Карстен Томассен, Dagbladet,

15 січня 2008, Кабул

38-річний кореспондент столичної щоденної газети Dagbladet Карстен Томассен загинув під час скоординованого нападу смертників у кабульському готелі «Сирена». Тут зазвичай збираються іноземці. Теракт було вчинено під час візиту міністра закордонних справ Норвегії Йохаса Гари Стере у Кабул. Він теж перебував у готелі та ушкоджень не зазнав. Унаслідок теракту загинуло ще семеро осіб і двоє нападників.

 

Керівник афганської розвідки Амрулла Салех заявив, що три бойовики із руху «Талібан» з’явилися на території готелю з «поясами шахідів». Пояс одного з них вибухнув тільки-но його застрелив охоронець. Другий нападник привів у дію вибуховий пристрій у будівлі. Третього було заарештовано.

 

Карлос Кіспе, Radio Municipal,

29 березня 2008, Пукарані

 

Карлос Кіспе – стажер на муніципальній радіостанції – помер через два дні після жорстокого побиття.

 

Події відбувалися у невеличкому місті Пукарані, що за 50 кілометрів від столиці країни – Ла-Пас. Щонайменше 150 учасників мітингу зібралися поблизу будівлі адміністрації, вимагаючи відставки мера, звинувачуваного у корупції. Протестувальники увірвалися у будівлю, зламали двері радіостанції Onda Local («Місцева хвиля»). Як розповідають свідки, вони знищили обладнання, а Кіспе оголосили «радіо-рупором». Його били по голові та у груди канчуками і металевими палицями. Постраждалого доправили до місцевої, а згодом до столичної клініки. Там він помер, повідомило іспанське інформаційне агентство EFE.

 

Карлос Кіспе був студентом факультету журналістики столичного університету і проходив практику на муніципальному радіо. Вів денну програму новин і вечірню музичну програму.

 

Кхмер Самбо, Moneaseka Khmer

11 липня, Пномпень

 

Кхмера Самбо було двічі поранено на одній із вулиць Пномпеня. Він помер у столичній лікарні. 21-річний син, який їхав разом із ним, загинув одразу. Озброєні бандити зникли з місця злочину. Речники поліції заявили, що їм невідомі мотиви вбивства та імена підозрюваних.

 

Газета Moneaseka Khmer, в якій працював загиблий журналіст, пов’язана з опозицією, а його публікації були надзвичайно дошкульними для влади. Камбоджійська ліга з прав людини зібрала статті Самбо, написані за декілька тижнів до його загибелі.

 

Проаналізувавши їх, КЗЖ дійшов висновку: то був «постійний потік критичних публікацій, спрямований проти Хун Сена та очолюваної ним правлячої Народної партії. Його коментарі були звинуваченням уряду у корупції та у розподілі прибутків від китайських інвестицій, що швидко зростають у цій країні.

 

Головний редактор Moneaseka Khmer Дам Сіт назвав загибель Кхмера Самбо «найсерйознішою загрозою» виданню. Ця газета – одне з небагатьох критичних медіа у країні. Натомість проти головного редактора влада висунула звинувачення «у наклепі та дезінформації». Йому загрожує судовий процес.

 

Олександр Климчук, Caucasus Press Images

Григол Чихладзе, Русский Newsweek

10 серпня, Цхінвалі

 

27-річний Климчук і 30-річний Чихладзе були вбиті у Південній Осетії, намагаючись потрапити до адміністративного центру Цхінвалі, повідомив репортер радіостанції «Эхо Москвы». Климчук, який очолював фотоагентство Caucasus Press Images, був у відрядженні від агентства ИТАР-ТАСС.

 

Чихладзе висвітлював конфлікт для видання Русский Newsweek. Обоє співпрацювали як незалежні журналісти з рядом російських та закордонних інформаційних агентств.

