Литвин, повіривши в соціологічні дослідження й мантри політтехнологів, ─ першим і наразі єдиним створив свій іменний виборчий блок.

Це рішення, як відомо, він аргументував тим, що, попри суто партійні вибори, себто, теоретичну установку на конкуренцію партійних програм та ідей, ─ насправді українці чи не більше, ніж раніше, готові голосувати саме за особистості. А оскільки самому ж Литвину належить і відкриття в галузі поточної політології, що парламентські вибори 2006 року будуть виборами прем'єр-міністра, та ще й, зважаючи на підтекст конституційної реформи – на противагу вже обраному Президентові, ─ немає нічого дивного, що він таки наважився поставити своє ім'я безпосередньо в назву свого блоку.

Адже соціологія останнім часом йому особисто дарує найвищі, кращі за ющенкові та тимошенкові, рейтинги довіри... І в Литвина не виникає з цього приводу жодних підозр та сумнівів, оскільки він вважає, що скандали у колишній “команді Майдану” об'єктивно призвели до падіння популярності президента та екс-прем'єра.

Відтак, народу набридли гучні сварки колишніх революціонерів, йому потрібна тиха, мирна праця поміркованих керівників? Ще в народу залишилась погана пам'ять про Кучму, тож вчасне дистанціювання від нього, а значить – від теперішньої опозиції в особі Януковича та Медведчука не завадить. Плюс “правильне” “прикриття” справи Гонгадзе новим “розслідуванням” касетного скандалу ─ і роль “білого та пухнастого” забезпечено одному-єдиному з усіх лідерів потенційних іменних блоків.

Ще трохи – і вже до виборів Литвина можна вітати з посадою прем'єр-міністра?

За цієї ситуації, щоправда, надто вже однозначно виглядає відповідь на питання “Кому вигідно?” стосовно оцих усіх скандалів у владі, а надто – фактичного створення антиурядової парламентської більшості, яка так яскраво продемонструвала свої м'язи під час спроби заблокувати повторну приватизацію “Криворіжсталі” та бюджетний процес.

Щоправда, щодо бюджетного процесу ─ фракція Литвина цього й не приховує. А от в інших випадках – “руку Литвина” майже не помітити. Хіба що “рука” проглядає, вчергове поправляючи на спікерові білий фрак...

....

Ірина Погорєлова, “Політичні хроніки”, спеціально для “Детектор медіа”

Продовження матеріалу читайте в журналі "Детектор медіа" № 10, який нещодавно вийшов з друку.

Нагадуємо, що розпочалася передплата на журналу на перше півріччя 2006 року. Про умови передплати докладніше можна дізнатися тут.

Також журнал можна придбати на розкладках преси у вестибюлях станцій метрополітену м. Києва та в магазинах:

1. «Наукова Думка», вул. Грушевського 4, м. Київ

2. Книгарня «Сяйво», вул. Червоноармійська 6, м. Київ

Видання здійснюється в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов"язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Publication is supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine/ The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Проекти ГО "Детектор медіа" реалізуються за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) за угодою № F11158-TK-01. Погляди авторів не обов'язково збігаються з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку.

"Telekritika" projekt were made possible through support provided by the United States Agency for International Development, under the terms of Award No. F11158-TK-01. The opinions expressed herein are those of the authors and do not necessarily reflect the views of the United States Agency for International Development.

Реалізації проектів ГО "Детектор медіа" сприяють Тhe National Endowment for Democracy /NED/, Internews Network, Центр Медіареформ

Журнал "Детектор медіа" виходить також за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.