Хто навчить журналістів захищатися?
Про те, які причини спонукають журналістів пристосовуватися до роботи в умовах цензури, „Детектор медіа” вже неодноразово писала. Однак, як же ті, що закликають журналістів виявити свою громадянську позицію, можуть допомогти їм?
Про те, які причини спонукають журналістів пристосовуватися до роботи в умовах цензури, „Детектор медіа” вже неодноразово писала. Однак, як же ті, що закликають журналістів виявити свою громадянську позицію, можуть допомогти їм?.
Із цим питанням ми звернулися до голови Комітету Верховної Ради з питань інформаційної політики Миколи Томенка:
- Це питання ми будемо обговорювати і на зборах Громадської ради з питань свободи слова та інформаційної політики, громадської організації, на яку ми давно чекали, - каже пан Микола. - Як тільки вона з”явиться, моя позиція буде такою: найближчим часом, можливо, наступного тижня, ми проведемо обговорення ситуації, що склалася в країні із політичною цензурою, й будемо в межах Громадської ради створювати, з одного боку, асоціацію чи фонд незалежних журналістів, який передбачатиме, скажімо, такі дії. Якщо достеменно буде відомо, що людина відстоювала свободу слова і змушена була піти з роботи виключно з політичних мотивів та через переслідування за свободу слова, то вона зможе розраховувати на підтримку фонду. Думаю, що в організації, яку ми зараз створюємо -- а я маю попередні домовленості з багатьма комерційними й міжнародними структурами щодо фінансування -- ці журналісти могли б працювати, отримавши статус незалежного журналіста. І отримували б заробітну плату, скажімо, впродовж півроку, щоби адаптуватися, звільнившись з роботи.
Ми шукаємо й інші конструктивні форми їхнього працевлаштування. Є багато ідей стосовно створення нових проектів і розширення діючих теле- й радійних проектів, де б вони могли реалізувати себе як поборники свободи слова. Так, я хотів би, аби щонайбільша кількість журналістів заявила про те, що реально відбувається у ЗМІ. Адже ми все це бачимо, і треба мати елементарну повагу до себе.
Та я не вимагаю від журналістів сміливості йти з каналів. Я лише готовий підтримати такий варіант їхньої адаптації - пісял прийнятого їми власного рішення - коли вони зберігатимуть свою чесність, гідність і цнотливість. У фінансовому плані і соціально вони почуватимуться деякий час захищеними.
Сьогодні відбудеться засідання Громадської ради, і я говоритиму про такий варіант.
- Ви якось оголосили премію за свідчення проти цензури в ЗМІ. Ця ідея спрацювала?
- Моя ідея полягала не у тому, щоб давати комусь гроші, а щоб привернути увагу до цього явища. А мене обізвали і сталіністом, й аморальною особою. Я хотів би цим людям сказати: будьте чесними перед самими собою. Коли вже настільки боятися й ненавидіти журналістів, що аж розписувати, як їм подавати матеріали, то мені здається, що у цих людей власні критерії моральності трохи зсунуті. Якщо вони називають мої анти-цензурні зусилля сталінізмом, то я буду займатися сталінізмом у їхньому розумінні цього слова.
До мене зверталося дуже багато людей, і я знав про випадки цензури в ЗМІ. Однак, я не міг зробити крайніми керівників каналів, бо на сьогодні у мене є десятки свідчень, на яких стоять підписи віце-президентів, виконавчих продюсерів, редакторів. Якщо так піде далі, то я думаю, що ми будемо спонукати журналістів до того, щоб вони відстоювали своє право через суд. Але я знаю, що топ-менеджерів змушують так чинити. І для мене є принциповим довести, що на них чинять тиск певні люди з Адміністрації Президента. Бо можна добитися звільнення когось із каналу, але він теж є, так би мовити, „стрілочником”. Метою ж премії було виявити справжніх архітекторів політичної цензури в Україні, а не тих, хто її реалізує.
Думаю, що сьогодні слід рухатися далі і формулювати це як політичні вимоги. Бо я переконаний, що ресурс парламентського комітету вичерпується. Я не можу одним комітетом змінити ситуацію з відсутності свободи слова, котра складалася 11 років за участю податкової адміністрації, прокуратури, АП, Кабміну і т.д. Гадаю, що серед ключових вимог в діалозі Президента й опозиції, який все рівно відбудеться (а не політичних ходоків від опозиції до Президента), вимоги зміни ситуації в інформаційному просторі будуть ключовими.
Ми готуємо ці пропозиції для переговорного процесу. Бо я переконаний, що у сесійній залі це не може бути прийнято. Наприклад, стосовно мого законопроекту про порядок призначення керівників НТКУ та НРКУ Олександр Задорожній мені сказав, що позиція 9 фракцій є не підтримувати цей документ. Чому? АП проти того, щоб парламент почав контролювати діяльність національних теле- та радіокомпаній, хоча це є вимогою закону.
Більше того, відомо, що при створенні нового формату парламентської більшості, голову інформаційного комітету ВР має бути звільнено. Тому для мене є принциповим винести ці питання на найвищий рівень, щоб, попри зміну голови комітету, проводилася робота з парламентського контролю за дотриманням свободи слова в країні та законодавчими змінами.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
„Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