Корабель нашої держави пливе в майбутнє. Капітан стоїть на містку, матроси займають свої місця - від вершечка щогли до закапелків трюму. Кожен робить свою справу – маленьку чи вирішальну – для того, щоб вітер не порвав вітрило, і не довелось місяцями стояти в смузі мертвого штилю. Є маяки, є течії, вітри, є кити, дельфіни і русалки. І всі члени команди, а, головне, – пасажири – свято вірять у те, що щурів на борту немає.

Цьогорічний рейтинг ТОП 100 від журналу „Кореспондент” – вже третя спроба оцінити впливовість політиків, бізнесменів, діячів культури і спортсменів України. «Нетрудно догадаться, что изменения, произошедшие в рейтинге ТОП 100 в этом году, наиболее разительны за все три года существования проекта. Оранжевая революция и прошедшие президентские выборы буквально потрусили список, как яблоню со спелыми яблоками. В результате удержались на этой яблоне меньше половины прошлогодних номинантов, в то время, как 53 политика и бизнесмена, включая и бывшего президента Леонида Кучму, оказались переспевшими яблоками – и покинули этот список. Выбыли из рейтинга десятки госчиновников правительства Виктора Януковича. Их места заняли члены правительства Юлии Тимошенко и окружение Виктора Ющенко», - відзначив головний редактор «Кореспондента» Віталій Сич.

На Еверест рейтингу піднявся Президент Віктор Ющенко. Два роки цю сходинку займав Леонід Кучма, який зараз повністю пішов від справ державницьких до громадської діяльності, тому очолювання рейтингу главою держави ні для кого не є несподіванкою. Але варто відзначити, що цього року лідер мав серйозного конкурента: Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, - експерти віддали майже однакову кількість своїх голосів за обидві кандидатури. Минулого року прем’єрською стрічкою була третя, а випереджав Януковича Віктор Медведчук.

Далі за порядком бачимо Секретаря РНБО Петра Порошенка, Голову Верховної Ради Володимира Литвина та президента компанії Сістем Кепітал Менеджмент Рината Ахметова. Усі перераховані члени першої п’ятірки здійснили злет - порівняно з 2004 роком. Найпомітніше це, звичайно, у кар’єрі Юлії Тимошенко, яка переступила відразу через 22 позиції, у той час, як Віктор Ющенко – лише через три. Це свідчить про його авторитет ще за часів старої влади. Та й зараз лише досвідчена і енергійна прем’єр-міністр зуміла опанувати справжні висоти, а члени уряду помітно поступаються позиціями оточенню Президента. Тому порівнювати ці дві сили варто суто на особистісному, але аж ніяк не на командному рівні. Надзвичайно показовими є високі позиції дружини Ющенка Катерини (6 позиція) та його брата Петра (20 п.)

Якщо далі розглядати авангард, першу десятку, то у ній три нових для ТОП 100 обличчя: дружина Президента Катерина Ющенко, Державний секретар Олександр Зінченко (7 п.) та Перший радник Президента Олександр Третьяков (9 п.) Утриматись з минулого року вдалось лише братам Кличкам (10 п.), їх популярність зменшилась лише на два пункти. Хоча неможливо говорити про чиєсь падіння, тому що цей рейтинг показує лише вплив людини порівняно з іншими гравцями публічної арени, а не еволюцію і кар’єрний ріст особистості. Але особисті успіхи відкидати теж не варто. Так, до десятки увірвався співвласник групи "Приват" Ігор Коломойський. Зберігши певну маргінальність під час президентських перегонів, він має зараз немалі економічні успіхи, тому й опинився на восьмому щаблі з 33-го минулорічного.

„В категории политиков и государственных деятелей у нас поменялось более 60% номинантов, и можно сказать, что политическая элита изрядно помолодела. Если в прошлом году в первой десятке возраст был 49 лет, то в этом году – 42 года. То есть, можно говорить о том, что партийная номенклатура, которая правила страной все это время, потихоньку отходит в прошлое – и на ее место приходят новые лидеры. Многие из них, конечно, были связаны с комсомолом, но немало в ТОП 100 и 30-летних, то есть людей, у которых вся карьера фактически состоялась в независимой Украине – и они не имеют никакого отношения ни к коммунистической партии, ни к комсомолу. Это уже совершенно другое поколение политиков”, - помітила Ольга Крижановська, редактор рубрики «Країна».

Значно послабились бастіони опозиції. Минулорічний рейтинг зафіксував 10 політиків, які займали далеко не останні місця. Натомість маємо 5 сучасних опозиціонерів, які пасуть задніх. Кандидат від влади Віктор Янукович обіймає аж 25 позицію ТОП 100. На думку редакторів «Кореспондента», це пов’язано з тим, що вони не зуміли стати моральними авторитетами нації.

Сферу ЗМІ представляє лише Юлія Мостова, журналіст, перший замредактора „Дзеркала тижня”. Відсутність низки журналістів, які були присутні минулого року, у першу чергу зумовленa їх дискредитацією себе під час виборів. Високі технології несуть у маси аж два мобільних оператори: Ігор Литовченко (79 п., директор компанії "Київстар") та Ерік Франке (84 п., гендиректор UMC). На цьому hi-tech в Україні і завершуються. Про представників науки взагалі не йдеться, тому човен наш і йде на вітрилах, не маючи потужного двигуна і новітньої системи навігації.

Змінились певним чином і культурні цінності українців. Порядок духовних пастирів стабільний: і Філарет (14 п.), і Володимир (17 п.) синхронно посунулись вниз на три позначки. Любомир Гузар (32 п.), голова греко-католиків, та Яков Дов Блайх (65 п.), головний рабин України втратили набагато більше, по 15 і 26 місць відповідно. Якось цього року зуміли обійтись без Вєрки Сердючки: першу ланку музикантів презентують Святослав Вакарчук (55 п.), Руслана (60 п.) та Олег Скрипка (96 п.) Нарешті до рейтингу втрапив письменник Андрій Курков, але його місце – 98 – показує ставлення нашої людини до літератури.

Зрозуміло, є стовпи, які не зрушили за рік з місця. 21 стрічку з такою ж посмішкою посідає „вічний столоначальник” Олександр Омельченко, а 28 невідомо як утримує під собою „гість з минулого” Петро Симоненко. Взагалі, кожен iз учасників отримав подібне прізвище, яке більш-менш характеризує або ставлення народу до нього, або коло захоплень, або основні ідеї.

Загалом, цей рейтинг є надзвичайно суб’єктивним – і „Кореспондент” не збирається це приховувати. 20 експертів, що тримають руку на пульсі життя і мають той багаж знань, що дозволяє бути суддею, визначали цю сотню з-поміж 300 кандидатів (усі минулорічні обличчя країни плюс нова гвардія політиків і бізнесменів). Серед цих аналітиків були і директор Інституту національної стратегії Кость Бондаренко, і директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, низка бізнесменів, телеведучих, редакторів газет та журналів, в тому числі й Наталiя Лигачова з „Детектор медіа”. Вільних художників і представників авангардного мистецтва уособлював письменник і художник Лесь Подерв’янський. Але список після їх опрацювання з професійної точки зору потрапив до редакторів „Кореспондента”, які і внесли корективи на свій власний розсуд. Продовжувати цю справу вони збираються і в наступні роки, приурочуючи рейтинг до Дня Незалежності.