«Цього року канал ICTV боротиметься за третю «кнопку»

14 Лютого 2002
827

«Цього року канал ICTV боротиметься за третю «кнопку»

827
Стверджує генеральний директор IСTV Олександр Богуцький. Адже за результатами діяльності минулого року цей телеканал розвивається динамічніше за всi iнші Стверджує генеральний директор IСTV Олександр Богуцький. Адже за результатами діяльності минулого року цей телеканал розвивається динамічніше за всi iнші Шлях ICTV в українському телепросторі не назвеш безхмарним. Спочатку як один з перших незалежних телеканалів він насправді був альтернативою офіціозному телеефіру.
«Цього року канал ICTV боротиметься за третю «кнопку»
Та згодом втратив свої позиції. Упродовж позаминулого року зусиллями нової команди відбулося друге «народження» IСTV. Про те, які висновки зробила компанія після півторарічної боротьби за глядацькі симпатії та рекламні бюджети і як планує розвиватися надалі, «Контрактам» розповів генеральний директор ICTV Олександр Богуцький.

Важливо, щоб глядачі «звикли» дивитися телеканал.

— У новій концепції ефіру ви зробили ставку на відомі особистості не тільки українського, а й російського телебачення. Це в багатьох викликало скепсис. Як ви відчуваєте, чи спрацювала така стратегія? — Ставка на професіоналів, яким довіряють глядачі, — це єдиний правильний вихід з тієї ситуації. За 2001 рік ми запустили близько десятка оригінальних і конкурентоспроможних програм. Ми змінили і прокатну політику. Зокрема маємо ексклюзивне право показу фільмів від Universal, закупили російські та європейські фільми. Продовжуємо також технічно оновлювати ефір, ставити нові передавачі, змінювати антени... Без цього картинка каналу не буде привабливою. Усi ці зміни в сумі й «спрацювали». — Сьогодні відчувається мода на видовищні та рейтингові ігрові програми, якими заповнені ефіри багатьох телеканалів. На ICTV таких проектів практично немає. Це принципова позиція? — Успіх чи не успіх каналу взагалі не визначає одна, навіть найпопулярніша програма. Її поява в ефірі повинна бути вмотивованою. Кожному кроку — свій час, ймовірно, наш ефір теж матиме такі «цвяхи» згодом. Ми тільки приходимо на ринок. І, вже отримуючи бюджети, не зупиняємося — більше вкладаєш — більше отримуєш. Отож скоро і ми презентуватимемо формати... — «Ефект новизни», який спрацював спочатку, позитивно позначився на рейтингу і відповідно привернув увагу рекламодавців. Та цей ефект все-таки тимчасовий. Як ви оцінюєте свій стан зараз? — Коли ми розпочинали, то мали дуже великі сподівання на цей «ефект новизни». Утім, я переконався, що на телебаченні він практично не спрацьовує. Пропонуючи новий якісний продукт, не можна бути впевненим на 100%, що тільки новою обкладинкою і новими програмами автоматично завоюєш симпатії глядача і рейтинги блискавично зростуть. Можна програти «старому» каналу тільки тому, що люди звикли дивитися саме його. І здолати цю звичку та інерційність дуже важко. Тому ми повинні були задіяти цілий комплекс заходів, щоб завоювати свою аудиторію. І навесні минулого року вже були четвертим каналом у рейтингу. А зараз змагаємося за третю «кнопку» з «Новим каналом» і СТБ. Гадаю, під знаком цієї боротьби пройде увесь рік. — Тобто ви хочете стати лідерами серед каналів, умовно кажучи, «другого дивізіону». І ви не зазіхаєте на місце серед «перших»? — Найважливіше, щоб робота каналу була комерційно вигідною. До речі, всі ці історії про великих і маленьких — пережиток часу, бо, якщо придивитися, великі не особливо і недосяжні, а малі — часто навіть у Києві випереджують «монстрів» за рейтингами... Справді, одне із завдань — поступове завоювання своєї частки глядачів на ринку, що трансформується у частку рекламного ринку. Ми як канал, що тільки заявляє про себе і формується, маємо 7—10% загальної аудиторії і збираємо 3—5% усіх рекламних бюджетів (для порівняння: канали-лідери мають близько 40% цих бюджетів). Проте це дуже непоганий показник для новачка. Але рекламодавці, рекламні агентства орієнтуються не на явища, а на тенденції. ICTV за результатами діяльності 2001 року (згідно з маркетинговими дослідженнями компанії AGB Ukraine) — телеканал, що найдинамічніше розвивається. Наприклад, у центральному, південному, східному та північному регіонах ми збільшили аудиторію втричі.

