Справа Піскуна: на черзі – дубль третій?

15 Жовтня 2005
1395

Справа Піскуна: на черзі – дубль третій?

1395
І починає думати пересічний громадянин-телеглядач: нічого собі “демократія”, коли президент може за власною забаганкою, навіть без пояснення причин, звільнити генпрокурора!
Справа Піскуна: на черзі – дубль третій?
Сталося! Генеральний прокурор України Святослав Піскун удруге відправлений у відставку! Всі телеканали у п‘ятницю, 14 жовтня, розповідали про цю подію як про топ-сторі, відставивши на другий план зустріч президента Ющенка з промислово-фінансовими баронами країни, котрих народ ласкаво зве “олігархами”. Воно і не дивно, що топ-сторі: скільки навколо постаті Піскуна за останній рік накручено-наговорено! Але от лихо: видається, що це чергове звільнення з посади пана Святослава Піскуна з погляду пересічного виборця, він же – рядовий телеглядач і, що не менш важливо, український громадянин, виглядає надзвичайно кумедно. І ось чому.

Згадаймо: генеральний прокурор був поновлений на своїй посаді Печерським районним судом у грудні 2004 року, під час Помаранчевої революції, бо, мовляв, президент Кучма неправильно його звільнив. Тоді повернення Святослава Піскуна на посаду генпрокурора викликало справжній шквал обурення серед радикально налаштованої частини “помаранчевої коаліції”, але президент Ющенко та його оточення стримували це обурення: мовляв, Піскун повинен попрацювати, він законний генпрокурор, хай покаже не словом, а ділом свою чи то спроможність, чи то неспроможність, а там подивимося.

Далі – більше. З кожним місяцем все зростала і зростала кількість претензій до генпрокурора Піскуна з боку тих, хто вимагав знайти справжніх замовників вбивства Ґонґадзе, хто б це не був, та з боку тих, хто прагнув покарання задіяної у фальсифікації президентських виборів публіки та надто беручких “прихватизаторів” державного майна впродовж правління Кучми.

І от мрії противників генпрокурора справдилися: він звільнений з посади. Але чому відсутні дикі танці радості на Майдані? Очевидно, тому, що перед тим добре відомий меморандум Ющенко-Янукович відкрив шлях уникнення покарання фальсифікаторам виборів, як організаторам, так і рядовим учасникам цього дійства, - а покарання крадіїв народних мільярдів шляхом націоналізації загарбаного, як було оголошено на найвищому рівні, ніколи вже не буде. І взагалі, саме приватна власність священна і недоторканна. Слід розуміти, державна і муніципальна власність не є і не буде такою, отже, гуляй, круті братки! І ще одна напасть: за збігом обставин, не інакше, генпрокурор Піскун відправлений у відставку президентом після того, як порушив кримінальну справу проти президентського кума Петра Порошенка. А ще – коли почав вести мову про Леоніда Даниловича Кучму як фігуранта справи Ґонґадзе...

Приблизно так поміркувавши над відставкою Піскуна, громадянин-телеглядач кидається увечері 14 жовтня до телевізора. І що ж він бачить та чує? Найперше, суворі інвективи від “каналу чесних новин”, себто 5-го. Щоб не збитися на суб‘єктивні враження від почутого, пересічний українець може проконтролювати себе за допомогою тексту інформації на сайті "5 каналу": “Не можна не зазначити, що для самого Піскуна питання відставки завжди було найнеприємнішим. Коли в нього запитували саме про це, він починав помітно нервувати.

Сама постать Піскуна у пост-революційній Україні сприймалася неоднозначно.Найпоширеніше питання: для чого новій владі такий Генпрокурор?Проте, слід зважати, що пост-революційна українська політика це не політика розвиненої держави зі сталими демократичними цінностями та традиціями. Це політика передусімспекулятивна.

Ґрунту для цього вдосталь.

У спекуляціях, як не прикро, задіяна й преса. Та її частина, котра працює не за темниками, проте за вказівками своїх власників та ретельно проробленими пі-ар акціями. Як не прикро, але цей фактор є відчутним та присутнім на медійному ринку.

Але повернемося до відставки Піскуна. Тут слід очікувати навали спекуляцій.

І де правда, а де голі фантазії пересічному українцеві буде розібратися важко.

На поточний момент маємо доконаний факт: Піскун - екс-генпрокурор”.


Отож – думає пересічний глядач, - спасибі рідному “каналові чесних новин”, без нього я б не розібрався у тих “спекуляціях преси”, - але чому мені не нагадали, на якому правовому ґрунті свого часу Піскун був поновлений на своїй посаді? І слухає та дивиться далі:

”Вересень 2005-го року. Президент Віктор Ющенко відправляє у відставку Уряд Тимошенко. А секретар РНБО Петро Порошенко сам подає у відставку. Політологи почали говорити про кризу у владній команді, а політики гадати кого ж звільнять наступним. Багато хто натякав , що черга за Генпрокурором. Святослав Піскун не був членом команди Віктора Ющенка, а на посаді Генпрокурора працював лише завдяки рішенню Печерського районного суду. До того ж, влітку з'явились чутки, що наступним головним прокурором мав стати Володимир Стретович. Втім, сам Піскун не зважав на чутки, працював та збирав прес-конференції. Головним своїм досягненням за останній період називає розкриття справи Ґонґадзе. На запитання журналіста "5 каналу" про можливу відставку відповідає нервово та нестримано.

Святослав Піскун:

- Люди, ви що, Інтернет не читаєте, що в країні коїться. Вам що, нічим зайнятися. Яка відставка, що ви зачепилися за цю відставку, заспокойтесь.

Середина жовтня - про свою відставку Святослав Піскун дізнається теж з вуст журналіста "5 каналу". Реакція інша.

Святослав Піскун:

- Підписав так підписав. Що ж зробиш, підписав, це добре.

А журналістам про звільнення Генпрокурора повідомив голова Секретаріату Президента Олег Рибачук. Істинні причини такого рішення називати він відмовився, відповівши на запитання жартом.

Олег Рибачук:

- Ми, напевно, уберегли Піскуна від того, щоб він не відкрив на себе сам справу, бо він дуже збуджений останніми днями. Це сприяло тому, щоб він не відкрив проти себе кримінальну справу, і "за день її не розслідував і сам себе не посадив".

Вже після обіду Святослав Піскун зробив заяву, що він щасливий. Свою роботу на посаді Генпрокуророра охарактеризував дослівно так: "Я працював ці 9 місяців, це суцільна шизофренія!". А думки політиків знову розділились - прихильники Ющенка таке рішення лише вітають. А опозиціонери називають це помстою Президента за кримінальну справу проти Порошенка”.

І оце все?

Дещо спантеличений громадян-телеглядач переходить на “плюси”, і дістає звідти значно більшу і серйознішу поживу для роздумів (див. для точності сайт 1plus1.tv):

“Його називали суперечливою фігурою практично всі політичні сили. Тимошенківці твердять, що Піскун постраждав за відкриття справи проти Петра Порошенка. Партія регіонів побоюється, що наступний прокурор буде ще більш жорстким до опозиції, а Володимир Стретович з «Нашої України» просто називає Піскуна непрофесіоналом. До речі, раніше саме Стретовича називали можливим наступником Святослава Піскуна.

Володимир Стретович, фракція “Наша Україна”: “Нагорода» ( в лапках) як відставка, найшла свого «героя» (теж в лапках). Те, що багато місяців говорилося, що невіглас номінально очолює авторитетний орган, сьогодні втілилось в право президента , яким він скористався. Відповідно до статті 106 пункт 1 відправив Піскуна у відставку”.

Олександр Турчинов, партія “Батьківщина”: “Але ж я особисто пов'язую його відставку з розслідуванням генеральною прокуратурою справи, пов’язаної з корупцією в найближчому оточенні президента. Після того, як підлеглі Піскуна пред'явили звинувачення одному з головних фігурантів цієї справи – Петру Порошенку, стало зрозуміло, що Піскун на цій посаді приречений.”

Тарас Чорновіл, фракція “Регіони України”: “Я мав би морально відчувати якусь сатисфакцію, я вносив проект постанови про висловлення недовіри Піскуну, а от зараз я гублюся в думках – тішитися чи не тішитися, тому що я відчуваю, що новий генеральний прокурор буде політично мотивований, і юридична складова буде абсолютно другорядна при його призначенні.”

У фракції партії "Реформи і порядок", за словами Сергія Соболєва, кажуть, що відставка генпрокурора - це „бомба уповільненої дії, скалки якої вдарять по такій кількості людей, що навіть важко собі уявити". Як буде діяти далі Святослав Піскун, його оцінки останніх подій і можливо сенсаційні зізнання сам колишній Генпрокурор розкаже у понеділок о 22.15 у програмі „Іду на ви” на нашому каналі”.