 

Як повідомила щоденна ділова газета «Коммерсант», із посиланням на Caucasus Press Images, журналісти зникли без вісти у Південній Осетії до ескалації конфлікту. Вони загинули з вини південноосетинських ополченців. Згідно з тим же джерелом, Климчук, Чихладзе і два інших репортера – американець Уїнстон Фезерлі та його грузинський колега Темур Кігурадзе з англомовної газети The Messenger, що видається у Тбілісі, намагалися обійти перепону на шляху і побачили групу озброєних людей. У темряві журналісти не могли з’ясувати, чи то були грузинські вояки, чи південносетинські ополченці. Климчук звернувся до них грузинською мовою, а ті у відповідь почали стріляти. Климчук і Чихладзе загинули на місці, а поранених Фезердлі та Кігурадзе доправили до лікарні.

 

Стан Сторіманс, RTL Nieuws,

12 серпня, Горі

 

39-річного голландського оператора з телеканалу RTL Nieuws убито в Горі. Його колегу Єроена Аккерманса було поранено в ногу осколком і доправлено до клініки у Тбілісі. Це повідомив КЗЖ речник RTL Nieuws.

 

У перших повідомленнях говорилося, що Сторіманс загинув під час авіаційного нальоту. Згодом – що стріляли з гармати чи міномета.

 

Вранці 12 серпня Сторіманс і Аккерманс прибули із Тбілісі до Горі, щоб розповісти про нічні напади російських збройних сил. О 8.30 ранку, коли стався вибух, репортери були на   міській площі. АП, із посиланням на посла Нідерландів у Грузії, повідомляло, що у момент загибелі Сторіманс перебував у прес-центрі.

Ашок Содхі, Daily Excelsior

11 травня, Самба

 

Провідний фоторепортер місцевої англомовної газети Daily Excelsior Ашок Содхі загинув у контрольованому Індією Кашмірі. Він потрапив під перехресний вогонь поблизу кордону з Пакистаном. За повідомленням ВВС, між силами безпеки та бойовиками, які утримували кількох заручників, відбувалася перестрілка, що тривала декілька годин. Троє бойовиків, один вояк і троє мирних громадян також загинули.

 

Згідно із даними КЗЖ, з 1989 року у Кашмірі, що є постійним вогнищем конфлікту між Пакистаном та Індією, загинуло 12 журналістів.

Алаа Абдул-Карім аль-Фартоозі,

29 січня, Балад

 

Оператор супутникової телекомпанії Al-Forat Алаа Абдул-Карім аль-Фартоозі підірвався на вибуховому пристрої на шляху до міста Балад, що за 50 миль на північ від Багдада.

 

Тільки-но разом із кореспондентом Фатімою аль-Хассані та помічником оператора Хайдаром Катемом він проїхав пропускний пункт, як вибухнув пристрій, повідомили КЗЖ у телекомпанії. Аль-Хассані роздробило ноги й коліна. Катем отримав легкі поранення.

 

Знімальна група готувала документальний фільм до другої річниці теракту у мечеті Аль-Аскарія у місті Самаррі – одній із святинь шиїтів.

 

Чи це був навмисний теракт – не з’ясовано, заявив КЗЖ генеральний директор телекомпанії Аббас аль-Іссаві. Невідомо також, чи провадиться офіційне розслідування загибелі журналіста.

 

Супутниковий телеканал «Аль-Форат» було створено 2004 року за підтримки впливової Верховної ісламської ради Іраку.

 

Шібаб Аль-Тамімі,

27 лютого, Багдад

74-річний Аль-Тамімі, який очолював Синдикат журналістів Іраку, став жертвою теракту. Невпізнані бойовики у білому «Опелі» перехопили авто, в якому він їхав із офісу на зустріч, і почали стріляти, поранивши його.

 

Згідно з джерелами КЗЖ, він помер за декілька днів від сердечного приступу, коли стан його здоров’я різко погіршився. Аль-Тамімі залишив по собі вдову і трьох дітей.

 

Йому неодноразово погрожували вбивством дзвінками на мобільний і стаціонарний телефони. Згідно з повідомленням Reuters, він очолював Синдикат журналістів Іраку з 2003 року і різко критикував вторгнення американських військ у Ірак та окупацію країни.

Яссім аль-Батат, Al-Nakhil TV and Radio,

25 квітня, Аль-Курна

 

Аль-Батат – кореспондент телерадіостанції – загинув від рук неопізнаних убивць у м. Аль-Курна, поблизу Басри. «Четверо людей у масках зненацька вчинили на нього напад на базарі і декілька разів вистрелили. Він помер на місці», – розповів КЗЖ директор установи Аднан аль-Ясірі. Він вважає, що Аль-Батат «опинився під прицілом», оскільки працював на телерадіостанції, яка підтримує уряд. Вона розпочала трансляцію 2003 року, через три місяці після американського вторгнення в Ірак. Ця телерадіостанція пов’язана з шиїтським лідером Верховної ісламської ради Іраку Абделем Азізом аль-Хакімом.

 

Під час зіткнень між урядовими військами та армією Мегді в установу електронною поштою надходили погрози. Висувалися вимоги припинити проурядову пропаганду, інакше постраждають родини журналістів.

 

Сарва Абдул-Вахаб, Murasalon

4 травня, Мосул

 

36-річна незалежна журналістка Сарва Абдул-Нахаб, яка співпрацювала з електронним новинним виданням Murasalon, загинула під час спроби її викрадення. «Ми йшли за покупками. Двоє чоловіків у білому авто зупинилися і запропонували донці сісти до них. Коли Сарва відмовилася, вони вдалися до примусу, – розповіла КЗЖ матір журналістки, яка була разом із нею. – Я кричала, щоб її залишили у спокої. Мене вдарили по голові прикладом автомата, і я впала на бруківку». За свідченням матері, бандити вистрелили Сарві у ногу, а потім прикінчили її пострілом у голову.

 

За декілька тижнів до вбивства журналістці погрожували телефоном від організації «Ісламська держава Ірак». За свідченням головного редактора електронного видання Musaralon, від неї вимагали «замовкнути». Колеги радили Сарві виїхати з Мосула, та вона до цього не прислухалася.

 

Сарва Абдул Вахаб публікувала матеріали, в яких осуджувала заколотників. В одній зі своїх статей вона закликала мешканців Мосула «співпрацювати з іракськими урядовими військами, щоб позбутися терористів і відбудувати місто». У руйнації міста вона звинуватила організацію «Ісламська держава Ірак».

 

Соран Мама Хама, Livin

21 липня, Кіркук

 

23-річного репортера часопису Livin Маму Хаму невпізнані бандити на BMW убили біля власного будинку. Повідомлення про обставини того, що сталося, суперечливі.

 

Колеги Сорана засвідчили КЗЖ, що він писав критичні статті про місцеву владу, а у відповідь йому погрожували. Його остання стаття була присвячена розгулу проституції у Кіркуку та причетності до неї поліціантів і співробітників служби безпеки. Автор стверджував, що в нього є імена «клієнтів – генералів, полковників, лейтенантів».

 

Головний редактор часопису заявив КЗЖ, що вбивство мало на меті «заглушити вільні голоси у Кіркуку». Він охарактеризував злочин як «дуже серйозну подію» в регіональних медіа. Натомість генерал місцевої поліції повідомив КЗЖ про початок розслідування справи, якій приділяється «особлива увага».

 

Мохамед аль-Накіб, Al-Iraqiya TV,

17 червня, Мосул

 

49-річний журналіст Мохамед аль-Накіб загинув по дорозі на роботу у передмісті Мосула. Під’їхавши до нього в авто, бойовики почали стріляти. Репортера було вбито на місці.

 

Завідувач відділу новин державного телеканалу Al-Iraqiya TV, співробітником якої він був, повідомив, що Аль-Накібу декілька разів погрожували вбивством «через професійну діяльність».

 

Хайдар аль-Хусейн, al-Shark

22 травня, Бухрез

 

Тіло 37-річного журналіста Хайдара аль-Хусейна знайшли поблизу м. Бухрез, що на північному сході від Багдада. За три дні до цього бойовики викрали його у м. Бакуба по дорозі на роботу. Аль-Хусейн був шиїтом, а мешкав у місцевості, де переважає сунітське населення.

 

Головний редактор щоденної багдадської газети Al-Sharq, де працював Хайдар аль-Хусейн, засвідчив, що бачив на тілі загиблого сліди тортур. Очевидно, він загинув від пострілу в голову.

Аль-Хусейна вже викрадали торік і відпустили після того, як той пообіцяв залишити місто. Він переїхав до Багдаду, а після того як іракський уряд оголосив, що Бакубу «очищено», повернувся на свою погибель.

 

«Викрадачі хотіли залякати тих, хто належить до опозиційної релігійної конфесії та має мужність писати про добрі справи іракського уряду», – заявив КЗЖ головний редактор газети al-Shark.

 

Фадель Шана, Reuters

16 квітня, сектор Газа

 

Цей 23-річний оператор загинув під час зйомок ізраїльських вояків. Водночас із ним було поранено звукооператора Вафу Абу Міз’єда.

 

Фадель Шана вийшов зі спортивного авто із позначками TV та Press і почав знімати танк, що перебував на відстані декількох сотень метрів. У відповідь пролунав смертельний постріл.

 

Натомість речник ізраїльського прем’єр-міністра заявив Reuters: «Здійснюючи операції, ми намагаємося завдавати якомога точніших ударів і докладаємо усіх зусиль, щоби жертвами не ставали мирні люди».

 

Головний редактор Reuters Девід Шлесінджер закликав ізраїльську владу провести розслідування.

 

Згідно з даними КЗЖ, з 2001 року на Західному березі ріки Йордан і в секторі Газа загинуло, щонайменше, вісім журналістів. Семеро з них – під час наступальних операцій армії оборони Ізраїля (Цахал).

 

Чишті Mуджахід, Akbar-e-Jehan

9 лютого, Куетта

 

За повідомленням Федеральної спілки журналістів Пакистану, ветеран тижневика Akbar-e-Jehan Чишті Муджахід загинув біля власного дому від рук невпізнаного убивці. Кулі влучили йому у груди й голову.

 

Відповідальність за його вбивство взяла на себе так звана Балуджська армія визволення. Представник заколотників зателефонував до місцевого прес-клубу і заявив, що Муджахід – «ворог справи балуджів». До цього йому як етнічному пенджабцеві неодноразово погрожували під час телефонних розмов.

 

Akbar-e-Jehan – один із найупливовіших часописів у Пакистані, що виходить друком мовою урду. Муджахід не тільки вів у ньому авторську колонку, а й працював фоторепортером.

 

Сирадж Уддін, The Nation

29 лютого, Мінгора

 

Сирадж Уддін став одною з жертв теракту самогубців, унаслідок якого було вбито понад 40 людей і близько 80 поранено. Згідно із джерелами КЗЖ, поранення отримали і двоє журналістів. Напад було вчинено на похороні загиблого офіцера поліції. Жодна організація не взяла на себе відповідальності за цей теракт.

 

Мінгора, де було вчинено теракт, розташована у неспокійній Північно-Західній прикордонній провінції, приблизно за 100 миль від столиці країни Ісламабаду. Торік бойовики захопили більшу частину її території. На початку 2008-го урядові війська частково відновили контроль над провінцією.

 

Moхамед Iбрaгiм, Express TV і Daily Express 22 травня, Баджаур

Згідно з даними Федеральної спілки журналістів Пакистану, Iбрагіма вбили невідомі бойовики, коли він повертався після інтерв’ю з місцевим речником руху «Талібан». За повідомленням Reuters нападники забрали камеру Ібрагіма. Кореспондент Washington Post свідчить, що вони прихопили також запис інтерв’ю.

 

Мохамед Ібрагім був репортером Express TV, а також співпрацював із газетою Daily Express, що виходить друком мовою урду.

   Розправу було вчинено у Баджаурі – неспокійному районі на кордоні з Афганістаном, де мешкають бунтівні племена. Місцева влада спільно з міжнародним військовим контингентом, розквартированим у сусідній країні, веде боротьбу проти бойовиків, намагаючись встановити контроль над територією.

 

Денніс Куеста, DXMD

9 серпня, Хенераль Сантос-сіті

 

За повідомленнями поліції, Денніс Куеста – директор програм і ведучий DXMD – загинув на одній з центральних вулиць Хенераль Сантос-сіті. Убивці, які їхали на мотоциклі, всадили в нього декілька куль. Куеста помер через п’ять днів у місцевій лікарні.

 

Незалежні журналісти заявили КЗЖ, що йому помстилися за професійну діяльність. Як засвідчили колеги, Деннісу погрожували у зв’язку з останніми передачами. Особи, пов’язані з розподілом земель, вимагали, щоби Куеста відмовився від критичних коментарів під час своїх передач. Представники поліції стверджували, що він звертався до них по захист і хотів отримати ліцензію на придбання вогнепальної зброї.

 

Мартін Рохас, DYVR

7 серпня, Рохас-сіті

 

Директор програм радіостанції DYVR загинув від пострілів у спину двох найманих убивць. Це сталося у Рохас-сіті, на головному острові країни – Панай. Після закінчення денного шоу Мартін Рохас повертався на мотоциклі додому. Поранений у спину, він помер у місцевій лікарні. Поліція арештувала двох підозрюваних.

 

За тиждень до загибелі Рохас розповідав колегам, що декілька осіб погрожували йому.

 

Представник DYVR, яка входить до мережі Radio Mindanao Network, сказав КЗЖ, що Рохаса залякували «через професійну діяльність». У своїй програмі він торкався гострих політичних проблем, зокрема, чвар між місцевими політиками. Щоправда, подробиці не було розкрито. Як повідомило AP, він оприлюднив факти використання чиновниками міського бюджету в особистих цілях.

 

Хaссan Kaфi Хaред, Somali National News Agency

28 січня, Kiсмайо

 

38-річний репортер Сомалійського національного агентства новин став мішенню теракту серед білого дня випадково. Він – одна з жертв нападу на машину медичної допомоги у портовому місті Кісмайо. Приведена у дію дистанційна міна знищила авто міжнародної доброчинної організації «Лікарі без кордонів». Двох санітарів і водія було вбито.

 

Як повідомили КЗЖ місцеві журналісти, Харед ішов у поліційну дільницю на прес-конференцію й опинився на місці теракту. На його тілі були рани від куль і мінних осколків. Репортера доправили до центральної міської лікарні, за годину він помер.

 

Харед був не тільки кореспондентом Сомалійського національного агентства новин, а й постійно дописував до електронного видання Gedonet.

 

Настех Дагір Фарах, незалежний журналіст

7 червня, Кісмайо

 

Заступник голови Національної спілки сомалійських журналістів потрапив під приціл бойовиків, повертаючись додому з інтернет-кафе. Його доправили до місцевої лікарні у Кісмайо, за 10 хвилин він помер від кровотечі. За повідомленням AP, Дагір встиг розповісти медикам, що в нього стріляли двоє осіб, озброєних AK-47.

 

Раніше журналіст висловив побоювання за своє життя. «Не знаю, чи зможу більше працювати у ворожому середовищі. Я так боюся», – сказав він репортеру AFP за день до загибелі.

 

Місцевий кореспондент BBC розповів КЗЖ, що Дагір викривав розбірки за розподіл податків у Кісмайо – другому за значенням порту країни.

 

Дагір співпрацював із BBC, AP і New York Times. Для часопису КЗЖ «Dangerous Assignments («Небезпечні відрядження») він підготував матеріал про загибель у його місті репортера Сомалійського національного агентства новин Хассана Кафі Хареда.

 

Дагір залишив по собі вагітну дружину і 10-місячного сина.

 

 

Чалі Боонсават, Thai Rat

 21 серпня, Сунгай Колок

Жертвою теракту став Чалі Боонсават – репортер найпопулярнішої у країні щоденної газети Thai Rath, яка виходить друком тайською мовою. Він загинув під час вибуху бомби закладеної в авто поблизу поліційної дільниці. Інший репортер - Фадун Ванналак з Thai TV Channel 9 зазнав тяжкого поранення, повідомляє Комітет захисту журналістів (КЗЖ).

 

Інцидент, внаслідок якого було поранено, щонайменше 30 осіб, стався у м.Сунгай Колок, на тайсько-малайзійському кордоні. Насильство чинять мусульманські сепаратисти у південних провінціях країни, більшість населення якої – буддисти.

 

«Репортери у Таїланді зазнають нападів на місцях гарячих новин водночас з працівниками служби безпеки й рятівниками», - заявив заступник директора КЗЖ Роберт Магоні".