— Сьогорічний ринок телереклами оцінюється в середньому в $50—55 млн, хоча є й оптимістичніші прогнози. Яку частку рекламного «пирога» планує отримати ICTV?

— Звичайно, найкращу... Конкретну цифру назвати важко, але, за нашими оцінками, мультирегіональні канали ICTV, «Новий канал» та СТБ боротимуться приблизно за 15—20% усього телевізійного рекламного бюджету. Ми не залишимося осторонь формування правил гри на телеринку

— Минулий рік позначився ліцензійними баталіями навколо телеефіру. Вам вдалось їх оминути? — Ми отримали ліцензію від Нацради на право мовлення впродовж 10 років (нині такі ліцензії мають «Інтер», 1+1, СТБ, «Новий канал»). Жодних перепон під час отримання не було. Адже на відміну від багатьох каналів ми маємо історію мовлення, у нас все склалося з українською мовою, немає проблем з виробництвом власного ефірного продукту (його понад 30%).

— Останнім часом активно обговорюється об’єктивність системи телевимірювання. Й ICTV бере активну участь у цій дискусії. Чому це для вас актуально?

— Ми інвестували закупівлю та встановлення власних передавачів, не користуючись державною системою розповсюдження сигналу. Тому для нас як мережевого каналу важливо, щоб система телевимірювання була об’єктивною. Відомо, що вона визначає рейтинги і відповідно впливає на розподіл реклами. Також її показниками користуються для планування мовлення самі канали. Через недосконалість піплметрії (значний рівень погрішності навіть у 25 містах, де на сьогодні встановлено піплметри) дециметрові канали зазнавали і зазнають збитків, тимчасом як метрові канали це влаштовує. Можливо, ми не настільки впливові як канали-лідери, проте виключати себе з процесу формування телеефіру не дозволимо. Для відстоювання власних інтересів зацікавлені медіа об’єдналися в Асоціацію мережевих телерадіомовників України. — Судячи з активної участі у формуванні правил гри на телеринку, ви плануєте й надалі розвивати свою мережу? — Так, маємо власні передавачі у 56 містах, а з урахуванням обласних центрів нас мають змогу дивитися у 83 містах України. Недавно розпочали мовлення у Сумах, Рівному, Житомирі. Незабаром нас дивитимуться в Нікополі, Павлограді, Кременчуці, Олександрії. Усюди на власних частотах. Наша ексклюзивна пропозиція на ринку полягає в тому, що ми унітарний канал, оскільки у будь-якій частині цілодобово ефір є неподільним, тобто нас не перебивають інші канали. Важливість цього особливо актуальна під час трансляції політичної агітації — адже за вимогами закону вся політична реклама транслюється лише станціями на основі угод з партією чи блоком. Отже, якщо станція ретранслює програми іншого каналу і серед програм ретрансляції трапиться і політична реклама — це, безумовно, історія з порушенням закону. А далі — претензії чи до партії, чи до станції. Для ICTV такої проблеми не існує — ми, як i Україна, — незалежна унітарна країна.

Тетяна МОКРОТОВАРОВА Фото Віктор СКРЯБІНА Довiдка

Олександр Богуцький народився 1971 року у Львові. Закінчив геологічний факультет Львівського університету з червоним дипломом, аспірантуру. Нині навчається на факультеті міжнародного права і бізнесу цього ж вузу. З 1991 року — редактор на першій незалежній український радіостанції — «Радіо «Незалежність». Співпрацював з львівськими виданнями «Ратуша» та «Пост-Поступ». Був співзасновником газети «Експрес». З 1994 року — прес-аташе та директор з питань зв’язків з громадськістю в ЗАТ «Таврійські ігри». Працював над телевізійними проектами на ТК «Міст» (Львів), ТК «Золоті ворота» (Київ), на Першому Національному. 1999 року — ведучий щоденної інформаційно-аналітичної програми «Актуальна камера» на каналі СТБ. З серпня 2000 року — генеральний директор загальнонаціонального телеканалу ICTV.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
kontrakty,com,ua/ukr/gc/nomer/2002/06/18,html"target="blank"> Галицькі контракти
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
827
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду