Ой, люблю ж я гарбузову кашу навіть більше, ніж ікру чорну і червону зернисту. Але тепер довго не зможу її їсти. Боюся подавитися. Від сміху. Як тільки піднесу ложку до рота – так зразу „Золотий гарбуз” згадаю. І сміятимуся, поки не вдавлюся. Або не лусну. Доведеться таки ікрою харчуватися – вона в мене таких асоціацій не викликає.

„Золотий гарбуз” – це шоу прикольне студії "Квартал 95", яке телеканал „Інтер” показав минулої суботи, 3 грудня, у прайм-тайм і наступного дня повторив, мабуть, через його надзвичайну дотепність. Воно було присвячене найкращим з найгірших: організатори вручали спеціальні призи, Золоті гарбузи, за сумнівні досягнення в шоу-бізнесі. Таких досягнень, як ви самі знаєте, в нас стільки, що цілого врожаю гарбузів може не вистачити. Тут тобі і пісня „Ти мені не даєш”, яку виконують Наталя Могилевська і Кузьма, тут і російська зірка київського розливу Наталя Корольова зі своїм Тарзаном, якась маловідома незаглибленим у шоу-бізнесові глибини співачка Мікі Ньютон, Михайло Поплавський і дехто інший. Я реготав біля телевізора іще більше, ніж народ у залі (або у телеверсії – бо ж, як відомо, змонтувати «як треба» можна все).

От так я сміявся-сміявся, аж допоки мені ні з того ні з сього пригадався початок одного з романів російського письменника першої половини минулого століття Юрія Олеші: „Уранці він співає в клозеті”. Твір цей також не те, щоб стьобний, але, принаймні, іронічний. І хоча справа ця глибоко індивідуальна, ми все ж таки можемо уявити, чим там ще герой займається в клозеті. Але сам автор про це не пише. Мабуть, Олеша здогадувався, що недарма людська цивілізація відгородила туалет від іншої житлової площі. Те, що ми робимо в туалеті – не станемо виносити на кухню. Це я до того, що і в кожного гуморочка має бути своє місце. П'яні кухонні анекдоти найсмачніше виглядають саме на кухні, а не на великій сцені.

Між тим, автори „Золотого гарбуза” регулярно витягали щось із широких штанин (схоже, не із кишень) – явно не Золотого гарбуза - і напіввідкрито демонстрували його публіці. Наприклад, одну номінацію вони назвали "Кладущие на музыку". Одним з номінантів був Сашко Положинський. Не через своє сумнівне досягнення, а просто прізвище в нього дуже підходяще – від слова „положити”. Ясно, положити не Золотого гарбуза, а – самі розумієте, що. Це все було одного поля з „Ти мені не даєш”. І ще не раз актори, як і героїня пісні, вперто не давали публіці спокою і знову й знову витягали зі штанів дотепи на цю ж тему. Про що вони після цього на кухні жартуватимуть – уявити не можу.

Мабуть, тільки про політиків їм залишиться, бо тема ця невичерпна. Щоправда, авторам вже і під час шоу виявилося мало естрадних зірок, й вони звернули-таки жало своєї сатири і на зірок політичних. Чим дуже мене потішили. Ви ж знаєте, що мене гарбузовою кашею не годуй – дай з політиків посміятися. Але, на жаль, в даному випадку все виглядало, наче п'яте колесо до воза. Тим не менше, думав я, нехай собі стібають всіх політиків, які тільки під руку попадуться. Але дивився-дивився, знову-таки, на шоу, і сміх у мені боровся зі смутком. Коли сміялися з крадіжок, брехні і поганого керування – тут сміх перемагав. Що є – то є. Або, як казав, один з президентів: маємо те, що маємо. Героями приколів були такі пацани, як Янукович, Кучма, Плющ, Шуфрич, Ющенко, а також Тимошенко й іще хтось – вже не пам'ятаю, хто саме. Нєфіг нам політиків боятися – нехай політики бояться нас.

Але ж коли хлопці з «95 кварталу» сцену „Кваснєвський не чекає Ющенка” показали, то це вже вийшло перефразування одного з президентів: маємо те, чого не маємо. В цьому епізоді смуток переміг сміх. Бо ідея, яка стояла за жартами, була така: ніякі поляки нас не бажають бачити, так само, як і литовці, так само, як і грузини. Явно висмоктане з пальця. Навіть якщо – як мені потім дехто запропонував іншу інтерпретацію побаченого – насправді автори шоу стібалися над тим, що наш Президент все більше по закордонам їздить, аніж раду домашнім справам дає… Все одно виходить, що в уяві авторів „Золотого гарбуза” рух України до Європи і шахрайство політиків на внутрішній арені - схоже, явища одного порядку...

Коротше кажучи, шоу вийшло вельми смішне. Трохи студентського капусника, трохи КВН, трохи клубів самодіяльних пісень. Але все одно, відчуття мене не залишає: наступного року авторам доведеться вручати Золотого гарбуза самим собі. Але це нічого. Гарбуз овоч дуже смачний і навіть корисний для здоров'я.

Юрій Луканов, для „Детектор медіа”

Читайте також:

Луканово посміхаючись

Луканово посміхаючись: Президентські слухання чи слухання Президента?

Луканово посміхаючись Як Ющенко і Тимошенко спаплюжили мій виступ на телебаченні