Проте навіть з цього, на загал, мабуть, значно менш заангажованого повідомлення пересічний телеглядач не дізнається про головне. А саме – про те, що в указі президента Ющенка про звільнення генпрокурора Піскуна відсутня будь-яка мотивація цієї дії, а просто сказано – звільнення здійснене відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 Конституції України. Все! Отже, глава держави міг звільнити Святослава Піскуна з посади і місяць тому, і два місяці тому, і півроку тому. Захотів – і звільнив. Без жодної мотивації. Демократично і законно. Раніше не хотів, а тепер раптом закортіло.

І починає думати пересічний громадянин-телеглядач: нічого собі “демократія”, коли президент може за власною забаганкою, навіть без пояснення причин, звільнити генпрокурора! От порушив прокурор справу проти президентського родича – у відставку! Розкрив злочинний зв‘язок з чужоземною розвідкою у вищих ешелонах влади – у відставку! Вийшов на слід вкрадених владою мільярдів бюджетних грошей – у відставку! І не має значення, хто особисто є тим прокурором і президентом, коли діє демократія по-українськи, яку рядовий громадянин-телеглядач ще недавно боготворив, а тепер, схоже, вже починає боятися.

І ніхто не скаже з телеекрану цьому громадянинові, що в нашій Конституції, крім зазначеної у президентському указі, є ще стаття 123: “Організація і діяльність органів прокуратури України визначаються законом”, а відтак існує закон “Про прокуратуру”. А от текст цього закону містить не надто коректно сформульовані положення, які дають змогу одним правникам та політичним силам оцінити звільнення Піскуна як незаконне, а іншим – як законне. Втім, читайте і судіть самі – ось цей фрагмент із закону:

“Стаття 2. Генеральний прокурор України

Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Генеральний прокурор України звільняється з посади також у

разі:

закінчення строку, на який його призначено;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

порушення вимог щодо несумісності;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

Строк повноважень Генерального прокурора України та

підпорядкованих йому прокурорів - п'ять років”.


Якби громадянинові-телеглядачеві дали цю інформацію, то він, цілком імовірно, чудово зрозумів би, у чому суть проблеми. А вона у тому, як тлумачити цей текст: чи так, що крім недовіри Верховної Ради, існує ще й ряд перерахованих причин відставки генпрокурора (указ все одно підписує президент), чи причин більше: перша і головна – це бажання (чи забаганка, чи державницька воля, звіть як завгодно) глави держави – а потім уже всілякі дрібниці.

Якщо справедливе перше трактування – суд має без довгих розмов відновити Святослава Піскуна на посаді. І тоді на нас чекає дубль третій “справи Піскуна”, яка житиме і перемагатиме. А якщо вірне друге трактування – справді йдеться про екс-генпрокурора. Крапка. Втім, можливо, знайдеться і якесь третє тлумачення? Залежно від того, який компромат і якою вбивчої сили у прокурорській валізі...

Але за будь-який обставин, наше постпомаранчеве телебачення не дає належних відповідей на запитання допитливих глядачів. Хоча, з іншого боку, може, щось прояснить програма „Іду на ви” увечері у понеділок на “плюсах”? Якщо, звичайно, колишнього генпрокурора до цього ніхто не перехопить. І якщо в Україні ніхто з політиків, нарешті, на повен голос не скаже: ЯКЩО ПРЕЗИДЕНТ ЗВІЛЬНЯЄ ГЕНПРОКУРОРА БЕЗ БУДЬ-ЯКОЇ МОТИВАЦІЇ ЦЬОГО КРОКУ (НАВІТЬ ЯКЩО БУКВА КОНСТИТУЦІЇ ЦЬОГО НЕ ВИМАГАЄ) – ГОДІ ВЕСТИ МОВУ ПРО ДЕМОКРАТІЮ У ЦІЙ В КРАЇНІ. Навіть у разі, коли генпрокурор – велика “бяка” чи просто дурень.

Читайте також:

Ющенко звільнив Піскуна. Той сказав, що це нормально(оновлено)

Сторона захисту скептично оцінює заяви Генпрокурора у справі Гонгадзе

Адвокат Андрій Федур критикує останні заяви генпрокурора

Піскун порушив справу за те, що його звільнив Кучма, та не виключає притягнення екс-президента до відповідальності

ПАРЄ вважає, що Піскун хоче зняти відповідальність із замовників вбивства Гонгадзе - звіт ПАРЄ

Ющенко заборонив міністрам "смикати" Піскуна і "бігати" на телебачення

Піскун у суді захищатиме свою честь, ображену Стретовичем

В ГПУ, и сменили куратора по делу Гонгадзе и не знают, когда оно попадет в суд
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
заступник головного редактора журналу “Сучасність”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1395
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду