условия работы на канале не соответствуют желаниям или ожиданиям журналистов, они уходят. Хочется пожелать, чтобы они нашли свой канал.

-Ваш погляд: "редакційна політика" і "цензура" - поняття тотожні?

-Поняття близькі. І якщо жартома, то можна сказати, що це – одне й те ж. Але редакційна політика – це те, що робиться з добрих міркувань. А цензура – з поганих.

-Считаете ли вы программу Вячеслава Пиховшека профессиональной, объективной, незаангажированной и прочее?

-Я считаю программу Пиховшека авторской программой Пиховшека.

-Говорячи про насильство в ефірі, чи можна вважати крупні плани жертв Скниліва на деяких телеканалах за такі?

[-Мені, як і багатьом, не сподобалися ці кадри. Я не думаю, що їх варто було показувати на екрані. З іншого боку, насильство оточує кожного з нас і весь світ в цілому. І робити вигляд, що його немає, теж важко. До речі, один з фільмів, де сцен насильства й жорстокості більше, ніж в інших, це "Винету – вождь апачей". Це фільм виробництва НДР, знятий в 70-х роках, про боротьбу індіанців з блідошкірими, який масово демонструвався на екранах СРСР. Інколи я думаю, що він таки негативно вплинув як на моє життя, так і на життя цілого покоління.

-Хотел спросить, не считает ли господин Мартыненко прискорбным и не правильным засилье московской продукции на телеэкранах, а музыки – в эфирах радио?. Не считает ли он, что такая ситуация может быть гибельной для наших украинских производителей?

-Московская продукция – не обязательно плохая продукция. Просто нужно знать меру. С одной стороны – не давать нашим производителям погибнуть. С другой – не дать им возможности жить без конкуренции. Вот по этой тонкой грани и стараемся ходить.

-Як Ви ставитесь до іноземних інвестицій у вітчизняні ЗМІ?

-Позитивно ставлюсь до західних інвестицій у вітчизняні ЗМІ, але їх практично немає. Риторичне запитання: А чому в нас взагалі іноземні інвестиції незначні у порівнянні з країнами Центрально-Східної Європи?

-Інвестицій немає, газет НОРМАЛЬНИХ щоденних немає, радіостанції – близнюки і майже жодної серйозної, ТБ – вуайєристичне та однобічне. І так все наше життя.... Скаржимося, визначаємо напрямки, але нічого не робимо, в той час коли наші сусіди давно вже пішли далеко вперед. І кращі фахівці у журналістиці йдуть, переважно, або в Адміністрацію Президента, або в опозицію. Тільки ЗМІ робити людськими немає кому. Чи не так?

-І життя у нас не таке, і ранок сьогодні був похмурий, і треба їхати кудись далеко-далеко. Чи не так?

-А вы слышали свой голос на пленках Мельниченко?

-Нет.

- Насколько для Вас объективна оппозиционная пресса?

- Не оппозиционная, ни позиционная пресса объективной быть не может, поскольку они находятся в оппозиции друг к другу. Идеальная пресса – та, которая летает себе над схваткой и всем раздает по серьгам, как позиции, так и оппозиции. Шутка.

- А у нас такая пресса есть? По-моему, в нашей стране это нельзя сказать даже об информагентствах? Когда я узнал, что Азаров стал министром финансов, мне захотелось удавиться. А вам, Александр?

- Не советую. Мне кажется, что многие недооценивают Азарова и постоянно ожидают от него того, чего он никогда не сделает. Увидите, он будет более удачным.

- А кто же будет главой налоговой? Вас никакие светлые мысли по поводу не посещают?

- Не посещают.

- Скажите, а Табачник тоже удачное назначение?

- Да. -На Ваш погляд, чому ЗМІ обходять правду? Маю на увазі, критику на рахунок Кучми і його братії.

-Не всі ЗМІ обходять правду. Маю на увазі не тільки цю критику, але й будь-яку іншу.

- Что вы думаете об исчезновении Коломийца? (Только не надо говорить"мне очень жаль".) Почему он исчез? Версии?

-Почему не надо? Мне действительно очень жаль. Я сочувствую всем его родным и близким. Нет у меня никаких версий, потому что я не видел его с весны этого года. А не видя человека и не общаясь с ним, очень трудно что-либо предполагать. Единственное, что хочется пожелать - больше откровенности тем людям, которые высказываются на эту тему в СМИ. Имею в виду всех, кто об этом пишет и говорит.

- Как Вы считаете, скоро ли наступит время, когда критериями успешности в украинской политике станут умение говорить и готовность брать на себя ответственность хотя бы комментировать происходящее в стране.

- Надеюсь, что никогда критерием успешности в политике не станет умение говорить и комментировать. Критерием успешности в политике должно быть умение делать.

-Ваше мнение о Вадиме Рабиновиче?

-Крайне интересный и непостигнутый мною до конца человек. Боюсь, что так и не смогу его постичь никогда.

-Вы поздравили сегодня Табачника с днем рождения и назначением? Что Вы ему пожелали?

-Поздравил с днем рождения и назначением. Пожелал жить столько лет, сколько исполнилось тем часам, которые я ему подарил.

-Извините за любопытство, а сколько лет тем часам, которые Вы подарили Табачнику?

-Много.

- Как Вы думаете, почему никто из украинских политиков не пишет мемуары? О Кравчуке молчу – это уже история.

- Потому что многим страшно. А может, им просто не нравится писать мемуары.

- Пане Мартиненко, а як ви думаєте – за вашими відповідями зараз хтось слідкуює? У цензурному сенсі.

-Не маю гадки.

- Как часто в разговорах с властью Вы оставляете свое мнение об информполитике при себе?

-В последнее время я не веду разговоров об информполитике.

- Пане Мартиненко, як буде в подальшому вирішена ситуація з ОДР ТРК? Де Національна Рада їм може виділити час для мовлення ? Чи не є доцільним переводити регіональні компанії на муніципальні канали?

- Ситуація з ОДР ТРК – головний біль всіх органів державної влади в інформаційній сфері. Голова болить вже давно і буде боліти ще довго, на жаль. Всі розуміють, що з ними треба щось робити, але ніхто не знає, що. Мені здається, що треба визначитись, чи їх всіх підпорядкувати Національній телекомпанії України, чи акціонувати. І те, й інше буде краще, ніж той стан, що є зараз.

- Як Ви ставитеся до того факту, що губернатори та інші представники влади судяться зі ЗМІ, наслідком чого є стотисячні позови та закриття газет? Якби "Детектор медіа" написала, що ви, наприклад, молодий кар"єрист та підлабузник Кучми, у яку суму ви б оцінили свої моральні страждання?

- Факти судів ЗМІ – самі по собі річ нормальна, але все мають визначати суди, які саме позови треба задовольняти, а які ні. І на яку суму. Теоретично я допускаю, що можуть бути матеріали, за друк яких можна було б виставити позов на сотні тисяч. Але це теоретично. Практично – потрібна досконала судова практика.

- Что нужно изменить в законодательстве, чтобы власть была лишена возможности манипулировать собственниками СМИ?

- То есть, вопрос звучит так: что нужно делать, чтобы полностью отделить бизнес от органов власти – как центральных, так и региональных. Ответ: может, когда-то так и будет. Но жить в эту пору прекрасную не придется ни вам, ни мне. Давайте твердо стоять на ногах и говорить о реальных вещах, а не фантастических.

- Чи не вважаєте ви, що треба ввести пільгове оподаткування для ЗМІ, як було зроблено у Росії ? Може, тоді і ситуація зі ЗМІ покращиться?

- Не треба вводити ніякого пільгового оподаткування. Бо якщо це зробити, післязавтра всі газети почнуть експортувати метал. Справа не в пільгах, і не в податках. Справа – у важких умовах медіа-ринку в Україні, в якому можуть вижити або найсильніші, або ті, хто має серйозний економічний захист. Будемо сподіватися, що найсильніших ставатиме більше й більше

- Система управління інформаційною галуззю, яка склалася сьогодні в Україні, цілковито децентралізована. Існує, принаймні 5 суб’єктів, покликаних здійснювати інфополітику: Нацрада, Держкомзв’язку, Мінінформ, Управління з інформаційної політики АП тощо. Але в результаті ніхто не несе відповідальності за те, що відбувається у вітчизняному інформаційному просторі. Немає можливості обумовити правила гри, рівні для усіх. АП по черзі знаходить когось винного, але кардинальних кроків не робиться. Прокоментуйте, будь-ласка.

- Зараз прочитав все ц е – і зрозумів: жахлива ситуація. Але, знаєте, навіть в цих антисанітарних умовах ЗМІ можуть працювати. І повинні, чого й Вам бажаю.

- Чи буде у подальшому обов'язковим "форматний" принцип при розподілі частот? Чи може якось Нацрада сприяти "відродженню" середньохвильового ефіру?

- Форматний принцип обов’язковим не буде, але буде бажаним. Тобто, не думаю, що Нацрада дійде до того, щоб усі частоти роздавати за принципом форматів. Та це й не потрібно. Залишаться деякі формати, які ласкаво називаються інформаційно-музичними, тобто практично все. Середньохвильовий діапазон в Україні сьогодні дійсно незаповнений, але перспективний. Мені здається, що той, хто сьогодні оцінить його перспективи, виграє через два-три роки. Це ситуація, яка зараз складається у Східній Європі.

Наостанок Олександр Мартиненко сказав учасникам чат-конференції „Детектор медіа”:

Дякую за запитання і за те, що дехто їх не задав. Бажаю всім виконання всіх мрій, в тому числі й фантастичних.

„Детектор медіа” ж, в свою чергу, нагадує читачам, що наступний чат відбудеться через два тижні. Пропонуйте кандидатури!